10.03.2020 Справа №607/4444/20
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк Василь Михайлович, розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
06 грудня 2019 року о 09 год. 00 хв., перебуваючи за адресою м АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . Чалдаєва, 3/47, ОСОБА_1 , шляхом вільного доступу, викрала мобільний телефон марки «Nokia 105», який належить гр. ОСОБА_2 , який згідно висновку спеціаліста НДЕКЦ УМВС України в Тернопільській області від 20.02.2020 року № 6/1-152/20 становить 162,25 грн., таким чином своїми діями вчинила дрібну крадіжку чужого майна.
У судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що повністю розуміє зміст роз'яснених їй прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, винною себе у вчиненому адміністративному правопорушенні визнала повністю та щиро розкаялася у вчиненому.
Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами справи дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №546812 від 04 березня 2020 року; витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.01.2020 року; заявою ОСОБА_2 від 20.01.2020 року; протоколом допиту потерпілого від 28 січня 2020 року; заявою ОСОБА_1 від 20 січня 2020 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20 січня 2020 року; актом вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі від 20 січня 2020 року; висновком експерта №6/1-152/20 від 20.02.2020 року; постановою про закриття кримінального провадження №12020210010000217 за кримінально-правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_3 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, тобто - дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, її майновий стан, визнання нею своєї провини у вчиненому, вважаю, що ОСОБА_3 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 40-1, 51, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 420 грн. 40 коп.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяВ. М. Позняк