Справа № 682/2402/19
Провадження № 1-кп/682/17/2020
12 березня 2020 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
потерпілих ОСОБА_6
ОСОБА_7
представника потерпілого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Славута кримінальне провадження № 12018240270000715 від 15.06.2018 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горбів, Горщанського району, Рівненської області, українця, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, осіб похилого віку на утриманні не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого «Локомотивне ДЕПО Здолбунів», раніше не судимого, обвинуваченого за ч.1 ст.122, ч.1 ст.162, ч. 1 ст.186, ч. 1 ст. 357 КК України,
09.06.2018, близько 23 год. 30 хв., ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , достовірно знаючи про право особи на недоторканість житла, в порушення вимог ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному недоторканість житла та не допускає проникнення до житла чи іншого володіння особи, діючи умисно, протиправно, без згоди та всупереч волі власника домогосподарства - ОСОБА_7 , з метою повернення грошових коштів, які позичив доньці потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , зайшов на територію подвір'я вказаного домоволодіння та підійшовши до дверей житлового будинку, розташованого на території зазначеного домоволодіння, де шляхом ривка відчинив вхідні двері та у такий спосіб, всупереч волі власника, проник всередину будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , у якому на той момент перебували потерпілий ОСОБА_7 , його донька ОСОБА_6 та її малолітня донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив конституційні права потерпілого на недоторканість житла.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному проникненні до житла, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочину), передбачене ч.1 ст.162 КК України.
Крім того, 09.06.2018 близько 23 год. 40 хв., ОСОБА_4 , після незаконного проникнення до житла ОСОБА_7 , розташованого за адресою АДРЕСА_2 , та перебуваючи у веранді вказаного будинку, з метою повернення грошових коштів, які позичив доньці потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , влаштував з останньою словесну суперечку, у яку втрутився потерпілий ОСОБА_7 , якому ОСОБА_4 умисно спричинив тілесні ушкодження за наступних обставин.
Так, знаходячись у вказаний час у зазначеному місці, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_4 наблизившись до потерпілого ОСОБА_7 , який стояв у веранді поряд із дверима вітальної кімнати та зробив зауваження ОСОБА_4 щодо його неправомірної поведінки, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, із прикладенням значної фізичної сили, штовхнув обома руками потерпілого ззаду у плечі, внаслідок чого ОСОБА_7 впав на підлогу у вітальній кімнаті, при цьому вдарившись правою частиною тулуба об підлогу.
В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: а) перелому шийки правої стегнової кістки із зміщенням по ширині, яке згідно висновку експерта відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричиняє тривалий розлад здоров'я;б) синця на задній поверхні правого передпліччя, синця на тильній поверхні правої кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.
Окрім того, 09.06.2018, близько 23 год. 45 хв., ОСОБА_4 , після незаконного проникнення до житла ОСОБА_7 , розташованого за адресою АДРЕСА_2 , та спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 за вищевказаних обставин, з метою повернення грошових коштів, які позичив доньці потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшов у кімнату залу, де в присутності потерпілої ОСОБА_6 та її малолітньої доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,з дерев'яної поверхні стінки взяв фарфорову шкатулку білого кольору, з якої дістав та відкрито викрав золоту каблучку 585 проби, вагою 4 грами, з цирконієвим камінцем білого кольору, вартістю 980 грн. за один грам, загальною вартістю 3920 грн., яку поклав собі у кишеню штанів та пішов до виходу з будинку.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 відкрито заволодів майном потерпілої ОСОБА_6 на загальну суму 3920 грн.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 факт нанесення будь яких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 , незаконному проникненні до будинку та відкритому викраденні майна заперечив та пояснив наступне. Так, 09.06.2018 у його знайомого ОСОБА_10 розпивали спиртні напої разом із потерпілою ОСОБА_6 , де була присутня ще малолітня донька потерпілої ОСОБА_9 . В певний період часу вийшли з ОСОБА_10 на вулицю покурити, в цей час ОСОБА_6 із своєю донькою в будинку залишалися самі, проте невдовзі вийшли також із будинку та ОСОБА_6 повідомила, що їй треба йди вже додому. Повернувшись до будинку виявив, що із куртки, яка висіла на дверях пропали кошти у розмірі 1000 грн. Оскільки в будинку крім ОСОБА_6 та її доньки нікого не було одразу подумав, що саме вона забрала ці кошти. Вони одразу із ОСОБА_10 пішли до будинку де мешкає потерпіла, щоб з'ясувати де пропали кошти. Хвіртка та двері будинку були не замкнені і вони без перешкод зайшли до будинку, в якому перебували потерпіла ОСОБА_6 , її донька ОСОБА_9 та потерпілий ОСОБА_7 . На його запитання про те чи брала ОСОБА_6 в нього кошти остання відповіла що ні. Проте, на наполегливі запитання ОСОБА_10 про те, чи це вона викрала кошти у ОСОБА_4 остання призналася, що саме вона викрала кошти останнього та пообіцяла віддати коли зможе. Після цього вони з ОСОБА_10 покинули будинок. Також зазначив, що зі слів ОСОБА_6 йому відомо, що потерпілий ОСОБА_7 пошкодив ногу коли пас корову близько року назад. Крім того, оскільки жодних речей із будинку потерпілих не викрадав, тілесних ушкоджень не наносив, а тому заявлені цивільні позови не визнає.
