05.03.2020 Справа №607/1336/20
провадження № 2-а/607/132/2020
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Воробель Н.П.,
за участі:
секретаря судового засідання Комар Р.В.,
позивача - ОСОБА_1 ;
представника Управління патрульної поліції в Тернопільській області - Кондрат Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника командира роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Палія Володимира Івановича, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП18 № 643306 від 15 січня 2020 року,
встановив:
позивач ОСОБА_1 пред'явив в суд позов до відповідача заступника командира роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції /далі - УПП в Тернопільській області ДПП/ молодшого лейтенанта поліції Палія В.І., у якому заявляє вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 643306 від 15 січня 2020 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/ та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. /далі - Спірна постанова/. Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що з Спірною постановою він не погоджується та вважає її протиправною. Посилається на те, що: викладені у ній відомості ґрунтуються на припущеннях; відеозапис та інші докази на підтвердження його винуватості йому не пред'являли; відомостей про технічний засіб, яким здійснювався такий запис у Спірній постанові немає; кваліфікація адміністративного правопорушення, котре ставиться йому в вину, - неправомірна, оскільки міститься посилання лише на пункт 33 Правил дорожнього руху /далі - ПДР/. На підставі цих доводів позивач прийшов до переконання, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 122 КУпАП.
Після відкриття провадження у справі та до ухвалення рішення, в порядку, визначеному ч.ч. 3 та 4 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України /далі КАС України/, суд залучив до участі в справі співвідповідача - УПП в Тернопільській області ДПП.
Представник останнього - Кондрат Л.Р. , подала відзив, у якому посилається на безпідставність позовних вимог. Спірну постанову вважає законною та обґрунтованою. Зазначає, що факт вчинення позивачем адміністративного порушення підтверджується відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції, а також схемою організації дорожнього руху по вул. Перля у м. Тернополі, яка містить зокрема розташування дорожнього знаку «В'їзд заборонено», вимоги якого порушив позивач.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свої вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити. Додав, що на відео, наданому представником відповідача, не видно дорожнього знаку, порушення якого йому ставиться в вину, а також схема організації дорожнього руху не може підтверджувати того, що вказаний дорожній знак дійсно був на час вчинення, як вважає відповідач, правопорушення. Вважає, що неподання відповідачем Палієм В.І. відзиву на позов свідчить про визнання позову.
Молодший лейтенант поліції Палій В.І. у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Про причини такої неявки не повідомив. Саме тому розгляд справи слід провести за його відсутності за наявними матеріалами на підставі п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України.
Представник УПП в Тернопільській області ДПП проти задоволення позову заперечила та просила відмовити у його задоволенні з мотивів, викладених у відзиві.
Суд, заслухавши пояснення, дослідивши докази, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне:
згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 643306 від 15 січня 2020 року, ОСОБА_1 15 січня 2020 року, керуючи автомобілем «Ford С-Max», н.з. НОМЕР_1 , вулицею Перля у м. Тернополі, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», чим порушив п. 33 ПДР.
Вказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом /ч. 1 ст. 7 КУпАП/.
Ч. 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Викладені у Спірній постанові обставини, щодо порушення позивачем ПДР підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції та схемою організації дорожнього руху, наданою представником УПП в Тернопільській області ДПП.
З вказаного відеозапису вбачається, як автомобіль, котрим керує позивач, виїжджає з території стоянки ТЦ «Novus», що по вул. Перля у м. Тернополі. При цьому порушує вимоги дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», за що його і було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Незважаючи на те, що автомобіль, який рухається з порушенням ПДР, на деякий час випадає з виду нагрудної камери поліцейського, та обставина, що він є саме тим, яким керував позивач, не викликає жодного сумніву. Протилежний висновок суперечив би законом логіки та фактичним обставинам справи.
Заперечення позивача про процесуальні порушення при винесенні Спірної постанови, є безпідставними з наступних міркувань:
Щодо неподання заступником командира роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Палієм В.І. відзиву.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Тобто, не є беззаперечною підставою вважати судом такі дії визнанням позову відповідачем.
Щодо відсутності відомостей щодо технічного приладу, яким здійснювався відеозапис.
Ст. 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
У спірній постанові такі відомості наявні. Так, у графі «7. До постанови додається» зазначено номер відео, яке досліджено в судовому засіданні.
Щодо не ознайомлення з доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, визначений главою 22 КУпАП.
Згідно п. 9 р. ІІІ. Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 /далі - Інструкція/, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення /якщо складення протоколу передбачається КУпАП/, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Таким чином, законом не визначено обов'язку суб'єкта владних повноважень /у даному випадку це поліцейський/ щодо ознайомлення особи з доказами вчинення нею адміністративного правопорушення, за виключення випадку, коли остання заявляє таке клопотання, що кореспондується з нормами ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Як вбачається з відеоматеріалів, позивач такого клопотання після початку розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема після роз'яснення йому прав, визначне КУпАП, не заявляв, а тому у поліцейського і не виникло обов'язку демонструвати такий доказ.
Позивач заявив єдине клопотання і полягало воно в тому, аби постанова була винесена якомога швидше.
Щодо неналежної конкретизації адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП, а також розділом IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган /посадова особа/ виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, окрім іншого, опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Усі ці відомості у Спірній постанові наявні.
У ній чітко та однозначно зазначено найменування дорожнього знаку та пункт ПДР, що порушив позивач, та назву нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 293 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та має право, крім іншого, залишити постанову без зміни, а скаргу без задоволення.
З наведених підстав, суд приходить до висновку про те, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП18 № 643306 від 15 січня 2020 року, слід залишити без змін, а позов - без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73-77, 90, 159, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 / до заступника командира роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Палія Володимира Івановича /м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24/, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції /місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646/ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП18 № 643306 від 15 січня 2020 року, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду безпосередньо, або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII «Перехідні положення» КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення суду.
Повне судове рішення складено та підписано 05 березня 2020 року.
Головуюча суддяН. П. Воробель