Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
Справа № 674/238/20
Провадження № 1-кп/674/59/20
10 березня 2020 рокум.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
секретаря судового засідання ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дунаївці кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Довжок Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1 , з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, 24 листопада 2019 року близько 19 год. 25 хв., керуючи транспортним засобом - автомобілем «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Н-03 "Житомир-Чернівці", на відрізку автодороги 268 км поблизу с.Шатава Дунаєвецького району Хмельницької області в напрямку м.Хмельницький, не обравши безпечної швидкості руху, проявивши неуважність на ділянці дороги, вкритої ожеледицею, втратив пильність та контроль за рухом автомобіля, виїхав на смугу зустрічного руху, а далі зустрічне узбіччя, де допустив зіткнення із автомобілем «Chevrolet Lacetti», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 .
В результаті автопригоди пасажири та водій автомобіля «Chevrolet Lacetti» отримали тілесні ушкодження: ОСОБА_3 - середньої тяжкості, які привели до тривалого розладу здоров'я; ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 - легкої тяжкості.
Крім того, ходова частина автомобіля «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 перебувала у технічно несправному стані і мала невідповідність Правилам дорожнього руху України, оскільки на одну (задню) вісь автомобіля встановлено шини різних моделей з різними малюнками протектора, що водій міг виявити до початку руху.
При керуванні транспортним засобом обвинувачений порушив п.2.3.б, 10.1, 12.1, 12.2, 31.4.5.г Правил дорожнього руху України, а саме:
- п.2.3.б "Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі";
- п.10.1 "Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху";
- п.12.1 "Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним";
- п.12.2 "У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги";
- п.31.4.5.г "Забороняється експлуатація транспортних засобів, якщо на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів".
Вказані порушення знаходяться в прямому причинному зв'язку з місцем автопригоди та її наслідками.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся і підтвердив факт вчинення ДТП 24 листопада 2019 року по його вині.
Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що дійсно 24 листопада 2019 року перебувала в якості пасажира в автомобілі «Chevrolet Lacetti», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , з яким обвинувачений допустив зіткнення, в результаті якого отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості. Ніяких претензій ні матеріального, ні морального характеру до обвинуваченого не має, оскільки останній всі спричинені збитки повністю відшкодував.
Встановлено, що у даному кримінальному провадженні 10 березня 2020 року між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладена угода про примирення, відповідно до якої сторони узгодили, що обвинувачений повністю визнає свою винуватість, відшкодував завдані збитки і йому буде призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обвинуваченому та потерпілій зрозумілі наслідки укладення вказаної угоди, а також підстави та порядок оскарження вироку, яким буде затверджено угоду. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання та ухилення від виконання угоди про примирення.
Прокурор ОСОБА_2 в судовому засіданні просив суд затвердити угоду.
Заслухавши думку учасників провадження, переконавшись у добровільності укладення угоди з боку потерпілої ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 , перевіривши угоду на відповідність вимогам ст.ст.471-473 КПК України та нормам КК України, суд вважає, що дана угода підлягає затвердженню.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
При цьому, як передбачено ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно ч.5 ст.469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 підтвердила суду, що претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має, завдані збитки відшкодовано, просила затвердити угоду про примирення та не призначати додаткове покарання..
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив суду, що він беззаперечно визнає вину у вчиненні злочину, що йому інкримінуються, за викладених в обвинувальному акті обставин, завдані збитки відшкодував, щиро розкаюється у вчиненому.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, який згідно ст.12 КК України є злочинами невеликої тяжкості.
При цьому в судовому засіданні судом з'ясовано, що ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпіла ОСОБА_3 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Суд переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК та КК України і не порушують законних прав та інтересів сторін.
Узгоджена потерпілою і обвинуваченим міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових злочинів. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, що злочини відносяться до категорії невеликої тяжкості і вчинений з необережності, особу винного та обставини, що пом'якшують йому покарання. Зокрема враховано, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, завдані збитки повністю відшкодував.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу винного, а також наявність обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, суд вважає, що укладену угоду про примирення слід затвердити та призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч.1 ст.286 КК України у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами.
Цивільний позов у провадженні не заявлено.
Запобіжний захід не обирався.
З обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення експертиз.
Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Накладений ухвалою слідчого судді від 29 листопада 2019 року арешт скасувати.
Керуючись ст.ст.314, 374, 473-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про примирення, укладену 10 березня 2020 року між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення автотехнічних експертиз технічного стану транспортного засобу в розмірі 1256,08 грн. та 942,06 грн.; інженерно-транспортних експертиз в розмірі 2512,16 грн., 2512,16 грн. та 1256,08 грн., а всього на загальну суму 8478,54 грн. (вісім тисяч чотириста сімдесят вісім гривень п'ятдесят чотири копійки).
Накладений ухвалою слідчого судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2019 року арешт на легковий автомобіль марки «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , та на легковий автомобіль марки «Chevrolet Lacetti», номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 , скасувати.
Речові докази: автомобіль марки «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_1 , повернути власнику - ОСОБА_4 ; автомобіль марки «Chevrolet Lacetti», номерний знак НОМЕР_2 повернути власнику - ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, до Хмельницького апеляційного суду через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.
Обвинуваченому, прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1