Незважаючи на не визнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, його вина у скоєнні даного злочину доводиться наступними показами потерпілого та свідків.
Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні повідомив, що до 09.06.2018 почував себе повністю здоровим, пас худобу, порався по господарству. 09.06.2018 відпочивав у себе дома в одній із кімнат та почув глухий удар після чого сів на диван та почув що хтось голосно розмовляв . Він щось сказав, після чого обвинувачений підійшов до нього по почав наносити удари по обличчі. Крім того чув, що ОСОБА_4 на високих тонах щось з'ясовував із ОСОБА_6 у веранді. Він піднявся з дивану та вийшов із кімнати, щоб з'ясувати що відбувається. Не встиг вийти із своєї кімнати, як обвинувачений його розвернув та руками штовхнув у плечі від чого він впав на бік та відчув різкий біль у нозі та не міг піднятися. Через короткий час після цього обвинувачений із своїм товаришем покинули будинок.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_4 до цього випадку знала тільки із позитивної сторони. Він добре до неї ставився та неодноразово допомагав їй. Того дня 09.06.2018 була з дитиною на гойдалках. Подзвонив ОСОБА_4 та запропонував прийти до його кума ОСОБА_10 . В ОСОБА_10 вживали алкоголь. Пожалілася ОСОБА_4 що в неї скрутне матеріальне становище і він витягнув 1000 грн і дав їй і сказав, що коли зможе віддасть.
Потім ОСОБА_4 запропонував поїхати в ресторан. Вони замовили таксі і поїхали до неї додому, де вона переодяглася та залишила гроші дома, після чого поїхали до ресторану де вживали спиртні напої. Близько 23:00 повернулися на таксі додому. Вони з донькою попрощалися з ОСОБА_4 та ОСОБА_10 та зайшли до будинку закривши двері. Одразу після цього виламавши двері в будинок ввірвався ОСОБА_4 почав її шарпати та вимагати повернути гроші які вона в нього викрала. На шум вийшов батько, якого обвинувачений розвернувши штовхнув на підлогу після чого батько почав стогнати та не міг піднятися.
Малолітня свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомила, що того дня були у місті на гойдалках з мамою ОСОБА_6 . Після цього хтось подзвонив і вони пішли до дяді ОСОБА_11 , де ще був ОСОБА_4 . Всі разом їздили в ресторан, а ввечері на таксі приїхали додому, попрощалися і пішли з мамою додому. Невдовзі після того, як вони зайшли в будинок до нього увірвався обвинувачений, шарпав маму, вимагав віддати гроші, все перевертав та розкидав. Побив діда в якого текла кров. Потім штовхнув діда в плечі, який впав та вже не міг встати.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні повідомив наступне.
На наступний день після тих подій прийшов до свого вітчима ОСОБА_7 і від нього дізнався, що напередодні приходив ОСОБА_4 , який наніс йому тілесні ушкодження від чого він не може встати. До цього часу у вітчима був близько тиждень на зад. Він був здоровий, доглядав худобу займався по господарству, будь яких пошкоджень не мав.
