Житомирський апеляційний суд
Справа №274/7306/19 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю.
Категорія ч. 1 ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.
10 березня 2020 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кусковської Т.А. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Відповідно до постанови суду, 10.11.2019 року о 22:05 год. на автодорозі М-31, 213 км водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Skoda Felicia», д.н.з НОМЕР_1 , будучи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортирного засобу на приладі «Драгер» в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9. ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На постанову суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що постанова суду підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням його права на залучення захисника.
02.12.2020 року він направляв до суду клопотання про перенесення розгляду справи з метою залучення адвоката, однак суд розглянув справу без залучення захисника, у відсутність свідків та працівника поліції.
Крім цього, вказує, що працівники поліції не вручили йому копію протоколу про адміністративне правопорушення.
Оспорює фактичні обставини справи та зазначає, що він не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. В цей день його автомобіль був в несправному стані не працював акумулятор, а потім його транспортний засіб на буксирі тягнув інший автомобіль, водій якого є свідком та який не був допитаний в суді. Вказані обставини відсутні в протоколі та постанові суду.
Вважає, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено суть адміністративного правопорушення.
В постанові суду також відсутня інформація щодо дослідження дотримання поліцейськими процедури огляду на стан сп'яніння, що свідчить про недійсність такого огляду і відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Також, вказує, що працівники поліції йому не пропонували пройти огляд в медичному закладі, а також його не відсторонили від керування автомобілем.
На його думку, суд не взяв до уваги зазначені обставини, розглянув справу формально, не допитавши свідків в судовому засіданні, а тому їх письмові пояснення не можуть бути визнані належними доказами.
ОСОБА_1 , в суд апеляційної інстанції 10 березня 2020 року на 10:30 годину не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи (рекомендоване повідомлення вручено ОСОБА_1 25.02.2020 р.), а тому апеляційний суд вважає за можливе проводити розгляд у його відсутність, оскільки він про поважні причини неявки суд не повідомив та клопотання про відкладення розгляду не заявляв.
Заслухавши пояснення свідка ОСОБА_2 , дослідивши відеозапис з нагрудних камер поліцейських та автомобільного відеореєстратору, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, а зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, результатами тестування на алкоголь та актом огляду з яких слідує, що огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою пристрою «Драгер» 10.11.2019 року о 22 год. 10 хв. - проба позитивна 1,50 %, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з яких вбачається, що в їх присутності ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що останній погодився.
Долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, автомобільного відеореєстратору підтверджує зазначені обставини та спростовує доводи ОСОБА_1 про те, що він 10.11.2019 року о 22:05 год. на автодорозі М-31, 213 км. він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Так, з відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 10.11.2019 року, оскільки він керував транспортним засобом, а зокрема виконував функції водія, в механічному транспортному засобі, який рухався на буксирі на гнучкому щепленні, перебуваючи за кермом та повторюючи траєкторію руху транспортного засобу, що буксирує.
Також, з відеозапису слідує, що водій ОСОБА_1 мав ознаки сп'яніння, він погодився пройти огляд на місці зупинки та незгоду після проведення тесту з його результатами не висловлював. При проведенні огляду були присутні два свідка.
Огляд ОСОБА_1 проводився на місці за допомогою приладу «Драгер» 10.11.2019 року о 22 год. 10 хв. - проба позитивна 1,50 %.
Працівник поліції Невмержицький А.М., в апеляційному суді підтвердив зазначені обставини та пояснив, що 10.11.2019 року о 22:05 год. при патрулюванні ним був помічений автомобіль «Skoda Felicia», яким керував ОСОБА_1 . Транспортний засіб було зупинено, оскільки водій керував автомобілем «Skoda Felicia», д.н.з НОМЕР_1 , якого тягнули на буксирі без увімкнення аварійної сигналізації. При спілкуванні з водієм були виявлені ознаки сп'яніння (різкий запах), ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд на місці. Огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою пристрою «Драгер» - проба позитивна 1,50 %.
Суд апеляційної інстанції, також не вбачає підстав для скасування постанови суду внаслідок порушення права на захист ОСОБА_1 , оскільки як вбачається з матеріалів справи суд сприяв ОСОБА_1 в реалізації права на захист, оскільки двічі (03.12.19, 23.12.19 р.) відкладав розгляд справи за клопотанням ОСОБА_1 надавав останньому достатній час для підготовки до розгляду справи, залучення захисника, подання клопотань про виклик свідків та витребування доказів.
Розгляд справи було проведено 20.01.2020 р. у відсутність ОСОБА_1 , оскільки він був повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду - 28.12.2019 р., клопотання про відкладення розгляду не заявляв (а.с. 21).
Доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі є голослівними, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи. При проведенні огляду за допомогою пристрою «Драгер» ОСОБА_1 щодо результатів тестування на алкоголь заперечень не висловлював, а лише після того як було складено протокол, вказав, в своїх письмових поясненнях, що з ним не згоден.
Даних, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в матеріалах справи не має.
Доводи апелянта про неповноту та однобічність судового розгляду суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки матеріали справи зазначені обставини не підтверджують.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає.
Стягнення ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав вважать його таким, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та особі правопорушника через його суворість апеляційний суд не вбачає.
За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її скасування.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 січня 2020 року щодо нього - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Житомирського
апеляційного суду В.В. Ляшук