Справа № 469/1017/19
Провадження № 1-кп/483/75/2020
Іменем України
12 березня 2020 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Очакова в режимі відеоконференції з приміщенням Березанського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150150000358 від 04 липня 2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Березанка Миколаївської області, є громадянином України, має повну загально середню освіту, не працює, є раніше не судимим, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_6 04 липня 2019 року приблизно о 12 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Продукти», що розташований по вул. Степовій, 45 в смт Березанка Миколаївської області, розуміючи, що його діяння є незаконними та протиправними, маючи злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, цілеспрямовано наніс чотири удари ногами в область голови та тулуба потерпілої ОСОБА_4 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді саден голови, синця лівого стегна, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 в інкримінованому йому заподіянні потерпілій легких тілесних ушкоджень винним себе не визнав та пояснив, що дійсно 04 липня 2019 року в обідній час він будучі напідпитку прийшов до магазину «Продукти» з метою придбати горілку в борг, однак на його прохання ОСОБА_4 відмовила та стала ображати його нецензурними словами, це його образило, і він також став на її адресу висловлюватися нецензурною лайкою. При цьому ніяких побоїв він ОСОБА_4 не наносив. Конфлікт тривав приблизно секунд 30, після чого він вийшов з магазину та на порозі зустрівся з братом ОСОБА_4 . ОСОБА_7 , який заходив до магазину. Через кілька секунд останній вийшов з магазину та став наносити йому удари кулаком в обличчя, він упав, хотів підвестись, однак ОСОБА_8 не давав йому цього зробити і продовжував наносити удари вже лежачому на порозі магазину. Коли він встав та направився додому, пройшовши метрів 10, його наздогнав ОСОБА_8 і біля забору знов став наносити удари, він втратив свідомість і більше нічого не пам'ятає. До тями прийшов вже дома, як там опинився, не знає. З приводу отриманих ним тілесних ушкоджень ані до лікарні ані до поліції він не звертався.
Разом із тим, незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину за викладених вище обставин, його вина повністю підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні, зокрема, показаннями потерпілої, свідків, які безпоседньо були допитані у судовому засіданні, попередженими про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення та приведеними до присяги, а також письмовими документами провадження.
Так, потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні дала показання про те, що 04 липня 2019 року приблизно о 12 год. 00 хв. до магазину «Продукти», що розташований по вул. Степова, 45 в смт Березанка Миколаївської області, належного її батьку, якого вона тимчасово підміняла, прийшов ОСОБА_6 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Перебуваючи в магазині, ОСОБА_6 почав ображати її та в подальшому у присутності її доньки вибив у неї з рук мобільний телефон, схватив за волосся, вдарив по голові, стілець, на якому вона сиділа зламався та вона разом з ним впала на підлогу, а ОСОБА_6 продовжував наносити їй удари ногами по голові та тулубу. На її крики прибіг брат ОСОБА_8 , який відтягнув ОСОБА_6 від неї та вивів його на вулицю. Відразу після конфлікту вона звернулася до поліції та лікарні, де у неї були виявлені тілесні ушкодження на голові та стегні та надана медична допомога.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що 04 липня 2019 року приблизно в обідній час він зайшов до магазину, де була його сестра ОСОБА_4 , яка підміняла батька. Коли йшов до магазину, на літньому майданчику біля магазину бачив ОСОБА_6 , який сам пив горілку та на його обличчі він помітив тілесні ушкодження. Поспілкувавшись зі своєю сестрою він пішов додому. Тілесних ушкоджень на той час у сестри не було. Перебуваючи вдома, він почув жіночі крики, які лунали з магазину. Коли забіг до магазину, побачив свою сестру на підлозі на зламаному стільці, а ОСОБА_6 в цей момент лежав на неї та бив її, тримаючи за волосся. Він відразу відтягнув ОСОБА_6 від сестри та вивів його на вулицю. У сестри були тілесні ушкодження у вигляді розбитої губи, гулі на голові, синців на нозі та спині. В подальшому сусідка ОСОБА_9 викликала поліцію. Тілесних ушкоджень ОСОБА_6 він не спричиняв.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що 04 липня 2019 року коли вона зайшла до магазину «Продукти» по вул. Степовій в смт Березанка Березанського району Миколаївської області, щоб купити рису, то побачила там ОСОБА_11 , який був в стані алкогольного сп'яніння і поводив себе агресивно, а саме бив по вітрині та виражався нецензурними словами. Побачивши це, вона злякалася і побігла додому покликати свого чоловіка ОСОБА_12 . ОСОБА_4 на час, коли вона побігла з магазину за чоловіком, жодних тілесних ушкоджень не мала. По дорозі вона зустріла чоловіка, який вже біг до магазину. Вона залишилась на вулиці і бачила, як її чоловік витягнув з магазину ОСОБА_6 . Після чого з магазину вийшла ОСОБА_4 , яка була схвильована, плакала та в неї була розбита губа та були гематоми на голові. ОСОБА_6 , коли його виводив чоловік з магазину, два рази падав на сходинках. Крім того зазначила, що її допитували через декілька днів, точно дату не пам'ятає.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Вказана норма кореспондується з загальними засадами безпосередності дослідження показань, закріплених в ст.ст. 7, 23 КПК України, і тому суд бере до уваги саме показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , надані ними безпосередньо в судовому засіданні, і твердження захисника щодо розбіжностей у даті їх допиту під час досудового розслідування є неспроможними.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що коли вона 04 липня 2019 року приблизно о 12 годині була на вулиці навпроти магазину «Продукти» і чекала гостей, то почула крики з магазину і побачила, як ОСОБА_8 виносив з магазину ОСОБА_6 , який був в нетверезому стані. Також вона бачила, як з магазину вийшла ОСОБА_4 , яка була заплакана та схвильована. Вона викликала поліцію. В подальшому вона дізналася, що ОСОБА_6 побив ОСОБА_4 . Також свідок пояснила, що не була до кінця та не звернула уваги на те, чи були тілесні ушкодження в ОСОБА_6 . При цьому вона зазначила, що ОСОБА_6 падав кілька разів коли його виводили з магазину, оскільки був в нетверезому стані.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що 4 липня 2019 року в районі обіду, він зайшов до магазину «Продукти» купити хліба. Бачив там ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , який був п'яний. Оскільки хліба не було, він вийшов та пішов до іншого магазину, який знаходиться поряд, і вже будучи там почув крики, які лунали з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Повернувшись на крики до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », побачив там ОСОБА_4 , в якої була кров на обличчі. ОСОБА_6 сидів на землі під забором, тілесних ушкоджень на ньому він не бачив. Також там перебували ОСОБА_15 та ОСОБА_8 .