Крім показів потерпілих та свідків вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України доводиться дослідженими у судовому засіданні доказами:
Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 15.06.2018 відповідно до якого ОСОБА_7 повідомив, що 09.06.2018 приблизно о 23:30 ОСОБА_13 наніс йому тілесні ушкодження за адресою його проживання АДРЕСА_2 .
Протоколом огляду місця події від 24.05.2019 з доданою фототаблицею відповідно до якого проведено огляд домоволодіння яке належить ОСОБА_7 та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . В процесі огляду виявлено вхідні двері на внутрішній частині яких виявлено пошкодження. Також встановлена загальна обстановка будинку та кімната в якій ОСОБА_14 наносив тілесні ушкодження для ОСОБА_7 .
Згідно із висновком експерта №278 у ОСОБА_7 виявлено:
- перелом шийки правої стегнової кістки із зміщенням по ширині. Дане тілесне ушкодження утворилося від дії тупого твердого предмету або при падінні та ударі об такий, могло утворитися у строк та при обставинах вказаних в ухвалі та обстеженим, за своїм характером відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
- синець на задній поверхні правого передпліччя, синець на тильній поверхні правої кисті. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів або при падінні або ударі об такі, могли утворитися у строк та при обставинах вказаних в ухвалі та обстежуваним, за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Всі тілесні ушкодження, що виявлені у ОСОБА_7 могли утворитися внаслідок падіння з висоти власного зросту при наданні тілу певного прискорення внаслідок поштовху, тощо.
Допитаний в судовому засіданні експерт, наданий ним висновок підтвердив та пояснив, що висновок склав виходячи із вихідних даних яку у нього були. Підтвердив, що тілесні ушкодження могли виникнути за обставин у строк зазначений потерпілим.
Протоколом слідчого експерименту від 04.06.2019 з доданим відеозаписом, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 повідомив за яких обставин ОСОБА_4 наніс йому тілесні ушкодження. Покази потерпілого в частині нанесення тілесних ушкоджень повністю узгоджуються із показами наданими ОСОБА_7 в судовому засіданні.
Протоколом слідчого експерименту від 04.06.2019 з доданим відеозаписом, відповідно до якого ОСОБА_6 повідомила за яких обставин ОСОБА_4 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_7 . Покази ОСОБА_6 в частині нанесення тілесних ушкоджень потерпілому повністю узгоджуються із показами наданими нею в судовому засіданні.
Протоколом слідчого експерименту від 29.06.2019 з доданим відеозаписом, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 підтвердив, що ОСОБА_4 пхнув потерпілого ОСОБА_7 від чого останній впав і вже не піднімався.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України доводиться наступними доказами.
Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 26.06.2019 відповідно до якого ОСОБА_7 повідомив, що 09.06.2018 близько 23:30 ОСОБА_15 незаконно проник в його будинок по АДРЕСА_2 .
Витягом про державну реєстрацію прав Шепетівського БТІ відповідно до якого ОСОБА_7 є власником будинку АДРЕСА_2 .
Протоколом слідчого експерименту від 29.06.2019 з доданим відеозаписом, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 підтвердив, що ОСОБА_4 перебував у будинку АДРЕСА_2 . Зокрема свідок вказав, що ОСОБА_4 постукав у двері, оскільки ніхто йому не відкривав він сам їх відчинив і потрапив до будинку.
Показами самого обвинуваченого, який не заперечує, що без дозволу власника потрапив до будинку для з'ясування у потерпілої ОСОБА_6 питання повернення коштів.
Показами потерпілого ОСОБА_7 який підтвердив, що ОСОБА_4 до свого будинку не запрошував і дозволу зайти до будинку не давав.
Вина ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна доводиться наступними дослідженими доказами.
Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 26.06.2019 відповідно до якого ОСОБА_6 повідомила, що 09.06.2018 близько 23:30 ОСОБА_15 , перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 , відкрито викрав золоту каблучку вартістю 4000 грн, що їй належить.
Протоколом слідчого експерименту від 29.06.2019 з доданим відеозаписом, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 повідомив, що на наступний день після тих подій до нього прийшла потерпіла ОСОБА_6 та повідомила, що ОСОБА_4 напередодні у неї викрав золоту каблучку. ОСОБА_10 підтвердив, що ОСОБА_4 дійсно перебував із потерпілою у кімнаті залу будинку АДРЕСА_2 звідки пропала каблучка та де вони сварилися з приводу коштів.
