Справа № 127/843/20
Провадження № 33/801/190/2020
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Вишар І. Ю.
Доповідач: Якименко М. М.
12 березня 2020 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Якименко М.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 13 лютого 2020 року,
Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 рік, та стягнуто судовий збір в розмірі 420,40 гривень на користь держави.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати. Вважає, що суд допустив порушення норм процесуального права, не повно з'ясував усі обставини справи, не дав їм належної оцінки доказам. Зазначив, що сам звернувся до КП ВОНД «Соціотерапія», щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у вказаний термін.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Посилаючись на викладені у ній доводи скаржник пояснив, що не перебував в стані наркотичного сп'яніння. Відмовився від проходження огляду, адже був обурений діями працівників поліції.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суддя вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін, з огляду на таке.
Згідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність у разі керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є правильними і узгоджуються з наявними та дослідженими судом доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 370016 від 01.01.2020 о 11 год. 45 хв., де зазначено, що ОСОБА_1 , 01.01.2020 о 10 год. 36 хв. в м.Вінниця по вулиці Зодчих, 15 керував транспортним засобом «Honda Civic» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагували на світло, неприродна блідість обличчя та тремтіння кінцівок пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності лікаря - нарколога, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
- висновком КП «ВОНД «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 0010 від 01.01.2020 о 11 год. 40 хв., зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння (а. с. 4) та - рапортом поліцейським Ретеши О.В. від 01.01.2020 (а.с. 5).
Сукупність зазначених вище доказів узгоджуються між собою. Зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному законом порядку.
У довідці зазначено, що ОСОБА_1 самостійно звернувся до КП ВОНД «Соціотерапія» для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння 01.01.2020 о 14 год. 02 хв., тобто після двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Згідно висновку правопорушник - тверезий, ознак сп'яніння не виявлено (а.с. 17).
Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги результат, наданий правопорушником, оскільки він здобутий з порушенням порядку, визначеного Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року та порушенням вимог ст. 266 КУпАП, тому вважається недійсним.
Наявність довідки не впливає на склад адміністративного правопорушення, не вказує на відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, саме за відмову у проходженні огляду.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, в даному випадку вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними матеріалами по справі.
Суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст. ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, і дійшов вірного висновку про доведеність його вини у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п.7 даної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров'я).
Суддею встановлено, що поліцейським вимоги були дотримані. Працівники поліції забезпечили проведення огляду правопорушника в закладі охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан наркотичного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Відповідно до п. 13 Порядку №1103 від 17.12.2008 лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.
У висновку КП ВОНД «Соціотерапія» щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 01.01.2020, зазначено про відмову особи від проходження медичного огляду в присутності поліцейського.
Апеляційний суд звертає увагу, що правопорушник не заперечив факт відмови від проходження медичного обстеження.
За таких обставин, оскільки за змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні.
Тому суддя вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи наведене, суддя вважає, що працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
За таких обставин, доводи у апеляційній скарзі щодо порушення працівниками поліції порядку огляду на стан сп'яніння відповідно до вимог Інструкції та те, що судом неповно встановлено та досліджено всі обставини справи, є безпідставними.
Крім того належних та допустимих доказів в підтвердження неправомірності в діях працівників поліції ОСОБА_1 . також не надав до суду першої інстанції, і до апеляційного суду.
Не заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що працівники поліції мали здійснити його огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, оскільки відповідно п.12 Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на порушення працівниками поліції процедури проведення його огляду на стан сп'яніння, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Суддя апеляційної інстанції вважає також безпідставними доводи скаржника про те, що працівники поліції не відсторонили його від керування транспортного засобу та не повідомили причину зупинки, оскільки розцінюється як намагання правопорушника уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та такими, що не впливають на правильність ухваленого судом рішення.
Крім того, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи доводи скаржника про те, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 , які саме ознаки сп'яніння у нього виявлені, погрожуючи при цьому, що в разі відмови проїхати до медичного закладу охорони здоров'я, будуть застосовані до нього заходи фізичного впливу, тому скаржник змушений був поїхати в лікарню. В лікарні скаржник відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки обурився, що працівники поліції в лікарні також не повідомили, який саме огляд мають проводити.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) скаржник не надав.
Жодних зауважень при складенні адміністративного протоколу, а також щодо процедури проходження медичного огляду в медичному закладі від правопорушника не надходило.
Щодо доводів, про не роз'яснення ОСОБА_1 прав передбачених ст. 268 КУпАП, під час складання протоколу, то вони також не можуть бути взяті до уваги, як такі, що не підтверджені відповідними засобами доказування, та спростовуються самим протоколом про адміністративне правопорушення, в графах якого посадовою особою, що складала протокол про адміністративне правопорушення засвідчено факт відмови його від підпису і дачі пояснень, а також роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, наслідком чого стала відмова.
Суддя зазначає, що відсутність в протоколі свідків не свідчить про порушення, адже свідки зазначаються лише в тому разі, якщо огляд на стан сп'яніння проводиться на місці зупинки транспортного засобу. В даному випадку огляд особи на стан сп'яніння проводився в закладі охорони здоров'я.
Також суддя апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи скаржника щодо необхідності урахування висновку КП «ВОНД «Соціотерапія» № 005 від 01.01.2020, оскільки суд першої інстанції правильно вказав, що наданий правопорушником результат здобутий з порушенням порядку Інструкції та вимог ст. 266 КУпАП, тому вважається недійсним і не є належним доказом.
Крім того, скаржник не довів належними та допустимими доказами неможливість проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на вимогу працівників поліції під час зупинки його транспортного засобу.
Оскільки водій ОСОБА_1 за наявності ознак наркотичного сп'яніння, як особа яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, тому в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
Разом з тим, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає саме після встановлення факту відмови особи від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
З урахуванням наведеного, посилання в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження у справі за відсутності в діях скаржника складу правопорушення суд вважає безпідставними та не знаходить підстав для їх задоволення.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, не спростовують висновків суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, яке могло призвести до неправильного вирішення питання.
ОСОБА_1 не було доведено ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі.
Суддя вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст.ст.279, 280 КУпАП дотримано, докази перевірено на їх допустимість та належність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, судом з наведенням відповідних мотивів встановлено, правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 13 лютого 2020року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Якименко