11.03.2020 Справа №607/4353/20
Провадження № 3/607/1726/2020
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Делікатна Л.В. розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює водієм в ТОВ « ОСОБА_2 », не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ДПР18 №260994 від 26 лютого 2020 року, водій ОСОБА_1 26 лютого 2020 року о 00 год. 01 хв. в м. Тернополі по вул. Шептицького, 2, керував транспортним засобом марки «Audi 100» державний номерний знак НОМЕР_1 , відносно якого, постановою відділу ДВС Тернопільського районного управління юстиції №54645279 від 20 лютого 2018 року та постановою відділу ДВС Тернопільського районного управління юстиції №54645510 від 16 лютого 2018 року, встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом, чим порушив вимоги ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, заперечив та пояснив, що тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом, встановлене відносно нього постановою відділу ДВС Тернопільського районного управління юстиції №54645279 від 20 лютого 2018 року, скасоване постановою державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Тернопільській області від 01 листопада 2019 року, а про існування постанови відділу ДВС Тернопільського районного управління юстиції №54645510 від 16 лютого 2018 року йому нічого не відомо та такої він не отримував. Враховуючи зазначене ОСОБА_1 просить адміністративну справу про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 126 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки на час керування автомобілем йому не було відомо про встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом.
Оглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Диспозиція ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Отже, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони даного правопорушення є провина суб'єкта правопорушення, яка полягає в тому, що суб'єкт правопорушення, усвідомлюючи встановлені стосовно нього обмеження у праві керування транспортними засобами, здійснював керування ними.
Однак, відповідно до постановою державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Тернопільській області серії ВП №54645279 від 01 листопада 2019 року, тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, яке було встановлено постановою державного виконавця Тернопільського районного відділу ГТУЮ у Тернопільській області № 54645279 від 20 лютого 2018 року, скасовано, а отже, в цій частині інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, відсутня подія такого правопорушення, оскільки, станом на 26 лютого 2020 року, постанова ДВС втратила чинність.
Також, в матеріалах справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КпАП відсутні докази, які б свідчили про на правлення останньому постанови Тернопільського РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортним засобом № НОМЕР_2 від 16 лютого 2018 року, чи його ознайомлення із вказаною постановою іншим чином, а тому не доведено, що 26 лютого 2020 року ОСОБА_1 умисно порушив, встановлену відносно нього заборону щодо керування транспортними засобами.
Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до практик Європейського суду з прав людини, суд, зберігаючи принцип неупередженості і безсторонності судового розгляду, не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За наведених обставин, враховуючи, що відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, наведені вище обставини дають суду підстави вважати недоведеною наявність в діях ОСОБА_1 такої обов'язкової ознаки суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, як вина у форму умислу, а тому суд вважає, що в діях останнього відсутній склад інкримінованого йому правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 126, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої вона винесена, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяЛ. В. Делікатна