12 березня 2020 року
Київ
справа №808/8485/15
адміністративне провадження №К/9901/3812/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року
у справі №808/8485/15
за позовом ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року визнано неповажними причини пропуску Міністерством юстиції України строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року.
Касаційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та у зв'язку з відсутністю документа про сплату судового збору, скаржнику надано строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
На усунення недоліків касаційної скарги Міністерства юстиції України подало клопотання, про усунення недоліків касаційної скарги. До вказаного клопотання додано платіжні доручення на суму 2102 грн, тобто скаржником усунуто недоліки в частині сплати судового збору.
В той же час, в клопотанні про усунення недоліків скаржник просить поновити строк звернення до суду з касаційною скаргою.
Проаналізувавши доводи скаржника щодо поважності пропуску строку на касаційне оскарження, суд прийшов до наступних висновків.
Предметом касаційного оскарження в даній справі є ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року у справі №808/8485/15.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржувана ухвала прийнята 06 грудня 2019 року, в той час як касаційна скарга подана 07 лютого 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Скаржник заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначає, що отримав оскаржувану ухвалу 08 січня 2020 року, на підтвердження дати отримання ухвали скаржник додає конверт в якому надійшла ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року.
В той же час, з конверту наданого скаржником вбачається, що скаржник отримав оскаржувану постанову 02 січня 2020 року, тобто, останнім днем для подачі касаційної скарги був 03 лютого 2020 року.
Представник скаржника посилаючись на вимоги пунктів 147, 148, 157, 164, 166, 169, 170 розділу ІІІ «Організації документообігу та виконання документів» Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 (далі - Постанова № 55) вказує, що усі документи що надходять до установи, приймаються централізовано службою діловодства. Зареєстровані документи передаються на розгляд керівництву установи для визначення відповідальної особи для опрацювання документу. Зазначає, що отримав ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року для опрацювання лише 05 лютого 2020 року.
Статтею 329 КАС України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 зазначеної статті визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №810/4224/17 та від 16 жовтня 2019 року № №808/1937/17.
Оцінивши доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, проаналізувавши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та задоволення заяви про поновлення цього строку. Оскільки, строк на касаційне оскарження може бути поновлений, якщо рішення не було вручено у день його проголошення або складення, а касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Пунктом 1 частини четвертої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року у справі №808/8485/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська
Судді Верховного Суду