11.03.20
33/812/82/20
11 березня 2020 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі судді Міняйла М.П., за участі секретаря Белорукової І.В., особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Башук В.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.02.2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 286728, як зазначено в постанові, 03.12.2019 р. о 15:08 год. в м. Миколаєві по вул. Космонавтів 81/2, водій ОСОБА_1 керував т/з Mitsubishi Lancer н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки т/з відмовився в присутності двох свідків та побажав пройти огляд у МОНД. Огляд проводився в медичному закладі та згідно висновку лікаря №1248 від 03.12.2019 р. водій ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння. Результат огляду становив 0,37% проміле.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення..
Із зазначеною постановою не погоджується у зв'язку з невідповідністю висновків судді з обставинами справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права.
Зазначає, що його вимога до поліцейських про надання сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки була проігнорована. Працівник поліції не надав жодних документів, що стосується даного технічного засобу Drager, саме тому він відмовився продувати алкотестер на місці зупинки та виявив бажання провести медичний огляд у лікарні.
Вказує, що невірне та не чітке формулювання суті правопорушення позбавило його права на захист.
Стверджує, що в направлених до суду матеріалів працівниками поліції, є диск, на якому відсутні будь-які докази його вини та повністю відсутня відео фіксація.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Башук В.Ф. на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, дослідив і належним чином оцінив докази.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 03.12.2019 року серії БД №286628, 03.12.2019 р. о 15:08 год. в м. Миколаєві по вул. Космонавтів 81/2, водій ОСОБА_1 керував т/з Mitsubishi Lancer н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки т/з відмовився в присутності двох свідків та побажав пройти огляд у МОНД. Огляд проводився в медичному закладі та згідно висновку лікаря №1248 від 03.12.2019 р. водій ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння. Результат огляду становив 0,37% проміле. (а.с.1)
Вказаний протокол складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 296 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
У протоколі про адміністративне правопорушення є підпис ОСОБА_1 , а також він зазначив що алкоголю не вживав і що муштук був розпакований та з висновком не погодився.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що вина ОСОБА_1 крім протоколу про адміністративне правопорушенн, складеному у присутності двох свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , також підтверджується висновком лікаря Миколаївського обласного наркологічного диспансеру від №1248.
Так, в своїх поясненнях свідок ОСОБА_3 вказала, що 03.12.2019 року вона була свідком того, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Lancer в стані алкогольного сп'яніння згідно висновку МОНД №1248 від 03.12.2019 року та результат склав - 0, 37 проміле . (а.с. 5).
В поясненнях свідка ОСОБА_4 підтверджені ті ж самі обставини, що і в поясненнях свідка ОСОБА_3 (а.с. 6).
Крім того, в матеріалах справи також містяться письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в яких зазначено аналогічні пояснення щодо факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Mitsubishi Lancer в стані алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах з порожнини рота, почервоніння обличчя та нестійка хода. Водію в їх присутності було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager , на що він відмовився та забажав проїхати в медичний заклад для проходження такого огляду.
В висновку лікаря Миколаївського обласного наркологічного диспансеру щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1248 від 03.12.2019 року зазначено, що ОСОБА_1 дійсно перебував в стані алкогольного сп'яніння та результат тесту, який проводився приладом Alcotest Drager 6810 становить 0, 37 проміле.
В вищевказаному висновку є підпис ОСОБА_1 та не зазначено ніяких зауважень та заперечень щодо результатів тесту.
Доводи ОСОБА_1 про те, що суд не повністю з'ясував усі фактичні обставини справи і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, є неспроможними та не знайшли свого підтвердження.
До того ж в судовому засіданні суду першої та другої інстанції ОСОБА_1 пояснював, що напередодні він дійсно вживав алкогольні напої, та на наступний день 03.12.2019 р. в обід йому зателефонувала мати і сказала, що попала в ДТП і тому він змушений був поїхати на місце ДТП за кермом свого автомобіля.
Твердження апелянта щодо того, що мундштук, за допомогою якого він проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння був не пригодний та розпакований не заслуговує на увагу, оскільки ОСОБА_1 міг відмовитись в медичному закладі від використання такого мундштука, висловити свої зауваження та наполягти на його заміні, або надати біологічний матеріал для проходження огляду. Таким своїм правом апелянт скористався на власний розсуд.
Твердження апелянта щодо того, що при проходженні ним медичного огляду в медичному закладі були відсутні свідки, а з'явились вони лише пізніше, що є порушенням, не заслуговує на увагу.
Так, відповідно до п. 6 розділу 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків, але при проходженні такого огляду в медичному закладі присутність свідків не потрібна.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладено з урахуванням загальних правил, визначених в ст. 33 КУпАП. При цьому суд першої інстанції врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, та обґрунтовано призначив адміністративне стягнення з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України та запобігання вчинення ним нових правопорушень.
Істотних порушень вимог законодавства, які б перешкодили чи могли перешкодити місцевому суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення апеляційним судом не встановлено.
З огляду на наведене, підстави для скасування постанови суду, як того просить апелянт, відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.02.2020 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду М.П. Міняйло