ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.03.2020Справа № 910/12261/19
За позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (м. Авдіївка Донецької області)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"(м. Київ)
про стягнення 4.329,54 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники учасників процесу: не викликались
Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 4329,54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, що є підставою покладення на відповідача штрафу за несвоєчасну доставку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.19. (суддя Гумега О.В.) позовну заяву і додані до неї документи повернуто позивачу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.19. вказану ухвалу скасовано.
За результатами повторного автоматизованого розподілу позовну заяву передано для розгляду судді Ващенко Т.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.20. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено учасникам судового процесу строки на подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив, додаткових письмових пояснень, клопотань, заяв.
Згідно з наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, вказану ухвалу отримано позивачем 21.01.20., відповідачем 16.01.20.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/12261/19.
Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
У березні 2019 року Акціонерне товариство Українська залізниця здійснило перевезення вантажу - кислоти сірчаної на станцію призначення - Авдіївка, одержувачем якої є Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" за залізничною накладною № 46732962.
Вантаж, що прямував за вказаною залізничною накладною, відповідач доставив позивачу після закінчення нормативно встановленого терміну доставки, про що свідчить відмітка про видачу вантажу (графа 52) у залізничній накладній.
Посилаючись на те, що мало місце порушення відповідачем термінів доставки вантажу, позивач звернувся позовом до суду про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 4.329,54 грн.
Згідно із статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу перевізник зобов'язується доставити ввірений йому вантажовідправником вантаж до пункту призначення в установлений строк та видати його вантажоодержувачу, а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Як передбачено ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтями 22, 23 Статуту залізниць України (далі - Статут) передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Як визначено ст. 41 Статуту, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Відповідно до частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (далі - Правила) передбачено, що у разі перевезення вантажною швидкістю терміни доставки вантажу обчислюються за маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотонажних контейнерах, виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.
Згідно із заявою відправника у графі 7 залізничної накладної, вантаж перевозився вантажною швидкістю.
Відповідно до п. 1.2 Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Згідно з п. 2.1 Правил обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Пунктом 2.4 Правил передбачено, що терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Відповідно до п. 2.9 Правил про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
Згідно з п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 116 Статуту передбачено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам-суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 1) 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 2) 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 3) 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Тобто встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Як встановлено судом, відповідно до календарного штемпеля на залізничній накладній (графа 51, 52) відповідач доставив позивачеві вантаж з порушенням встановлених термінів доставки, визначених статтею 41 Статуту та Правилами, що згідно із статтею 116 Статуту є підставою для застосування до відповідача як перевізника відповідальності у вигляді штрафу.
Дослідивши розрахунок позовних вимог, враховуючи, що відповідач не заперечує факт порушення визначених Правилами термінів доставки вантажу за накладною та відповідного розміру штрафу, суд дійшов висновку, що сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 4329,54 грн нарахована позивачем правомірно.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю на суму 4329,54 грн.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, м. Авдіївка Донецької області, проїзд Індустріальний, 1; ідентифікаційний код 00191075) 4.329 (чотири тисячі триста двадцять дев'ять) грн 54 коп. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, 1.921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко