справа № 489/3662/19
провадження №2/489/419/20
Заочне рішення
Іменем України
11 березня 2020 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
секретаря судового засідання Долгорученко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визначення часток в праві спільної власності
встановив:
У липні 2019 року позивач звернулася до суду з позовом в якому просила визначити частки у праві власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 , площею 1000 кв.м., кадастровий номер: 4810136900:03:075:0001, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, рівними і складають по Ѕ частки за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що вона є спадкоємцем за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інших спадкоємців, крім неї, немає. В строк встановлений законом для прийняття спадщини вона звернулася до приватного нотаріуса та за її заявою 20.12.2018 заведена спадкову справу № 63530270. До складу спадщини входить право спільної сумісної власності на земельну яке належало спадкодавцю на підставі державного акту від 24.02.2005 серії МК 094164 . 05.07.2019 приватним нотаріусом винесено постанову про відмову в оформленні спадщини на частку у праві власності на земельну ділянку, так як правостановлючий документ виданий на спадкодавця ОСОБА_2 та співвласника ОСОБА_1 без визначення часток.
Посилаючись на викладені обставини та враховуючи те, що отримати у приватного нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на частку земельної ділянки не можливе через невизначеність часток співвласників, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою Ленінського районного суду від 16.07.2019 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 16.07.2019 витребувано в приватного нотаріуса спадкову справу після смерті ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 05.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 11.03.2020 на 09:20 годину, сторони не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач представника до суду не правив, причини неявки суду не повідоми та правом на надання відзиву не скористався.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, суд встановив наступне.
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого на підставі рішення Миколаївської міської ради від 23.12.2004 № 28/7 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки (без визначення часток) площею 1000 кв.м. кадастровий номер 4810136900:03:075:0001, за адресою: АДРЕСА_2 . Цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку та боспорських споруд.
Реєстрацію шлюбу між позивачем та ОСОБА_2 підтверджено Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , актовий запис № 199.
Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 936.
Після смерті ОСОБА_2 , за заявою позивача 20.12.2018 приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу Миколаївської області Ємельяновою Н.А. заведено спадкову справу № 63530270.
Постановою від 05.07.2019 приватним нотаріусом відмову у вчиненні нотаріальної дії з оформлення спадщини ОСОБА_1 з тих підстав, що наданий нею державний акт на право приватної власності на землю видано на ім'я спадкодавця ОСОБА_2 та ім'я спадкоємця ОСОБА_1 , який підтверджує право спільної сумісної власності, без визначення часток співвласників, що перешкоджає оформленню спадщини.
Із матеріалів спадкової справи № 63530270, заведеної після смерті ОСОБА_2 , вбачається, що позивач є єдиним спадкоємцем та в установлений законом строк прийняла спадщину після смерті свого чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_2 на її ім'я видані свідоцтва про право власності на Ѕ частку у праві спільної сумісної власності на мано подружжя, набуте за час шлюбу, а саме Ѕ частку житлового будинок АДРЕСА_1 , та 1/2 частку нежитлових будівель (майстерня для художнього оформлення надмогильних пам'ятників та виготовлення), розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , а також свідоцтва про право на спадщину за законом на спадщину, яка складається з ј частки на вказаний житловий будинок, ј частку вказаних нежитлових будівель та свідоцтво про право на спадщину за законом на транспортний засіб марки ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_5 , та причіп, марки ПП, реєстраційний номер НОМЕР_6 , які належали спадкодавцю.
Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що власниками житлового будинку АДРЕСА_2 , в рівних частках (по Ѕ ) є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Вказані особи також є співвласниками в рівних частинах нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною першою статті 355 ЦК України передбачено, що майно, що є у власності двох чи більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до вимог частини першої статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що випливають з права учасника спільної сумісної власності на виділення частки у спільному майні, при цьому частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності згідно із статтею 370 ЦК України вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Положеннями статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Положеннями статті 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
У пункті 5 постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вказано частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Як встановлено судом, відповідно до державного акту на земельну ділянку земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , належить позивачу та спадкодавцю на праві спільної сумісної власності. Відповідно, їх частки в спільній власності є рівними та складають по Ѕ кожного, що відповідає їхнім часткам в праві на житловий будинок.
Згідно зі статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до пункту 4.15 глави 10 розділу Ш Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Як встановлено судом, позивач є єдиним спадкоємцем після смерті свого чоловіка та позбавлені можливості оформити спадкові права на частку земельної ділянки, яка належить їй та спадкодавцю на праві спільної власності без визначення часток співвласників, а тому її право підлягає захисту в судовому порядку.
Враховуючи встановлені обставини та неможливість оформлення нотаріусом спадкових прав позивача на частку земельної ділянки, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визначення часток в праві спільної власності задовольнити повністю.
Визначити, що частки ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної власності на земельну ділянку, площею 1000 кв.м, за кадастровим номером 4810136900:03:075:0001, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , є рівними та складають по 1/2 частки кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua
Інформація про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;
відповідач - Миколаївська міська рада, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.
Повний текст судового рішення складено 11.03.2019.
Суддя І.В.Коваленко