Справа № 761/7777/20
Провадження № 1-кс/761/5047/2020
Іменем України
12 березня 2020 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні, клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100100002255 від 04.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим відділенням ВП №1 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100100002255 від 04.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.03.2020 приблизно о 01 год. 30 хв. невстановлені слідством особи перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 9/11, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_4 заволоділи його майном, а саме мобільним телефоном марки «iPhone 11» та «IQOS 3».
07.03.2020 під час досудового розслідування даного кримінального провадження в ході проведення огляду місця події за добровільної згоди у ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон марки«iPhone 11», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який як він повідомив він придбав 04.03.2020 у невідомоїдівчини.
З метою з'ясування істини по кримінальному провадженню, з метою недопущення зникнення, втрати або пошкодження тимчасово вилученого майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, виникла необхідність в накладенні арешту на мобільний телефон марки «iPhone 11», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , що ґрунтується на наступних законних підставах.
Згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
07.03.2020 року, мобільний телефон марки «iPhone 11», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , визнано речовим доказом.
Таким чином, враховуючи, що в ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження встановлено, що вищевказаниймобільний телефон марки «iPhone 11», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 є предметом злочину, тобто відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а також враховуючи той факт, що відмова у накладені арешту на зазначений телефон, та відмова у накладанні заборони на його використання, може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на вилучене майно.
Прокурор просив слідчого суддю проводити розгляд клопотання без його участі та повідомив, що слідчим був здійснений належний виклик власника майна до суду на розгляд клопотання про накладення арешту на майно.
Слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання без участі прокурора та власника майна, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речового доказу, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні прокурора майна.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100100002255 від 04.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «iPhone 11», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1