Справа № 991/792/20
Провадження1-кс/991/2091/20
12 березня 2020 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від розгляду скарги у справі № 991/792/20
Суть питання
1.До судді ОСОБА_1 надійшло заява адвоката ОСОБА_3 .
2.У заяві адвокат ОСОБА_3 (заявник), що діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , попросив про відвід слідчого судді ОСОБА_6 від розгляду скарги у справі № 991/792/20.
3.Суддя ОСОБА_6 подав заяву в якій попросив розглянути заяву про відвід за його відсутності.
4.Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, причину неявки до суду не повідомив.
Встановлені обставини
5.На розгляді слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 знаходяться матеріали скарги на бездіяльність посадових осіб НАБУ про невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР(справа № 991/792/20).
6.Заявник зазначає, що 30 січня 2020 року слідчим суддею ОСОБА_6 його скаргу було повернуто. 20 лютого 2020 року апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду його апеляційну скаргу задоволено та ухвалу слідчого судді від 30 січня 2020 року скасовано і повернуто матеріали для вирішення питання про відкриття провадження. Суддя ОСОБА_6 ухвалою відкрив провадження по скарзі заявника та судовий розгляд призначив на 12.03.2020.
7.Заявник вважає, що оскільки суддя ОСОБА_6 ухвалою від 30 січня 2020 року повернув його скаргу, тобто вже виніс своє рішення, заявник вважає, що за таких обставин розгляд скарги повторно слідчим суддею ОСОБА_6 не узгоджується з вимогами статті 76 ч.2 КПК України, в якій зазначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участь у цьому провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанції, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.Крім того заявник посилається на Бангалорські принципи поведінки судді, відповідно до яких суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, а тому вбачає підстави для застосування відводу.
8.Проаналізувавши заяву ОСОБА_3 , суд вважає, що слід відмовити у задоволенні заяви про відвід слідчому судді, оскільки такий відвід є необґрунтованим.
Мотивація суду
9.Пункт 4 частини 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
10.З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.
11.Відповідно до частини 3-5 статті 80 КПК України, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.
12.Суд зазначає, що заява про відвід слідчого судді ОСОБА_6 від розгляду скарги у справі № 991/792/20 була подана письмово до Вищого антикорупційного суду , отже суд приймає заяву до розгляду на предмет вмотивованості.
13.Відповідно до частини 1 статті 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду.
14.Аргументація заявника зазначена у пункті 7 цієї ухвали. Окрім вказаної в цьому пункті аргументації, заява про відвід не містить інших аргументів, а також доказів на підтвердження фактів, зазначених у заяві. Таким чином, суд вбачає підставу для відводу, на які посилається заявник - сумнів у неупередженості та повторної участі судді після скасування апеляційною палатою його рішення.
15.Суд не погоджується з доводами заявника. Оскільки кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд звертається до інших джерел права, які визнані в Україні для більш детального аналізу. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди [України] застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні.
16.Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
17.Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, і у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
18.В даному випадку основною та єдиною підставою для відводу слідчого судді, на думку заявника, є сумнів в неупередженості судді, який полягає в тому, що слідчий суддя ОСОБА_6 ухвалою від 30.01.2020 року вже виніс своє рішення по даній скарзі та повернув її заявникові. Втім, як вбачається з матеріалів, які досліджує суд, вказана ухвала була скасована і матеріали скарги повернуто для вирішення питання про відкриття провадження.
19.Суд також зазначає, що сумніви заявника стосовно неупередженості не були підтверджені жодними доказами, а тому не можуть бути визнані об'єктивно обґрунтованими. Той факт, що слідчий суддя ОСОБА_6 вже постановив рішення і повернув скаргу заявникові, не є об'єктивною обставиною, що вказує на його упередженість. Також, заявник не надав інформації щодо можливих видимих ознак неупередженості, а тому суд не може вважати такі сумніви об'єктивно виправданими.
20.Безпідставним є посилання заявника на ст. 76 КПК України про неможливість брати участь слідчого судді ОСОБА_6 у розгляді скарги у справі 991/792/20, оскільки, скарга розглядається під час досудового розслідування, і суддя не приймає участь у її розгляді в цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанції.
21.Таким чином, суд приходить до висновку, що в неупередженості слідчого судді ОСОБА_6 нема правомірних сумнівів, оскільки заява не вказує на певні факти, котрі можна перевірити, які дозволяють піддати сумніву безсторонність розгляду справи.
Керуючись статтями 35, 75, 81 КПК України, суд
Заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від розгляду скарги у справі № 991/792/20 - відхилити за невмотивованістю.
Ця ухвала окремому оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи.
Суддя ОСОБА_1