Відповідно до довідки від 27.06.2019 виданої ФОП ОСОБА_16 вартість одного грама виробу із золота 585 проби станом на 09.06.2018 становить 980 грн.
Наведені вище докази в комплексі з показами потерпілої ОСОБА_6 наданими в судовому засіданні підтверджують, що ОСОБА_4 незаконно відкрито викрав у неї золоту каблучку вагою 4 грами 585 проби, яка знаходилася у білій шкатулці. Крім того факт відкритого викрадення золотої каблучки підтвердила допитана у судовому засіданні малолітня ОСОБА_9 , яка була присутня під час цих подій.
Враховуючи наведене вище, оцінивши зібрані докази у сукупності з точки зору достатності, допустимості та достовірності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого за ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 162, ч. 1 ст. 186 КК України вірно кваліфіковані і така кваліфікація підтверджена дослідженими у суді доказами.
Разом із тим органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 09.06.2018, близько 23 год. 45 хв., після незаконного проникнення до житла ОСОБА_7 , розташованого за адресою АДРЕСА_2 , та спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 за вищевказаних обставин, з метою повернення грошових коштів, які позичив доньці потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшов у кімнату залу, де в присутності потерпілої ОСОБА_6 та її малолітньої доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з поверхні крісла, відкрито викрав планшет марки «Lenovo» моделі ТВ-7304і, вартістю 816,66 грн, який поклав у задню кишеню штанів та пішов до виходу будинку.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачуються у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 09.06.2018, близько 23 год. 45 хв., після незаконного проникнення до житла ОСОБА_7 , розташованого за адресою АДРЕСА_2 та спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 за вищевказаних обставин, з метою повернення грошових коштів, які позичив доньці потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , зайшов у кімнату залу, де перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в присутності потерпілої ОСОБА_6 та її малолітньої доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розстебнув замок типу блискавка жіночої сумки зі шкірозамінника рожевого кольору, яка висіла на шафі, та дістав гаманець зі шкірозамінника коричневого кольору з якого, керуючись корисливим мотивом - незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою викрадення офіційних документів, дістав офіційні особисті документи потерпілої ОСОБА_6 , а саме - банківську платіжну картку, яка використовується для ідентифікації її користувача (власника), АТ Банк «Фінанси та Кредит» № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 та банківську платіжну картку, яка використовується для ідентифікації її користувача (власника), АТ КБ «ПриватБанк» з невстановленим досудовим слідством номером на ім'я ОСОБА_6 , які у свою чергу викрав.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Відповідно до ст.17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно зі ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Так, згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні такого правопорушення.
За змістом ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд повинен оцінювати докази на основі всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Порядок проведення досудового розслідування та зібрання доказів винуватості чи невинуватості особи регламентується вимогами КПК України
Так, відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Частиною 3 даної статті передбачено, що здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Перелік слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій визначений главами №20 №21 КПК України.
До інших процесуальних дій відносяться дії уповноважених осіб визначених КПК України, які вчиняються з метою досягнення завдань кримінального судочинства, визначених ст. 2 КПК України.
Обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 186 КК України в частині відкритого викрадення планшету марки «Lenovo», та ч. 1 ст. 357 КК України пред'явлено з порушенням вказаних вище норм.
Так, відповідно до заяви ОСОБА_6 від 04.06.2019 остання просить долучити до матеріалів кримінального провадження №12018240270000715 порушеного за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 банківську картку банку «Фінанси та кредит» яку викрав ОСОБА_14 , планшет марки Леново, який пошкодив ОСОБА_15 , та металевий гак, який був вирваний ОСОБА_17 з вхідних дверей в будинку по АДРЕСА_2 . Постановою від 04.06.2019 видані ОСОБА_6 речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12018240270000715 від 15.06.2018 порушеного за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .. Згідно протоколу огляду від 04.06.2019 вказані речі були оглянуті слідчим.
Відповідно до заяви ОСОБА_6 від 06.06.2019 остання просить долучити до матеріалів кримінального провадження коробку від планшета Леново, який намагався викрасти ОСОБА_15 . Постановою від 06.06.2019 видана ОСОБА_6 коробка від планшету Леново визнана речовим доказом у кримінальному провадженні №12018240270000715 від 15.06.2018 порушеного за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . Згідно протоколу огляду від 06.06.2019 вказана вище коробка була оглянуті слідчим.
Відповідно до висновку експерта від 27.06.2019 №12.1-0425:19 встановлено вартість планшета марки Леново станом на 27.06.2019, яка могла становити 816,66 грн. Експертиза проведене на підставі ухвали слідчого судді від 20.06.2019 проведеної у рамках кримінального провадження №12018240270000715 від 15.06.2018 порушеного по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Проте, відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 26.06.2019 ОСОБА_7 повідомив, що 09.06.2018 близько 23:30 ОСОБА_14 незаконно проник в його будинок розташований в АДРЕСА_2 . За даною заявою ОСОБА_7 26.06.2019 внесено відомості до ЄРДР за №1201924270000639 за ч. 1 ст. 162 КК України
Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 26.06.2019 ОСОБА_6 повідомила, що 09.06.2018 близько 23:30 ОСОБА_14 , перебуваючи в Будинку 110 по вул.. Одухи у м. Шепетівка, відкрито викрав золоту каблучку, вартістю 4000 грн що їй належить. За даною заявою ОСОБА_6 26.06.2019 внесено відомості до ЄРДР за №1201924270000640 за ч. 1 ст. 186 КК України.
Відповідно до рапорту слідчого СВ Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області від 27.06.2019 під час досудового розслідування кримінального провадження №121824027000715 від 15.06.2018 встановлено, що 09.06.2018 близько 23:45 ОСОБА_4 перебуваючи в будинку по вул.. Одухи, 110 в м. Шепетівка, відкрито викрав у ОСОБА_6 банківську картку АТ ДБ «ПриватБанк» та банківську картку АТ Банк «Фінанси та Кредит». На підставі даного рапорту 27.06.2019 внесено відомості до ЄРДР за №12019240270000644 за кваліфікацією ч. 1 ст. 357 КК України.
Згідно постанови прокурора від 27.06.2019 матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях за №12018240270000715 від 15.06.2018, №12019240240270000639 від 26.06.2019, №12019240270000640 від 26.06.2019 об'єднано в одне провадження під №12018240270000715 від 15.06.2018, про що внесено відомості до ЄРДР.
Згідно постанови прокурора від 30.06.2019 матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях за №12018240270000715 від 15.06.2018, №12019240240270000644 від 27.06.2019, об'єднано в одне провадження під №12018240270000715 від 15.06.2018, про що внесено відомості до ЄРДР.
Таким чином вказані вище докази здобуті до внесення відомостей про вчинення відповідних кримінальних правопорушення до ЄРДР, а тому судом визнаються недопустимими.
Наявність у доданих до матеріалів справи заяви ОСОБА_18 від 10.07.2019 в якій вона просить долучити до матеріалів кримінального провадження довідку за реквізитами банківського рахунку Приват Банк саме по собі не підтверджує обставин вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України викладених в обвинувальному акті. Більше того з наданої суду довідки неможливо встановити, що це за рахунок та коли він був відкритий.
Не визнає суд допустимими доказами, які підтверджують факт скоєння кримінальних правопорушень ОСОБА_19 передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України протоколи слідчих експериментів від 04.06.2019 проведені з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , в яких вони повідомляють про обставини вчинення обвинуваченим вказаних злочинів, оскільки такі проведені до внесення відомостей про відповідні злочини до ЄРДР.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Частино 4 ст. 95 КК України передбачено, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення ґрунтується фактично на показах потерпілих та свідків які отримані в рамках кримінального провадження №12018240270000715 від 15.06.2018 порушеного по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , а тому за відсутності належних та допустимих інших доказів здобутих у порядку визначеному КПК України, такі покази суд до уваги взяти не може.
Враховуючи наведене вище, суд, в тому числі не бере до уваги покази потерпілої ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_12 в частині підтвердження вини ОСОБА_4 у відкритому викраденні планшету марки «Lenovo» та в частині викрадення офіційних документів.
З врахуванням викладено суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 186 КК України епізод викрадення планшету марки «Lenovo» моделі ТВ-7304і вартістю 816,66 грн.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред'явленого особі й визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
З врахуванням наведених вище доводів, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів про проведення в рамках кримінального провадження внесеному до ЄРДР за ч. 1 ст. 357 КК України будь яких слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій, які б вчинялися з метою встановлення вини ОСОБА_4 у викрадення офіційних документів, суд приходить до висновку про необхідність виправдання останнього за пред'явленим обвинувачення за ч. 1 ст. 357 КК України
Щодо пред'явлених потерпілими цивільних позовів слід зазначити наступне.
В обґрунтування заявлених позовних вимог потерпілий ОСОБА_7 вказує про те, що від неправомірних дій обвинуваченого та спричинених тілесних ушкоджень йому завдано душевних страждань та принижень, оскільки йому, похилій людині, завдала тілесних ушкоджень особа, яка годиться йому у онуки. Крім цього він зазнав фізичного болю , який триває по теперішній час. Позбавлений можливості вільно пересуватися у зв'язку із отриманою травмою. Все це викликає у нього депресивний стан та підвищену дратівливість. В зв'язку з чим просить стягнути з обвинуваченого моральну шкоду у розмірі 80000 грн.
Крім того, потерпілий вказує на заподіяння йому матеріальної шкоди внаслідок заподіяння перелому шийки правої стегнової кістки зі зміщенням по ширині, що тягне за собою необхідність встановлення тазостегнового суглобу, орієнтована вартість якого 100000 грн.
Потерпіла ОСОБА_6 в обґрунтування заявленого цивільного позову вказує на те, що обвинуваченим ОСОБА_4 їй завдано матеріальну шкоду у розмірі 4736,66 грн, яка складається із вартості викраденої золотої каблучки у сумі 3920 грн та викраденого планшету вартістю 816,66 грн.
Крім того вказує, що протиправними діями ОСОБА_20 завдав їй моральної шкоди, яка полягає у порушенні нормального способу життя,затратах та додаткових зусиллях для організації свого життя, перенесеного стресу, характеру та обсягу фізичного болю та страждань, затрат для захисту порушених прав.
Відповідно ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 цієї ж статті моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує роз'яснення п. 9 постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» - відповідно до яких розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визнає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Враховуючи викладені обставини, суд визнає обґрунтованою суму, що підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди для ОСОБА_7 в розмірі 45000 гривень. Підстав для задоволення цивільного позову у частині стягнення матеріальної шкоди немає, оскільки доказів, які підтверджують розмір завданої матеріальної шкоди суду не надано.
З врахуванням наведених вище норм, суд визнає обґрунтованою суму, що підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди для ОСОБА_6 в розмірі 5000 гривень. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити, оскільки суду не надано будь яких доказів обґрунтованості заявлених вимог.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України судом не встановлено.
Суд при призначенні покарання враховує, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у нарколога, психіатора не перебуває, зауважень по місцю проживання не надходило.
При призначенні покарання з урахуванням двох обтяжуючих обставин, позиції ОСОБА_4 щодо пред'явленого обвинувачення, суд не враховує досудову доповідь складену Славутським МРВ філії ДУ «Центр пробації» у Хмельницькій області відповідно до якої виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення волі на певний строк та не становити високу небезпеку для суспільства.
Оцінивши зібрані докази у сукупності, суд приходить до висновку, про призначення обвинуваченому покарання у в межах санкції статей, що йому інкримінована та в силу ст.ст. 70, 72 КК України міру покарання слід визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Судові витрати згідно ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
До вступу вироку в силу обвинуваченому слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 395 КПК України, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст.162, ч. 1 ст. 186 КК України, суд,
ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України та виправдати за недоведеністю вчинення ним вказаного кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 1 ст. 122 КК України і призначити покарання у вигляді 1 рік позбавлення волі.
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 1 ст. 162 КК України і призначити покарання у вигляді 1 рік обмеження волі.
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 1 ст. 186 КК України і призначити покарання у вигляді 1 рік 6 місяців позбавлення волі
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України з урахуванням ст. 72 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
До вступу вироку у законну силу обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової експертизи у розмірі 682 грн 04 коп.
Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 45000 гривень відшкодування моральної шкоди. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 (картка платника податків: НОМЕР_2 ) 5000 гривень відшкодування моральної шкоди. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Речові докази: планшет марки «Lenovo» моделі ТВ-7304і, банківську картку АТ Банк «Фінанси та Кредит», металевий гак, коробку від планшету марки «Lenovo» моделі ТВ-7304і повернути ОСОБА_6 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1