Справа № 522/6122/17
Провадження № 2-ві/522/9/20
про відмову в задоволенні заяви про відвід
12 березня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Донцова Д.Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Скибінської Є.С.,
розглянувши у судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Черновол А.О. про відвід головуючої судді в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КП ЖКС «Порто-Франківський», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог КП ЖКС «Порто-Франківський», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Черновол А.О. надійшла заява про відвід головуючої судді Домусчі Л.В. В обґрунтування заяви про відвід судді адвокат Черновол А.О. зазначив, що обставиною, що викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді є задоволення суддею Домусчі Л.В. заяви ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення на підставі тих саме обставин (підстав), що вже були предметом перегляду заочного рішення та за якими вже існує судове рішення про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення, що набрало законної сили.
Суддею Приморського районного суду м. Одеси Чернявською Л.М. постановлено ухвалу від 20.02.2018 року, якою заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.10.2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог КП ЖКС «Порто-Франківський», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишено без задоволення.
Натомість, майже через 1,5 роки після ухвалення оскаржуваного заочного рішення, а саме 28.02.2019 року відповідач ОСОБА_4 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із аналогічною заявою про перегляд заочного рішення суду, в якій посилалась на ті ж самі обставини, що були вже предметом розгляду суддею Приморського районного суду м. Одеси Чернявською Л.М. та за якими вже винесено судове рішення, що набрало законної сили, яким було відмолено у перегляді заочного рішення.
На думку адвоката, зацікавленість та необ'єктивність судді Домусчі Л.В. відображається у безпідставному поновленні строків заявниці ОСОБА_4 на перегляд заочного рішення. Так, 20.03.018 року, заявницею ОСОБА_4 було підписано та подано апеляційну скаргу на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.10.2017 року, яке отримав ОСОБА_2 , щонайменше з 20.03.2018 року. Однак, суддя Домусчі Л.В. не з'ясовувала, що завадило заявниці ОСОБА_4 ознайомитись з матеріалами справи чи отримати копію рішення суду. Адвокат зазначає, що дії судді Домусчі Л.В. у їх сукупності вказують на зухвале порушення норм процесуального права, наслідком чого є скасування законного рішення суду, на думку позивача, такі дії судді вказують на її упередженість та необ'єктивність.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси (суддя Домусчі Л.В.) від 11.03.2020 року в задоволенні заяви про відвід головуючого судді відмовлено, провадження по справі зупинено, а відвід головуючого судді передано до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Бондаря В.Я.
У порядку авторозподілу заява про відвід головуючого судді Домусчі Л.В. надійшла до провадження судді Донцова Д.Ю. 12.03.2020 року.
Пунктами 7 та 8 статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Ознайомившись із заявою про відвід головуючого судді, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи (ст.37 ЦПК), та неможливість входження до складу суду осіб, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (п.3 ст.46 ЦПК).
Крім того, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заявлення відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можу бути підставою для відводу.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Судом встановлено, що в обґрунтування відводу судді Домусчі Л.В. заявник посилається на те, що суддею поновлено строк заявниці ОСОБА_4 на перегляд заочного рішення. На думку заявника, вищевказане викликає сумніви щодо неупередженості головуючого судді.
Суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Між тим, суд не вбачає підстав для відводу судді Домусчі Л.В., визначених ст.36 ЦПК України, оскільки заявником не доведені обставини, що викликають сумніви у неупередженості або об'єктивності головуючого по справі судді, не надано жодних належних та допустимих доказів того, що головуючий здійснює будь-які дії, які можуть вплинути на об'єктивний та неупереджений розгляд даної справи.
Окрім того незгода з процесуальними рішеннями, зокрема поновлення строку на перегляд заочного рішення, не може бути підставою для відводу судді, згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної цивільної справи.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід головуючого судді в цивільній справі №522/6122/17.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.35-40 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Черновол А.О. про відвід головуючої судді по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог КП ЖКС «Порто-Франківський», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Повернути справу для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.Ю. Донцов