Справа № 675/2993/18
Провадження № 1-кп/675/6/2020
"12" березня 2020 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представника потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого - ОСОБА_8 , захисника - ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав кримінальне провадження № 12018240000000118 про обвинувачення
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мислятин Ізяславського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 Кримінального кодексу України,
На розгляді в Ізяславському районному суді Хмельницької області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 Кримінального кодексу України.
Ухвалою суду від 22 січня 2020 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 по 21 березня 2020 року включно. До спливу цього строку судове провадження з об'єктивних причин завершити не представляється можливим, оскільки у даному провадженні призначена повторна стаціонарна комплексна судова психолого-психіатрична експертиза та є необхідність у її проведенні.
Прокурор заявив клопотання, яке підтримали потерпілі та їх представник, про продовження відносно ОСОБА_8 строку тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 заперечили проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених процесуальним законом. Просили змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що строк тримання під вартою ОСОБА_8 слід продовжити.
Під час судового провадження вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч. 3 ст. 315, ч. 2 ст. 331 КПК).
Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою (ч.ч. 3-5 ст. 199 КПК України).
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Частиною 3 статті 199 КПК України передбачено, що в клопотанні про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно зазначатися про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Із обвинувального акту у даному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Разом з тим, наслідком інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення є смерть особи, що свідчить про наявність значного суспільного інтересу.
Суд також враховує, що після вчинення інкримінованого ОСОБА_10 злочину останній вживав заходів щодо приховування тіла потерпілого, тривалий час замовчував про обставини скоєння злочину, що розцінюється судом як перешкоджання кримінальному провадженню.
У даному кримінальному провадженні судовий розгляд не завершений, є необхідність у проведенні повторної стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, призначеної за ухвалою суду.
На переконання суду, зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що відсутні підстави для відмови в продовженні строку запобіжного заходу, як на тому наполягає сторона захисту, оскільки таке рішення не зможе запобігти ризикам, які продовжують існувати на даній стадії судового розгляду.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Дійсно, як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Однак, розглядаючи можливість застосування до нього альтернативних запобіжних заходів, суд враховує особу обвинуваченого, а також тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, суворість покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , його можливість переховуватись від суду.
Враховуючи вищевикладене, на думку суду, до обвинуваченого ОСОБА_8 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, розмір застави судом не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 10 травня 2020 року включно, без можливості внесення застави.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження і направити начальнику ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1