Справа № 551/490/19 Номер провадження 33/814/147/20Головуючий у 1-й інстанції Сиволап Д.С. Доповідач ап. інст. Костенко В. Г.
Категорія: ст.124 КпАП
11 березня 2020 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г.,
з секретарем Гнітько А.М.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
його захисника Баленко Н.П.,
скаржника ОСОБА_2 ,
його представника, адвоката Бовдира С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Шишацького районного суду Полтавської області від 13 серпня 2019 року,
Цією постановою щодо ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Товсте та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, несудимого,
закрите провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України, на підставі п.1 ст.247 цього Кодексу в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з постановою судді, щодо ОСОБА_1 був складений протокол серії БД №348255 про те, що він 13 травня 2019 року близько 15 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , на автошляху «Чернишівка-Гоголеве», виконуючи поворот праворуч для заїзду на естакаду, яка розташована за межами проїзної частини дороги, в порушення п.10.1 та п.10.4 Правил дорожнього руху України, не надав перевагу мотоциклу НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку та допустив з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Закриваючи провадження у справі, суддя послався на відсутність в діях ОСОБА_1 порушень вимог Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з пригодою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді, а справу направити на новий судовий розгляд.
При цьому зазначає, що суддею місцевого суду були порушені його права, оскільки він не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Вважає, що ОСОБА_1 допустив порушення правил дорожнього руху, які були в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Звертає увагу, що внаслідок ДТП йому було спричинено майнову та моральну шкоду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката Бовдира С.І. на підтримання доводів апеляційної скарги, думку ОСОБА_1 та його захисника Баленко Н.П. про відсутність визначених законом підстав для скасування судового рішення, дослідивши докази, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Право скаржника приймати участь у розгляді справи та користуватися правовою допомогою адвоката забезпечене судом апеляційної інстанції.
Висновок судді про закриття провадження в справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення ґрунтується на зібраних в установленому порядку і перевірених у судовому засіданні доказах.
Диспозицією ст.124 КпАП України передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №348255 зазначено про порушення ОСОБА_1 вимог п.10.1 та п.10.4 Правил дорожнього руху України під час виконання повороту праворуч для заїзду на естакаду, яка розташована за межами проїзної частини дороги, внаслідок чого відбулося зіткнення з мотоциклом під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку.
Відповідно до п.10.1 цих Правил перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Приписами п.10.4 встановлено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
При розгляді справи суддя належним чином з'ясував у чому саме полягали названі у протоколі порушення Правил дорожнього руху і чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1 , йому необхідно було заїхати на естакаду, яка розташована справа в напрямку його руху за межами проїзної частини дороги.
Оскільки для заїзду він змушений був робити поворот не з відповідного крайнього положення на проїзній частині, для забезпечення безпеки руху, з огляду на обмежену видимість зліва, звернувся за допомогою до свідка ОСОБА_3 , який вийшов вперед на дорогу і дав знати, що перешкоди для маневру відсутні.
Після того, як автомобіль повертаючи праворуч практично перетнув умовну осьову лінію дороги, в його задню ліву частину в'їхав мотоцикл під керуванням ОСОБА_2 .
Такі показання ОСОБА_1 підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 . При цьому він пояснив, що на прохання ОСОБА_1 вийшов на дорогу «Чернишівка-Гоголеве», пересвідчився у відсутності транспортних засобів зліва, після чого ОСОБА_1 почав заїжджати на естакаду. В цей час свідок побачив мотоцикл, який наближався на великій швидкості, намагався йому подати сигнал про небезпеку, проте водій мотоцикла не зреагував та допустив зіткнення з автомобілем «Renault Kangoo».
Такі обставини події не заперечував в засіданні апеляційного суду і ОСОБА_2 , лише стверджував, що знаки свідка ОСОБА_3 він зрозумів як вітання, а не як сигнал про небезпеку.
Показання учасників пригоди та свідка узгоджуються зі схемою ДТП, складеною з участю водіїв транспортних засобів.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №323 від 27 червня 2019 року, в заданій дорожній обстановці водій автомобіля ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху. Водночас експерт не встановив в діях ОСОБА_1 невідповідності вимогам цих Правил, які б знаходилися в причинному зв'язку з виникненням ДТП.
Враховуючи наведене, суддя місцевого суду прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху, які б знаходилися в причинному зв'язку з передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками та правильно закрив провадження в справі на підставі п.1 ст.247 КпАП України.
Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам ст.283 КпАП України. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови судді не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про необхідність призначення нового судового розгляду справи суперечать приписам ст.294 КпАП України, відповідно до яких за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Також необхідно зауважити, що апеляційна скарга взагалі не містить вимоги щодо встановлення апеляційним судом вини ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення. Крім того, постановою судді Шишацького районного суду Полтавської області від 23 вересня 2019 року, яка набрала законної сили та ніким із учасників справи не оскаржувалася, ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, за фактом цієї ДТП.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Шишацького районного суду Полтавської області від 13 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 , - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського апеляційного суду В.Г. Костенко