ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.03.2020Справа № 910/14437/19
За позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ)
До Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова» (м. Київ)
Про стягнення 633.646,39 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін:
Від позивача: Лисенко В.О.
Від відповідача: Алексеєнко Т.О.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" про стягнення 633.646,39 грн, з яких: 200.585,46 грн 3% річних, 433.060,93 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 5145/1718-ТЕ-39 від 18.09.17.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.19. відкрито провадження у справі № 910/14437/19, з підстав, викладених в ухвалі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
18.11.19. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він вказує на наявність між сторонами спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ, з врахуванням яких заборгованість відповідача перед позивачем за природний газ відсутня, та наголошує на відсутності вини відповідача у простроченні платежів за спірним договором та на власному скрутному фінансовому становищі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.19., з підстав, викладених в ухвалі, постановлено розгляд справи № 910/14437/19 здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.01.20.
14.01.20. відповідачем подано письмові пояснення.
Позивач в судове засідання 21.01.20. явку свого повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення (арк. справи 129).
Відповідач в судове засідання 21.01.20. явку свого повноважного представника не забезпечив, 21.01.20. подав клопотання "про перенесення розгляду справи".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.20. підготовче засідання відкладено на 04.02.20.
04.02.20. позивачем подано відповідь на відзив.
04.02.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 18.02.20.
18.02.20 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.03.20.
В судовому засіданні 10.03.20. позивачем підтримано свої позовні вимоги, відповідач проти позову заперечував.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.03.20. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
18.09.17. між позивачем (далі - Постачальник) та відповідачем (далі - Споживач) було укладено Договір постачання природного газу № 5145/1718-ТЕ-39 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1, п. 2.1) Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а Споживач зобов'язується оплатити його на умовах Договору. Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року (включно) природний газ обсягом до 18500,000 тис.куб.м.
Додатковою угодою № 2 від 03.04.18. до Договору сторони додали п. 2.1: «Постачальник передає Споживачу в період з 01.04.18. по 31.05.18. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 300 тис.куб.м.»
Додатковою угодою № 3 від 07.06.18. до Договору сторони додали п. 2.1: «Постачальник передає Споживачу в період з 01.06.18. по 31.07.18. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 600 тис.куб.м.»
Додатковою угодою № 4 від 07.07.18. до Договору сторони додали п. 2.1: «Постачальник передає Споживачу в період з 01.08.18. по 31.08.18. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 100 тис.куб.м.».
Додатковою угодою № 5 від 31.08.18. до Договору сторони додали п. 2.1: «Постачальник передає Споживачу в період з 01.09.18. по 30.09.18. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 100 тис.куб.м.».
Природний газ, що постачається за Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2 Договору).
Згідно з п. 3.7 Договору приймання-передача природного газу у відповідному місяці постачання оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу Споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів вузлів/вузла обліку природного газу.
За приписами пункту 3.8 Договору Споживач зобов'язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, Постачальнику, зокрема, підписані Споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з Договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.
Відповідно до п. 5.2 Договору ціна за 1000 куб. м природного газу на дату укладення Договору становить 5930,40 грн з ПДВ.
Сторонами в п. 6.1 Договору погоджено, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
До матеріалів справи відповідачем не подано «спільних протокольних рішень», якими було змінено порядок розрахунків за природний газ між сторонами за Договором.
При цьому додатковою угодою № 1 від 15.01.18. до Договору сторони погодили викласти абз. 3 п. 6.1 розділу 6 Договору в наступній редакції: «Сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3 Договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів, тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджених постановою КМУ від 04.03.02. № 256, не змінює строків та умов розрахунків за Договором».
Строк дії Договору сторонами погоджено розділом 12 Договору, яким встановлено, що Договір набуває чинності з дати підписання та скріплення печатками, і діє в частині реалізації газу з 01.10.17. по 31.03.18. (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення.
Додатковою угодою № 2 від 03.04.18. до Договору строк дії договору сторони погодили з дати підписання та скріплення печаткою постачальника, та діє в частині реалізації газу з 01.10.17. по 31.05.18. (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення.
Додатковою угодою № 3 від 07.06.18. до Договору встановлено, що Договір набуває чинності з дати підписання та скріплення печаткою Постачальника, і діє в частині реалізації газу з 01.10.17. по 31.07.18. (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення.
Додатковою угодою № 4 від 07.07.18. до Договору встановлено, що Договір набуває чинності з дати підписання та скріплення печаткою Постачальника, і діє в частині реалізації газу з 01.10.17. по 31.08.18. (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення.
Додатковою угодою № 5 від 31.08.18. до Договору встановлено, що Договір набуває чинності з дати підписання та скріплення печаткою Постачальника, і діє в частині реалізації газу з 01.10.17. по 31.09.18. (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення.
Спір у справі виник в зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати природного газу за Договором.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо постачання природного газу на користь відповідача виконав належним чином, зауважень щодо поставки газу від відповідача не надходило.
Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу за Договором.
Разом з тим, відповідач у визначений Договором строк оплату за переданий природний газ здійснював з порушенням строків, зазначених у Договорі, що підтверджується наданою позивачем до матеріалів справи випискою.
На доводи відповідача про те, що заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, суд вказує відповідачу на оплату ним за переданий природний газ з порушенням строків, зазначених у Договорі, та наголошує на тому, що обов'язок відповідача своєчасно виконати оплату природного газу за Договором не залежить від виконання чи невиконання власних зобов'язань третіми особами.
Як унормовано частиною першої ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Суд оцінюючи обставини справи суд враховує, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Суд звертає увагу відповідача, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому укладаючи спірний Договір, відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов'язання та відповідно об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання у вказаний строк.
Скрутний фінансовий стан відповідача не є підставою для звільнення його від відповідальності.
З підстав оплати відповідачем отриманого природного газу з порушенням строків, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 200.585,46 грн 3% річних, 433.060,93 грн інфляційних втрат.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконував, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
При цьому додатковою угодою № 1 від 15.01.18. до Договору сторони погодили викласти п. 8.3 Договору в наступній редакції: «Сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3 Договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів, тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджених постановою КМУ від 04.03.02. № 256, не звільняє Споживача від обов'язку сплатити на користь Постачальника платежі відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховані на суму заборгованості за Договором».
Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За перерахунком суду, розмір 3% річних становить 200.585,46 грн, розмір інфляційних втрат становить 433.060,93 грн, внаслідок чого вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З огляду на викладене в сукупності позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, б. 38, кв. 36; ідентифікаційний код 24100060) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 200.585 (двісті тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн 46 коп. 3% річних, 433.060 (чотириста тридцять три тисячі шістдесят) грн 93 коп. інфляційних втрат, 9.504 (дев'ять тисяч п'ятсот чотири) грн 70 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 13.03.20.
Суддя Т.М. Ващенко