Справа №: 671/173/20
заочне
11 березня 2020 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Павлової А.С.,
за участі секретаря судового засідання Козак Г.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
31 січня 2020 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк», Банк) звернулося до Волочиського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 25.03.2010 відповідач отримала кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею і банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір).
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.5, п. 2.1.1.2.6 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку».
Одночасно, п. 1.1.1.67, 1.1.5.1, 1.1.5.2 Договору передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Банк використав своє право щодо зміни умов Договору, впровадивши зміну відсоткової ставки із 01.09.2014 до розміру 34,8% річних, із 01.04.2015 до розміру 43,2% річних.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконало, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах Договору та в межах кредитного ліміту.
Відповiдно до п. 2.1.1.3.1 Договору позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом та відсотками за його використання.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, у зв'язку з чим, станом на 09.12.2019 має заборгованість - 61751,48 грн., з яких: 38589,80 грн. - заборгованість за тілом кредита; 6394,50 грн. - заборгованість за відсотками; 13350,44 грн. - нарахована пеня; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2916,74 грн. - штраф (процентна складова).
У зв'язку з наведеним, позивач просив стягнути з відповідача вищевказану заборгованість, а також судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
Відповідач не скористалася своїм правом на подачу відзиву на позов.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник банку разом з позовом подав клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін і клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якому вказав, що необхідні докази є в матеріалах справи, і позивач не заперечує проти винесення заочного рішення.
Від відповідача жодних заяв та клопотань не надійшло.
ІІІ. Процесуальні дії суду по справі.
Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 17.02.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд проводиться в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому ЦПК України порядку.
Суд провів заочний розгляд справи за відсутності сторін, про що постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, а також ухвалив заочне рішення від 11.03.2020.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 25.03.2010 відповідач ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 17).
Факт звернення відповідача до банку підтверджується наданою позивачем копією анкети-заяви і копією паспорта ОСОБА_1 (а.с. 17, 36).
Анкета-заява не містить жодної інформації про те, яка сума кредиту була надана відповідачу. У цьому документі зазначено, що відповідач згідна із тим, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Бажаний кредитний ліміт 3000 грн.
Разом із позовною заявою, крім копій анкети-заяви і паспорта на ім'я ОСОБА_1 позивач подав до суду такі документи: розрахунки заборгованості станом на 31.05.2015, 30.09.2019 та 09.12.2019 (а.с. 7-16), які містять лише підпис представника банку; довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна 55 днів пільгового періоду» підписану сторонами (а.с. 18); Витяг із Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 19-35), який не містить підпису відповідача про ознайомлення саме з цією редакцією Умов та правил; копію відомостей з ЄДРПОУ (а.с. 37); копію довіреності представника банку (а.с. 38); копію банківської ліцензії (а.с. 39); копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 40); копію 1 та 2 сторінки статуту акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (нова редакція) (а.с. 41-42).
Повна версія Умов та правил і Тарифів надання банківських послуг розміщена на офіційному сайті ПриватБанку https://www.privatbank.ua.
Правовідносини з приводу надання банківських послуг - кредитування, які виникли між сторонами врегульовано нормами §§1-2 Глави 16 ЦК України, Глави 52 ЦК України, §2 Глави 71 ЦК України, а також нормами Закону України «Про захист прав споживачів».
V. Оцінка суду.
Позивач зазначав, що шляхом акцепту публічної оферти Банку, що виразилось у підписанні анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, сторони уклали кредитний договір, який є договором приєднання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Отже, сума наданого кредиту, розмір процентної ставки, порядок її нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.
За змістом ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (яка діяла на момент підписання анкети-заяви) перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про умови кредитування, перелік яких наведено в даній частині статті.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В даному випадку, умови кредитного договору, який за своєю суттю є договором приєднання, розробив ПАТ КБ «ПриватБанк» (відповідно до статуту, правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк»). Такі умови повинні бути зрозумілі споживачу і доведені до його відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17-ц).
Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Щодо погоджених сторонами умов договору позивач посилався на долучений до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід'ємну частину кредитного договору. Вказаний документ засвідчений лише підписом позивача, підпис відповідача про ознайомлення саме з цими умовами відсутній.
Суд вважає недоведеним, що саме долучений до позову Витяг з Умов і правил мав на увазі відповідач, що вона ознайомилася і погодилася саме з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку. Суд позбавлений можливості визначити, чи вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили наведені банком у позовній заяві умови, в тому числі, щодо можливості одностороннього збільшення кредитного ліміту.
Вирішуючи цей спір суд також враховує правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17-ц), за якою роздруківки із сайту позивача Умов та Правил, Тарифів належним доказом бути не можуть, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. У цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом. Тобто, кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У згаданій постанові, Велика Палата Верховного Суду, з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Відтак, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав вважати, що при укладенні договору із споживачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (які діяли на момент підписання анкети-заяви) щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Інший висновок, на думку Великої Палати, не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Зазначені Великою Палатою вимоги, передбачені ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» діяли і на момент підписання анкети-заяви ОСОБА_1 . Отже, суд приходить до аналогічного висновку про те, що узгодження між сторонами усіх істотних умов договору не відбулось.
Крім того, в анкеті-заяві від 25.03.2010 розмір наданого кредитного ліміту не вказано, процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про обов'язок повернути кошти і встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, не зазначено виду і номеру картки, а також реквізитів карткового рахунку.
Долучені до позову розрахунки заборгованості не можуть, на переконання суду, бути доказом наявності або відсутності договірних зобов'язань між сторонами, та не підтверджують отримання кредиту, видачу кредитної карти, фактичне використання кредитних коштів відповідачем. Вони не є первинним обліковим бухгалтерським документом в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно, не може підтверджувати здійснення тих чи інших операцій. У разі встановлення існування договірних зобов'язань цей розрахунок може мати лише інформаційний характер для обрахування ціни позову.
Матеріали справи не містять доказів надання Банком кредитних коштів відповідачу та розпорядження такими останньою.
Банк, звертаючись до суду із позовом, повинен довести факт надання кредитних коштів відповідачу (у готівковій або безготівковій формі), оскільки без цього неможливо перевірити розмір нарахованих сум боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу, неодноразово висловлювався Верховний Суд. Таку правову позицію викладено у постановах від 06.06.2018 справа № 364/594/17, від 10.05.2018 справа № 357/16301/15-ц, від 03.04.2019 справа № 221/5089/16-ц.
Так, у постанові від 06.06.2018, справа № 364/594/17, Верховний Суд визнав необґрунтованими доводи банку про те, що суди не сприяли всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, не уточнили підстав заявленого позову та меж позовних вимог, з посиланням на те, що позивачем є юридична особа - банківська установа, яка має в своєму підпорядкуванні юридичний відділ, що вказує на те, що представники позивача були обізнані із нормами процесуального права, які регламентують принципи цивільного судочинства, в тому числі й такий принцип, як змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства.
Аналогічно, й у цій справі позивач не виконав своїх обов'язків із доказування підставності своїх вимог.
Надана банком довідка про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна 55 днів пільгового періоду» не спростовує висновків суду щодо недоведеності позову. Зокрема, така не містить відомостей про розмір кредитного ліміту, про відкриття відповідного рахунку, про отримання кредитних коштів відповідачем, про строк дії кредитного договору, про право нарахування Банком штрафів, а також право Банку змінювати процентну ставку, тощо.
Суд вважає позов не доведеним, тому підстави для стягнення з відповідача нарахованої банком заборгованості відсутні.
Додатково суд звертає увагу і на те, що вимога позивача стягнути з відповідача одночасно пеню та штрафу не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Враховуючи вищевикладене, у позові АТ КБ «ПриватБанк» слід відмовити повністю.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволенню не підлягає, судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 264-265, 280-282, 350, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити повністю.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Судове рішення складено 11 березня 2020 року.
Суддя: