Справа №591/7859/19 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шершак М. І.
Номер провадження 33/816/158/20 Суддя-доповідач Матус В. В.
Категорія 130 КУпАП
12 березня 2020 року суддя Сумського апеляційного суду Матус В. В. ,з участю захисника Дмитренка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Дмитренка В.В. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 13 лютого 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн., -
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 , 6 грудня 2019 року о 22 год. 56 хв. в м. Суми по площі Покровська, буд. № 15 «а», керував автомобілем ВАЗ 2105, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: млява мова, хитка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Драгер» на місці та від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я СОНД відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Дмитренко В.В. не погоджується з прийнятою постановою судді та просить її скасувати, закривши провадження по справі.
За змістом доводів апеляційної скарги захисник посилається на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 6 листопада 2015 року № 1376, а саме, додатку № 1.
Крім того, ОСОБА_1 , не роз'яснювалися працівниками поліції права на отримання безоплатної правової допомоги, відповідно до вимог Постанови КМ України № 1363 від 28 грудня 2011 року.
Вважає захисник, що в даному випадку мало місце затримання ОСОБА_1 на місці зупинки, однак відповідного протоколу про це складено, не було.
Зазначає про допит в судовому засіданні лише одного свідка - ОСОБА_2 , хоча клопотання було заявлено про допит всіх свідків.
Вислухавши захисника на підтримку апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп'яніння.
Розглядаючи справу, суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан сп'яніння, тому вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в постанові судді, підтверджується зібраними доказами, які були всебічно, повно досліджені судом першої інстанції, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 285914 від 6 грудня 2019 року, який за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів не викликає (а. с. 1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 3), згідно якого ОСОБА_1 маючи ознаки алкогольного сп'яніння: млява мова, хитка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відмовився пройти огляд на становлення стану сп'яніння, як на місці зупинки, за допомогою газоаналізатору «Drager Alkotest 6810» так і від обстеження в закладі охорони здоров'я; поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких 6 грудня 2019 року о 23 год. 15 хв. водієві ОСОБА_1 , в присутності свідків, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп?яніння, як на місці зупинки так і в медичному закладі на, що водій в категоричній формі відмовився; рапортом працівника поліції (а. с. 6), згідно якого водія ОСОБА_1 було зупинено в результаті здійснення небезпечного маневру. Водієві було запропоновано пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп?яніння, в присутності 2 свідків на, що останній в категоричній формі відмовився; диском з відеозаписами (а. с. 8), на яких зафіксовано факт зупинки водія ОСОБА_1 працівниками поліції, факт відмови водія пройти огляд на місці зупинки, а також факт відмови від проходження огляду в медичному закладі.
За таких обставин, суддя дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 відмовившись від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не можуть прийматись до уваги доводи апеляційної скарги захисника про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 6 листопада 2015 року № 1376, оскільки в розділі І цієї інструкції зазначено, що вона встановлює порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначає порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Натомість для оформлення матеріалів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху застосовується Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 року № 1395 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, де в додатку № 1 міститься бланк протоколу про адміністративне правопорушення, якому повністю відповідає і протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 .
Є безпідставними доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не роз'яснено працівниками поліції права на отримання безоплатної правової допомоги, відповідно до вимог Постанови КМ України № 1363 від 28 грудня 2011 року, та те, що в даному випадку мало місце адміністративне затримання ОСОБА_1 .
Частиною 1 ст. 261 КУпАП визначено, що адміністративне затримання особи допускається з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного та правильного розгляду справ і виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.
При цьому, про адміністративне затримання обов'язково складається протокол, у якому зазначаються наступне: дата й місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, та затриманим. У разі відмови затриманого від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
Однак, оскільки дії ОСОБА_1 не являли собою перешкоди працівниками поліції в реалізації їх повноважень по перевірці стану сп?яніння останнього, тому ними обґрунтовано не було застосовано адміністративне затримання.
Крім того, про відсутність підстав для здійснення адміністративного затримання вказує свідома поведінка самого водія ОСОБА_1 , який після слів працівника поліції про необхідність залишення на місці зупинки для проходження огляду, там залишився без будь яких попереджень.
Таки чином, сукупність матеріалів справи свідчить, що відносно водія ОСОБА_1 не застосовувалося адміністративне затримання.
Оскільки ОСОБА_1 не було затримано, в порядку ст. 261 КУпАП, тому у працівників поліції були відсутні законодавчі підстави для окремого роз'яснення, крім ст. ст. 63 Конституції України та 268 КУпАП, положень вимог Постанови КМ України № 1363 від 28 грудня 2011 року, які передбачають вимоги та механізм інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки, крім іншого, застосування адміністративного затримання чи адміністративного арешту.
Доводи апеляційної скарги захисника про допит лише одного свідка - ОСОБА_2 є слушними, однак такими, що не впливають на правильність висновків судді, оскільки підстава не можливості виклику іншого свідка була з'ясована і це була не вірна адреса проживання повідомлена самим свідком, а тому за наявності сукупності доказів по справі судді обґрунтовано, на думку суду, прийшов до переконання про можливість розгляду справи та прийняття постанови без допиту іншого свідка з об?єктивних причин.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв?язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги ст. ст. 33 - 35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Враховуючи викладене вважаю, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисник Дмитренко В.В., не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 13 лютого 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Дмитренка В.В. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуМатус В. В.