Справа № 147/133/20
Провадження №11-сс/801/161/2020
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
10 березня 2020 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участі учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу начальника Тростянецького відділу Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сичівка, Христинівського району, Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, 2017 року народження, працюючого не офіційно, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
Слідчий ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Клопотання мотивоване тим, що 15.02.2020 року близько 22 год. 20 хв. ОСОБА_10 поверталась з роботи до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходився її співмешканець ОСОБА_7 . Між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виник конфлікт з приводу пізнього повернення з роботи. ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень на ґрунті ревнощів почав наносити ОСОБА_10 удари кулаками обох рук по різних частинах тіла, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синців та саден на різних частинах тіла. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_10 знепритомніла та в подальшому була доставлена до комунального неприбуткового підприємства «Тростянецька центральна районна лікарня», де померла.
Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
В ході досудового розслідування кримінального провадження зібрано достатньо доказів, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Вина ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
16.02.2020 року о 2 год. 50 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України без ухвали слідчого судді за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
16.02.2020 року о 13 год. 20 хв. ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України. Запобіжні заходи до ОСОБА_7 не застосовувались.
Наявність зазначених ризиків обґрунтовується наступними обставинами.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, за який передбачене покарання виключно у позбавленні волі на строк від 7 до 10 років. ОСОБА_7 зловживає алкогольними напоями, не працюючий. З огляду на страх перед невідворотно суворим покаранням за вчинене кримінальне правопорушення підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню неявками до слідчого, прокурора та суду. Підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків і змусити їх змінити показання. Таким чином слідчий вважає, що запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою неможливо.
Ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2020 року в задоволенні клопотання слідчого СВ Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сичівка Христинівського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України - відмовлено.
Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сичівка Христинівського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22 год. 00 хв. до 6 год. 00 хв. строком на два місяці із застосуванням засобів електронного контролю.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала
В апеляційній скарзі начальник Тростянецького відділу Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 18.02.2020 року скасувати, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою. Просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
В доводах апеляційної скарги посилається на те, що суд не в повній та достатній мірі врахував, що ОСОБА_7 підозрюється у скоєні тяжкого злочину, особу підозрюваного, який зловживає алкогольними напоями, ніде не працює, обставини вчинення злочину, наявність ризиків визначених у ст.177 КПК України, а також обставини, передбачені ст.178 КПК України. Доводи сторони захисту про доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у зв'язку з необхідністю догляду за трирічним сином ОСОБА_11 спростовується показами самого підозрюваного ОСОБА_7 , який пояснював, що сина до себе забрала його мати ОСОБА_12 , яка його і доглядає. Крім того, ухвалюючи рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю, слідчий суддя не з'ясував чи забезпеченні Бершадський відділ поліції ГУНП у Вінницькій області та Христинівський відділ ГУНП у Черкаській області електронними засобами контролю і відповідно чи здатні вони фактично забезпечити виконання такої ухвали суду.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 апеляційну скаргу не визнали та заперечували проти її задоволення, просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вважають її законною та обґрунтованою.
Крім того, підозрюваний пояснив, що до теперішнього часу належно виконує покладені на нього судом процесуальні обов'язки та не має наміру ухилятися від органів досудового розслідування та суду.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, виступи прокурора та захисника, думку самого підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
В ході перевірки ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані повністю.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовуючи запобіжний захід у виді домашнього арешту в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. строком на два місяці із застосуванням засобів електронного контролю, слідчий суддя виходив з того, що в ході розгляду даного клопотання прокурором не доведена наявність обставин, котрі є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризиків, передбачених ст.177 КПК України, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою. Крім того, в матеріалах справи відсутні дані про зловживання ОСОБА_7 спиртними напоями.
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя врахував вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання ОСОБА_7 , а також інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення, зокрема, що він має постійне місце проживання, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_11 , 2017 року народження, раніше не судимий, сам обіцяє виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Разом з тим, слідчий суддя, встановивши, що ОСОБА_7 на момент розгляду клопотання обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вважає, що існує ризик того, що він може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вважав за необхідне застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби із застосуванням засобів електронного контролю, який полягає в забороні залишати житло з 22.00 год. до 06.00 год. із покладенням відповідних обов'язків.
Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками слідчого судді.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування до нього такого запобіжного заходу про який йдеться у клопотанні слідчого.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на докази, які підтверджують причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, зокрема: протокол огляду місця події від 16.02.2020 року - житлового будинку, де було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_10 ; довідка з лікарні про отримані тілесні ушкодження ОСОБА_10 , протоколи допиту свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які повідомили, що ОСОБА_7 зловживав алкогольними напоями, постійно на ґрунті ревнощів спричиняв тілесні ушкодження ОСОБА_10 ; допит підозрюваного ОСОБА_7 , який повідомив обставини вчинення ним кримінального правопорушення та іншими матеріалами кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, в контексті практики Європейського суду з прав людини наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин (рішення від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства»).
На думку колегії суддів апеляційного суду відомості та докази, що містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, у їх сукупності дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою, відтак висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри відповідає закону та фактичним обставинами кримінального провадження.
Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
За змістом ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
Слідчий в обґрунтування необхідності застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначає наявність ризиків, зокрема, що підозрюваний, перебуваючи на волі зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, може незаконно впливати на свідків, знищити речові докази та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 тяжкого злочину, дані про особу підозрюваного, рівень соціальних зв'язків, прийшов до обґрунтованого висновку, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою, прокурором в ході розгляду даного клопотання не доведено, що вказані обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.
Відповідно, до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи, що підозрюваний має постійне місце проживання, має на утриманні малолітнього сина, 2017 року народження, для можливості утримувати сина працює не офіційно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, належним чином виконує всі покладенні на нього обов'язки, згідно ухвали суду від 19.02.2020 року змінив адресу виконання запобіжного заходу, про що в судовому засіданні підтвердив прокурор, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про можливість і необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. із застосуванням засобів електронного контролю, а доводи апеляційної скарги прокурора правильності цього висновку не спростовують.
Такий запобіжний захід, в сукупності з обов'язками, передбаченими ч.5 ст.194 КПК України, на думку колегії суддів, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде порушувати його права, передбачені ст.43 Конституції України.
Разом з тим, колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги прокурора, з приводу того, що слідчий суддя не з'ясував чи забезпечені Бершадський ВП у Вінницькій області та Хрестинівський відділ ГУНП у Черкаській області електронними засобами контролю, чи здатні вони фактично забезпечити виконання такої ухвали з наступних підстав.
Так, положенням ст.195 КПК України визначено, що електронні засоби контролю можуть застосовуватися слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов'язок; працівниками органу Національної поліції на підставі ухвали слідчого судді, суду, якою щодо підозрюваного, обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Електронні засоби контролю застосовуються в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що з'ясування наявності в органах Національної поліції та можливості встановлення підозрюваному ОСОБА_7 електронних засобів контролю не є прерогативою суду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені в апеляційній скарзі доводи і підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, відтак ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 194,196 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу начальника Тростянецького відділу Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваного ОСОБА_7 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України - залишити без змін.
Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4