копія
"04" березня 2020 р. Справа № 608/1853/19
Номер провадження2/608/746/2019
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Запорожець Л. М.
з участю секретаря с/з Росляк Т. Б.
представника позивачки Прислопського В.Я.
представника відповідача Федечко А.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), -
Представник позивачки адвокат Прислопський В.Я. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) посилаючись на те, що 21 вересня 2010 року було укладено шлюб між позивачкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який було зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління юстиції Львівської області, актових запис № 174. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_5 . Згідно рішення Золочівського районного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року шлюб між ними було розірвано. Син з того часу залишився проживати з матір'ю. Відповідач ухиляється від виконання батьківського обов'язку по утриманню сина, визначеному ст. 180 СК України. Позивачка неодноразово зверталась до відповідача про вирішення вказаного питання про надання такого щомісячного утримання аліментів, однак відповідач на це не реагує, хоча він як батько повинен турбуватись про сина, забезпечувати дитину матеріально. Саме тому позивачка вимушена звернутись до суду з даним позовом. Просить стягувати аліменти на утримання сина сторін ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду до досягнення сином повноліття.
Представник позивачки адвокат Прислопський В.Я. позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задоволити, наполягає на стягненні з відповідача аліментів саме в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду до досягнення сином повноліття.
Представник відповідача адвокат Федечко А.С. позовні вимоги визнає частково, подав суду відзив на позовну заяву, просить винести рішення, яким стягувати з відповідача аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно. Посилається на обставини та факти, які викладені ним в відзиві на позов.
Вислухавши пояснення представника позивачки адвоката Прислопського В.Я., представника відповідача адвоката Федечка А.С., дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 вересня 2010 року було укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який було зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління юстиції Львівської області, актових запис № 174. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_5 . Згідно рішення Золочівського районного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року шлюб між сторонами було розірвано. Син - ОСОБА_5 , після розірвання шлюбу, залишився проживати з матір'ю.
В судовому засіданні представник відповідача адвокат Федечко А.С. повідомив суд, що відповідач, як і позивачка, фактично проживають в Іспанії. Відповідач допомагає сину шляхом купівлі одягу, продуктів, а також в зимовий та літній періоди на тривалий час забирає сина і дитину позивачки від першого шлюбу, до себе, де повністю їх утримує за власні кошти.
Про факт проживання сторін та їх сина за кордоном не заперечували в судовому засіданні ні представник позивачки адвокат Прислопський В.Я., ні представник відповідача адвокат Федечко А.С.
Згідно п. п. 1, 2 ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789-Х1І від 27.02.1991 року та яка набула чинності для України 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно ст.18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно вимог ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України, в редакції яка діє з 08.07.2017 року, визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
З врахуванням вищенаведених вимог закону, суд визначає розмір аліментів, які підлягають стягненню із відповідача на утримання сина в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Як зазначено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Проживання дитини з одним із батьків не звільняє обох батьків від обов'язку виховувати дитину, піклуватися про неї та матеріально її забезпечувати.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд зазначає, що відповідач хоч і посилається у своєму відзиві на те, що він офіційно не працевлаштований, заробляє на прожиття тимчасовими заробітками за кордоном, і державний виконавець не зможе визначити, скільки становить 1/4 частка від його заробітку (доходу), однак суд вважає ці доводи безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки сам факт тривалого проживання відповідача за кордоном, не повернення в Україну, не звернення до служби зайнятості з приводу пошуку роботи, стверджує лише той факт, що відповідач заробляє достатньо коштів для проживання за кордоном, хоч він має і нестабільний чи мінливий дохід, при цьому він є працездатним, інших дітей чи перестарілих батьків на утриманні не має, має достатній заробіток для продовження і надалі проживання за кордоном, що стверджує про те, що його заробіток за кордоном є достатнім для забезпечення свого утримання та сплати аліментів в частці, про яку просить позивачка.
Суд вважає, що в такому випадку, буде забезпечено ОСОБА_5 -сину сторін, його право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до частин 1, 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволений позовних вимог; якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ч.ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст.ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 5, 13, 76, 82, 141, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) - задоволити.
Стягувати із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не працюючого в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на утримання сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку , починаючи з 20 вересня 2019 року, часу подачі позову до суду, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не працюючого на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) - 768(сімсот шістдесять вісім) гривень 40 копійок судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Повне рішення виготовлене 12 березня 2020 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя/підпис/
Копія вірна:
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1853/19
Рішення набрало законної сили " " _________________ року.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копію рішення видано " " _________________ року.
Секретар: