ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.03.2020Справа № 910/17509/19
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду Діекс"
доКомунального підприємства "Київпастранс"
простягнення 244 137 грн 08 коп.
Представники:
від позивача:Пашніна А.В. - адвокат на підставі ордеру
від відповідача:не з'явились
11.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду Діекс" з вимогами до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 244 137 грн 08 коп. заборгованості за договором про надання послуг від 22.05.2018 № 53.18-164, в тому числі: 217 408 грн 00 коп. основного боргу, 18 393 грн 59 коп. інфляційних втрат та 8 335 грн 49 коп. 3 % річних.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про надання послуг від 22.05.2018 № 53.18-164 неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 217 408 грн 00 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем нараховано 18 393 грн 59 коп. інфляційних втрат та 8 335 грн 49 коп. 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/17509/19, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.01.2020.
02.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.
13.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
У підготовчому засіданні 16.01.2020 судом оголошено перерву до 27.01.200.
В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 суд викликав відповідача у підготовче засідання на 27.01.2020.
У підготовчому засіданні 27.01.2020 суд, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.03.2020.
Представник відповідача у судове засідання 02.03.2020 з розгляду справи по суті не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання не подав, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.
У судове засідання 02.03.2020 з розгляду справи по суті з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
У судовому засіданні 02.03.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
22.05.2018 між Комунальним підприємством "Київпастранс" (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду Діекс" (виконавець за договором) укладено договір про надання послуг № 53.18-164 (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовникові послуги, зазначені в п. 1.2., а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Відповідно до пункту 1.2. договору найменування послуг: «Послуги з технічного нагляду та випробувань» код 71630000-3 за ДК 021:2015 (технічна діагностика вантажопідіймальних механізмів підвищеної небезпеки).
Згідно з пунктом 3.1. договору сума договору (ціна договору) становить: 974 750,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20 % - 194 950,00 грн, разом ціна договору становить 1 169 700,00 грн з ПДВ.
За умовами пункту 3.2. договору оплата наданих виконавцем послуг здійснюється замовником у національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 (тридцяти) робочих днів після підписання сторонами акту наданих послуг.
Пунктом 4.1. договору визначено строк надання послуг: протягом строку дії договору.
За приписами пункту 4.2. договору послуги надаються виконавцем не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати отримання письмової заявки замовника.
Відповідно до пункту 4.3. договору передача виконавцем та прийняття замовником результатів наданих послуг здійснюється шляхом підписання сторонами акту наданих послуг.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 8.1. договору).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору про надання послуг від 22.05.2018 № 53.18-164 позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними між сторонами копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.08.2018 № 1 на суму 187 704 грн 00 коп., від 12.10.2018 № 1 на суму 89 424 грн 00 коп. та від 16.10.2018 № 1 на суму 89 280 грн 00 коп.
Судом встановлено, що відповідач частково оплатив надані позивачем послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Так, за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.08.2018 № 1 на суму 187 704 грн 00 коп. відповідач здійснив оплату на загальну суму 129 000 грн 00 коп. відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень від 29.11.2018 № ДТД02890/1 на суму 5 000 грн 00 коп., від 28.12.2018 № ДТД03198/1 на суму 19 000 грн 00 коп., від 03.01.2019 № ДТД0001/1 на суму 14 000 грн 00 коп., від 04.01.2019 № ДТД00010/1 на суму 6 000 грн 00 коп., від 04.01.2019 № ДТД00011/1 на суму 25 000 грн 00 коп., від 08.01.2019 № ДТД00034/1 на суму 20 000 грн 00 коп., від 11.01.2019 № ДТД00082/1 на суму 20 000 грн 00 коп., від 15.01.2019 № ДТД00101/1 на суму 20 000 грн 00 коп. За актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.10.2018 № 1 на суму 89 424 грн 00 коп. відповідач не здійснив жодної оплати. За актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.10.2018 № 1 на суму 89 280 грн 00 коп. відповідач здійснив оплату на загальну суму 20 000 грн 00 коп. відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень від 11.03.2019 № 1ТД00280/1 на суму 5 000 грн 00 коп., від 11.03.2019 № 1ТД00286/1 на суму 5 000 грн 00 коп., від 12.03.2019 № 1ТД00293/1 на суму 5 000 грн 00 коп., від 08.08.2019 № 1ТД00930/1 на суму 5 000 грн 00 коп.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору про надання послуг від 22.05.2018 № 53.18-164 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги у розмірі 217 408 грн 00 коп., що також не спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у розмірі 217 408 грн 00 коп.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором про надання послуг від 22.05.2018 № 53.18-164 та факту наявності заборгованості з оплати вартості наданих послуг у розмірі 217 408 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 217 408 грн 00 коп.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 18 393 грн 59 коп. інфляційних втрат та 8 335 грн 49 коп. 3 % річних.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок 3 % річних є неправильним, оскільки позивачем помилково враховано дні часткових оплат в період нарахування.
Суд зазначає, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3 % річних.
За таких обставин, за перерахунком суду, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду нарахування (з 19.09.2018 до 03.12.2019), з урахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем, розмір 3 % річних складає 8 320 грн 38 коп.
Відтак, вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 8 335 грн 49 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 8 320 грн 38 коп.
Здійснюючи перевірку наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, судом враховано, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Зазначене помилково не враховано позивачем при здійсненні розрахунку, як і те, що для нарахування інфляційних втрат необхідно, щоб прострочення виконання зобов'язання у місяці, в якому діє відповідний індекс інфляції, мало місце.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 № 904/7401/16.
За перерахунком суду, сума інфляційних втрат за прострочення відповідачем оплати вартості послуг за загальний період прострочення з жовтня 2018 року по грудень 2019 року становить 14 730 грн 93 коп.
За таких обставин, вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 18 393 грн 59 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 14 730 грн 93 коп.
З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором про надання послуг від 22.05.2018 № 53.18-164, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 8 320 грн 38 коп. та вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 14 730 грн 93 коп.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (вул. Набережне шосе, 2, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду Діекс" (провулок Джинчарадзе, 8, м. Дніпро, 49040, ідентифікаційний код 32349901) заборгованість у розмірі 217 408 (двісті сімнадцять тисяч чотириста вісім) грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 8 320 (вісім тисяч триста двадцять) грн 38 коп., інфляційних втрат у розмірі 14 730 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять) грн 93 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 606 (три тисячі шістсот шість) грн 89 коп.
3. В іншій частині позову щодо вимог про стягнення 15 грн 11 коп. 3 % річних та 3 662 грн 66 коп. інфляційних втрат відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено: 12.03.2020
Суддя Н.Б.Плотницька