ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.03.2020справа №910/655/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу №910/655/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Військсервіс-Волонтер» (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, буд. 10/8; ідентифікаційний код 40887542)
до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код 00034022)
про стягнення 751 948,69 грн. заборгованості,
за участю представників:
позивача - Зініної Н.М. (наказ від 08.01.2019 №07-к);
відповідача - Ніколової В.М. (довіреність від 14.12.2019 №220/652/д).
1. Стислий виклад позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Військсервіс-Волонтер» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Міністерства оборони України (далі - Міністерство) 751 948,69 грн. заборгованості, що утворилася в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору від 29.12.2018 №286/2/18/180 про закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) (продукти харчування (каталог продуктів харчування) за каталогом продуктів харчування (далі - харчові продукти) для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2019 рік; далі - Договір).
Позов мотивовано тим, що:
- 29.12.2018 Товариством і Міністерством укладено Договір, відповідно до якого позивач як постачальник зобов'язується здійснити постачання харчових продуктів відповідачу у зумовлені строки, а Міністерство як замовник - прийняти та оплатити харчові продукти;
- 02.12.2019 сторонами укладено додаткову угоду №5 до Договору, в якій погоджено, що постачання здійснюється з 01.01.2019 до 31.12.2019, ціна Договору становить 371 932 392,96 грн.;
- у грудні 2019 року замовник надав постачальнику заявки на постачання харчових продуктів за Договором, згідно з якими позивач поставив харчові продукти на загальну суму 751 948,69 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 23-31.12.2019 №ВЧ000008334, видатковою накладною від 31.12.2019 №8334 та повідомленням-підтвердженням від 02.01.2020 №42;
- відповідач отримані харчові продукти в повному обсязі не оплатив, тому заборгованість підлягає сплаті в судовому порядку.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Міністерство 10.02.2020 подало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило про те, що:
- пунктом 6.1 Договору передбачено, що розрахунок за Договором проводиться за фактично поставлені товари протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на відвантажений товар, підписаного керівником та головним бухгалтером підприємства чи уповноваженою особою представника постачальника;
- як вбачається із додатків, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви, Товариством поставлено продукти харчування, а представниками замовника отримано цей товар; товар становить суму, яка не входить в загальну суму Договору, а тому у Міністерства відсутні підстави оплачувати заявлену суму позовних вимог.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.02.2020.
Позивач 12.02.2020 подав суду відповідь на відзив, в якій вказав таке: Міністерство не заперечує факту отримання представниками замовника у грудні 2019 року поставлених позивачем харчових продуктів на загальну суму 751 948,69 грн.; проте відповідач зазначає про відсутність грошових коштів на оплату прийнятих харчових продуктів; чинним законодавством України не встановлено залежності оплати отриманих товарів, робіт, послуг від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів; Міністерство мало б висувати заперечення щодо поставки харчових продуктів у момент їх замовлення або прийняття від позивача, а прийнявши обумовлені сторонами у Договорі харчові продукти, підписавши первинні бухгалтерські документи, які підтверджують перехід права власності на харчові продукти, у відповідача виникло грошове зобов'язання з їх оплати.
17.02.2020 позивач та відповідач подали суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (акт звіряння розрахунків Товариства і Міністерства від 11.02.2020).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/655/20 до судового розгляду по суті на 10.03.2020.
Представник позивача у судовому засіданні 10.03.2020 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 10.03.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
29.12.2018 Товариством (постачальник) і Міністерством (замовник) укладено Договір, за умовами якого:
- постачальник зобов'язується у 2019 році здійснити постачання Міністерству у замовлені строки продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) (продукти харчування (каталог продуктів харчування) за каталогом продуктів харчування для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2019 рік), а замовник прийняти та оплатити вказаний товар відповідно до умов Договору та замовлення (пункт 1.1 Договору);
- кількість, асортимент та строки постачання продуктів харчування визначаються представником замовника заявкою відповідно до каталогу продуктів харчування за травень 2018 року (далі - каталог), затвердженого Міністром 11.05.2018 (додаток 14.1) (пункт 1.4 Договору);
- ціна, кількість та строки постачання продуктів харчування за каталогом зазначаються у специфікації Договору у такій редакції:
Ч постачання здійснювати з 01.01.2019 до 27.10.2019: найменування предмета - продукти харчування (каталог продуктів харчування) за каталогом продуктів харчування для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах (КЕКВ 2230); загальна кількість продуктів харчування (каталог продуктів харчування) на добу (комплектів) - 4 242 628,9413; ціна продуктів харчування (одного комплекту каталогу продуктів харчування) без ПДВ - 70,90 грн.; вартість продуктів харчування (каталог продуктів харчування) за каталогом продуктів харчування без ПДВ - 300 802 391,94 грн.;
Ч постачання здійснювати з 28.10.2019 по 31.12.2019: найменування предмета - продукти харчування (каталог продуктів харчування) за каталогом продуктів харчування для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах) (КЕКВ 2230); загальна кількість продуктів харчування (каталог продуктів харчування) на добу (комплектів) - 138 925,0587; ціна продуктів харчування (одного комплекту каталогу продуктів харчування) без ПДВ - 65,80 грн.; вартість продуктів харчування (каталог продуктів харчування) за каталогом продуктів харчування без ПДВ - 9 141 268,86 грн.,
загальна вартість продуктів харчування (каталог продуктів харчування) за каталогом продуктів харчування без ПДВ становить 309 943 660,80 грн., крім того ПДВ - 61 988 732,16 грн., загальна вартість з ПДВ - 371 932 392,96 грн. (пункт 1.6 Договору в редакції додаткової угоди від 02.12.2019 №5);
- приймання продуктів харчування згідно з каталогом за кількістю та якістю оформляється актом приймання-передачі (додаток 14.3), відповідно до наказу Міністерства від 17.08.2017 №440, який складає представник замовника на кожне постачання товару після закінчення його приймання в трьох примірниках: перший примірник - замовнику, другий - представнику замовника, третій - постачальнику; належним чином оформлені документи: акт приймання-передачі, видаткова накладна постачальника та повідомлення-підтвердження (додаток 14.4), згідно з наказом Міністерства від 31.12.2016 №757, є підтвердженням приймання товару (пункт 4.4 Договору);
- ціна Договору становить 371 932 392,96 грн. (без ПДВ - 309 943 660,80 грн.; ПДВ - 61 988 732,16 грн.), у тому числі: за загальним фондом - 367 948 346,16 грн.; за спеціальним фондом - 3 984 046,80 грн. (пункт 5.1 Договору у редакції додаткової угоди від 02.12.2019 №5);
- Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.03.2020, а в частині проведення розрахунків до їх повного завершення; після закінчення терміну дії Договору звіряння взаєморозрахунків здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння (пункт 12.1 Договору в редакції додаткової угоди від 09.12.2019 №6).
На виконання заявок на постачання продуктів харчування за період з 23.12.2019 по 29.12.2019 і з 30.12.2019 по 31.12.2019 позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 751 948,69 грн., що підтверджується видатковою накладною від 31.12.2019 №8334, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб.
Крім того, сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі від 31.12.2019 №ВЧ000008334.
Також відповідачем надано повідомлення-підтвердження отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей, закуплених Міністерством в централізованому порядку від 02.01.2020 №42.
Позивачем виставлено рахунок-фактуру від 31.12.2019 №8334 на суму 751 948,69 грн.
Наведене підтверджує належне виконання позивачем умов Договору.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з абзацом першим пункту 1.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує про те, що позивачем здійснено поставку понад встановлену умовами Договору суму, а також зазначає про те, що пунктом 6.1 Договору передбачено оплату поставленого товару за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства за даним кодом видатків.
Оскільки Міністерством прийнято поставлений позивачем товар, оприбутковано його, підтвердженням чого є повідомлення-підтвердження отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей, закуплених Міністерством в централізованому порядку від 02.01.2020 №42, акт приймання-передачі від 31.12.2019 №ВЧ000008334, а також видаткова накладна від 31.12.2019 №8334 (в кожному з наведених документів є посилання на отримання продукції за Договором), доказів повернення позивачу такого товару матеріали справи не містять, то у відповідача виник обов'язок з оплати поставлених Товариством матеріальних цінностей на суму 751 948,69 грн.
Посилання Міністерства на відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від обов'язку сплатити поставлений позивачем і прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень товар.
На підставі частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 зі справи «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 зі справи №11/446 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 зі справи №916/774/18, від 01.07.2019 зі справи №910/4377/18, від 08.07.2019 зі справи №910/4375/18 та від 16.09.2019 зі справи №921/254/18.
Таким чином, позовні вимоги Товариства є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Військсервіс-Волонтер» (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, буд. 10/8; ідентифікаційний код 40887542) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код 00034022) про стягнення 751 948,69 грн. заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код 00034022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Військсервіс-Волонтер» (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, буд. 10/8; ідентифікаційний код 40887542) 751 948 (сімсот п'ятдесят одну тисячу дев'ятсот сорок вісім) грн. 69 коп. заборгованості та 11 279 (одинадцять тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн. 23 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12.03.2020.
Суддя О.В. Марченко