Показання потерпілої та свідків є послідовними, логічними та такими, що узгоджуються між собою та письмовими матеріалами кримінального провадження.
Так, зазначені вище показання потерпілої в частині одержання нею тілесних ушкоджень об'єктивно підтверджуються висновком судово-медичної експертизи № 673 від 29 серпня 2019 року, складеним на виконання ухвали слідчого судді Березанського районного суду Миколаївської області від 15 серпня 2019 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді саден голови, синця лівого стегна, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів, в строк 04 липня 2019 року, від ударної дії тупими твердими предметами, якими могли бути руки, ноги та інше, за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Характер і локалізація вказаних тілесних ушкоджень повністю відповідають механізму їх утворення, повідомленими потерпілою та свідками, що вказує на достовірність їх показань.
Посилання захисника на недопустимість цього доказу через те, що потерпіла безпосередньо не оглядалась експертом та останньому не було надано документи, що підтверджували б наявність у потерпілої тілесних ушкоджень, суд відкидає, оскільки висновок експерта складено відповідно до Закону України «Про судову експертизу», Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та він відповідає вимогам ст.ст. 101, 102 КПК України.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_6 також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:
- заявою потерпілої ОСОБА_4 від 04 липня 2019 року до Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області, якою вона просила притягнути до відповідальності ОСОБА_6 , який в цей день наніс їй тілесні ушкодження в приміщенні магазину в АДРЕСА_1 ;
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, яким підтверджено те, що відіомості за заявою потерпілої ОСОБА_4 від 04 липня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових росзлідувань за № 12019150150000358; - рапортом чергового Березанського відділення поліції від 04 липня 2019 року зі служби 102 про те, що 04 липня 2019 року близько12 год. 05 хв. наглядно знайомий на прізвище ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження; - протоколом огляду місця події з фото-таблицями до нього, який проводився відповідно до Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.07.2017 № 575 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 липня 2017 р. за № 937/30805,
згідно з яким було оглянуто місце події, а саме приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_2 , і тому посилання сторони захисту на неналежність цього доказу через те, що він має виправлення та ним не підтверджується, що саме обвинуваченим був зламаний стілець, суд не бере до уваги, оскільки огляд місця події, протокол та додатки до нього відповідають вимогам ст.ст. 104, 105 КПК України та ними підтверджується, що подія, зазначена потерпілою, дійсно мала місце;
- довідкою Березанської ЦРЛ від 04 липня 2019 року з приводу огляду ОСОБА_4 лікарем хірургом та встановлення діагнозу: «ЗЧМТ. Струс головного мозку. Ушиби, садна голови, ушиб кровоподтік лівого стегна, ушиб спини», яка також за переконанням суду є належним та допустимим доказом, оскільки прокурором долучено лист-направлення № СВ/68-2019 від 04.07.2019р. на ім'я головного лікаря Березанської ЦРЛ ОСОБА_16 , яким слідчий СВ Березанського ВП ОВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_17 направляє ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для встановлення наявності тілесних ушкоджень.
Таким чином, надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в судовому засіданні докази є взаємопов'язаними, і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягали доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, визначені у ст. 91 КПК України, зібрані вони у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, як було зазначено захисником, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні, а тому суд відкидає доводи сторони захисту щодо недопустимості зазначених нею доказів.
Крім цього, суд критично оцінює пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що під час конфлікту він не наносив тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , оскільки вони не відповідають встановленим обставинам кримінального провадження, повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді доказів і, на переконання суду, є способом його захисту від пред'явленого обвинувачення та спрямовані на уникнення ним кримінальної відповідальності за фактично скоєне діяння, а тому суд не бере їх до уваги.
Також судом не можуть бути взяті до уваги показання свідка ОСОБА_18 , оскільки її свідчення є показаннями з чужих слів, а, відповідно до ч. 6 ст. 97 КПК України показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті.
Отже, всебічно, повно та неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи.
Проаналізувавши досліджені у справі докази та оцінюючи їх у сукупності, суд знаходить доведеною винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину і кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 125 КК України - як умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, відповідно до ст. ст. 65-67 КК України враховує, що він вчинив злочин невеликої тяжкості, його особу, а саме те, що він є раніше не судимим, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, та перебуває на обліку у лікаря-нарколога, за місцем проживання характеризується посередньо, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Враховуючи викладені обставини, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає достатнім та можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді штрафу.
Цивільний позов у провадженні не заявлено, судові витрати та речові докази відсутні, запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк - з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: