05.03.2020 Справа №607/22522/19
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванко О. М.
за участю секретаря судового засідання Стрілкової М. С.
учасників справи
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Савка Володимир Ігорович про визнання особи такою, що прийняла спадщину, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Савка Володимир Ігорович про визнання особи такою, що прийняла спадщину.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її дочка ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно. За життя померла склала заповіт, яким заповіла усе своє майно ОСОБА_3 . На момент смерті ОСОБА_4 постійно проживала разом із нею за адресою АДРЕСА_1 . Її дочка була особою з інвалідністю (1 групи), вимушена пересуватися за допомогою інвалідного візка, та потребувала стороннього догляду. Відповідач протягом 4,5 років до смерті спадкодавця перебував за межами кордону України. За життя ОСОБА_4 належала квартира АДРЕСА_2 , так і квартира АДРЕСА_1 . Вхід на прибудинкову квартиру та усе подвір'я є спільним. ОСОБА_4 постійно перебувала та проживала разом з нею, вона її доглядала, а квартира №1 здавалася в оренду. 30.07.2019 вона звернулася із заявою про прийняття спадщини, оскільки має право на обов'язкову частку. Однак, нотаріус відмовив її, оскільки вважав, що вона пропустила строк для прийняття спадщини.
У зв'язку з недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та визнати ОСОБА_1 такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні позивач та його представник зміст позовних вимог підтримав з підстав та обґрунтувань, викладених у позові, та просить його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, з невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язанні повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суд про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином і повторно не з'явився у судове засідання, а тому суд може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
У зв'язку з тим, суд вважає, що відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, не подав відзиву на позовну заяву, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України, постановив, справу вирішувати на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити заочне рішення.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Савка Володимир Ігорович у судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення позивача та свідків, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що померла ОСОБА_4 являлася інвалідом 1 групи загального захворювання, згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки №69 від 13.08.2019, виданої ТзОВ «Комуненерго - Тернопіль 4», ОСОБА_4 проживала і перебувала на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті за вказаною адресою проживала без реєстрації: ОСОБА_1 , 1934 року народження - мати.
Згідно акту від 07.08.2019 та 12.08.2019, складеного працівниками ТзОВ «Комуненерго - Тернопіль 5», у житловому будинку АДРЕСА_1 знаходяться квартири №1 і 2 , де проживають ОСОБА_1 та її онук ОСОБА_3 без реєстрації.
Як вбачається з договору купівлі-продажу 4/5 частини квартири від 06.04.2006 р. та реєстраційного посвідчення від 17.04.2006, ОСОБА_4 була власником 4/5 частини квартири АДРЕСА_7 .
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 04.10.2004 р. та реєстраційного посвідчення від 18.10.2004, ОСОБА_4 була власником квартири АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 склала заповіт від 27.03.2015, яким заповіла ОСОБА_3 належні їй на праві власності квартири №1 і 2 у житловому будинку АДРЕСА_1 , а також усе майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що мені належатиме на день смерті і на що за законом матиму право.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 23.07.2019.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема на квартири №1 і 2 у житловому будинку АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 23.04.2018 звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Савки В. І. в якій вказав, що ОСОБА_1 , яка являється матір'ю померлої, має право на обов'язкову частку у спадщині.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № НОМЕР_3 , ОСОБА_1 являється матір'ю ОСОБА_4 , як з'ясовано судом після одруження ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_4.
ОСОБА_1 , 1934 року народження, є непрацездатна і 30.07.2019 звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Савки В. І., однак нотаріус відмов у видачі їй свідоцтва, оскільки ОСОБА_1 не прийняла спадщину.
Відповідач заперечує факт прийняття позивачем спадщини після смерті дочки ОСОБА_4 .
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Основні норми спадкового права України систематизовані у Книзі VI ЦК України.
Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Право на обов'язкову частку у спадщині врегульовано статтею 1241 ЦК України, частиною першою якої передбачено, що право на обов'язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Оскільки спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_3 (за заповітом) та мати спадкодавця ОСОБА_1 , яка на момент смерті ОСОБА_4 була непрацездатною особою, суд вважає про наявність у неї права, на підставі статті 1241 ЦК України, на обов'язкову частку в спадковому майні, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 .
За змістом норм статей 1268-1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто (частина перша та друга статті 1269 ЦК України).
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
При цьому місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтвердили, що ОСОБА_1 проживала разом з дочкою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки ОСОБА_4 була інвалідом 1 групи, ОСОБА_1 здійснювала за нею догляд.
Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із статями 80 і 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 являється спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 і має право на обов'язкову частку у спадщині, і враховуючи, що вона постійно проживала разом із ОСОБА_4 на час відкриття спадщини і не заявила про відмову від неї, суд приходить до висновку, що права та інтереси позивача були порушенні відповідачем, і вказані порушенні права та інтереси підлягають захисту судом шляхом не визнання ОСОБА_1 такою, що прийняла спадщину, а належним способом захисту буде встановлення факту прийняття ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилася після смерті її дочки ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 10 - 13, 76-82, 89, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, статтями 15, 16, 20, 1241, 1268, 1269 ЦК України, суд, -
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Савка Володимир Ігорович про визнання особи такою, що прийняла спадщину.
Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилася після смерті її дочки ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_7 .
Відповідач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_7 .
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Савка Володимир Ігорович, місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. І. Франка, 12/13, м. Тернопіль.
Повний текст рішення суду складено та підписано 11 березня 2020 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко