61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, НОМЕР_1
іменем України
12.03.2020р. Справа №905/227/20
за позовом Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”,
м.Маріуполь
до відповідача Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії
“Донецька залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця”,, м.Лиман
про стягнення збитків в сумі 14769,15 грн.
Суддя Левшина Г.В.
при секретарі судового засідання Ламановій А.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Приватне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман, про стягнення збитків в сумі 14769,15 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на недостачу вантажу у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні, прийнятого залізницею за накладною №50484542 від 30.06.2019р. у вагонах №62965710, №56443187, №56192164, про що були складені комерційні акти №484809/263 від 02.07.2019р., №4484809/9 від 02.07.2019р., №484809/265 від 02.07.2019р.
Крім того, позивач на підтвердження своєї правової позиції надав акт прийому-передачі №92641531 від 30.03.2019р. та рахунок-фактуру №92641531 від 01.02.2016р.
В судове засідання 12.03.2020р. відповідач не з'явивсяё відзиву не надав.
Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман зареєстроване за адресою: 84400, Донецька обл., місто Лиман, вул.Привокзальна, 22, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом (повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.02.2020р.).
Відповідно до ст.120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору №107/16Сб Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» (постачальник, вантажовідправник) передав, а Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (покупець, вантажоодержувач) прийняв товар кокс доменний марка КДМ 1 кількістю 2404,920т, вартістю 20493697,43грн. з ПДВ, про що між сторонами складено та підписано акт прийому-передачі №92641532 від 30.06.2019р.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ст.6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
30.06.2019р. за накладною №50484542 Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» (надалі - вантажовідправник) зі станції відправлення Сартана Донецької залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці відвантажено на адресу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (надалі - вантажоотримувач) у вагонах №62965710, №56443187, №56192164 вантаж - кокс доменний (вологий).
При оформленні вказаної залізничної накладної відправником вказано масу вантажу у вагоні №62965710 - нетто 42550 кг., №56443187- нетто 41300 кг., №56192164 - нетто 38950 кг. Відповідно до накладної вантаж маркований вапном.
На станції призначення Кривий Торець Донецької залізниці були складені комерційні акти, згідно з якими виявлено наступне.
Відповідно до комерційного акту №484809/263 від 02.07.2019р. вагон №56192164 комісійно перевантажений на справних 150-тонних електронних вагах вантажоотримувача (повірка 07.09.2018р.). В залізничній накладній значиться: вантаж марковано по центру поздовжньою вапняною лінією, шириною 400-600мм. Фактично вага брутто після перевірки складає 59400, нетто - 37200кг., що на 1750 кг. менше зазначеного в залізничній накладній. За описом перевірки встановлено, що навантаження у вагоні нижче бортів 30-40см, шапкою. Вантаж марковано по центру поздовжньою вапняною лінією маркування. Зліва над 5,6,7 по ходу потягу має місце виїмка 450х250х60-80см, маркування не порушено. Вагон бездверний, люка закриті. Технічно справний, течі вантажу нема. При повторному перевантаженні у присутності директора станції, комерційного агента, старшого прийомоздавача недостача підтвердилась.
Відповідно до комерційного акту №484809/264 від 02.07.2019р., вагон №56443187 комісійно перевантажений на справних 150-тонних електронних вагах вантажоотримувача (повірка 07.09.2018р.). В залізничній накладній значиться: вантаж марковано по центру поздовжньою вапняною лінією, шириною 400-600мм. Фактично вага брутто після перевірки складає 63150, нетто - 40150кг., що на 1150 кг. менше зазначеного в залізничній накладній. За описом перевірки встановлено, що навантаження у вагоні нижче бортів 30-40см, шапкою. Вантаж марковано по центру поздовжньою вапняною лінією маркування. Зліва над 6,7 по ходу потягу має місце виїмка 300х250х60-80см, маркування не порушено. Вагон бездверний, люка закриті. Технічно справний, течі вантажу нема. При повторному перевантаженні у присутності директора станції, комерційного агента, старшого прийомоздавача недостача підтвердилась.
Відповідно до комерційного акту №484809/265 від 02.07.2019р., вагон №50484542 комісійно перевантажений на справних 150-тонних електронних вагах вантажоотримувача (повірка 07.09.2018р.). В залізничній накладній значиться: вантаж марковано по центру поздовжньою вапняною лінією, шириною 400-600мм. Фактично вага брутто після перевірки складає 646500, нетто - 41350кг., що на 1200 кг. менше зазначеного в залізничній накладній на 1200кг. За описом перевірки встановлено, що навантаження у вагоні нижче бортів 30-40см, шапкою. Вантаж марковано по центру поздовжньою вапняною лінією маркування. Зліва над 6,7 по ходу потягу має місце виїмка 300х150-200х60-80см, маркування не порушено. Вагон бездверний, люка закриті. Технічно справний, течі вантажу нема. При повторному перевантаженні у присутності директора станції, комерційного агента, старшого прийомоздавача недостача підтвердилась.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Як встановлено судом, комерційні акти №484809/263 від 02.07.2019р., №4484809/9 від 02.07.2019р., №484809/265 від 02.07.2019р. підписані ДСМ Шелєхом А.Ю., інженером ОСОБА_1 , агентом комерційним ОСОБА_2 , прийомоздавальником ОСОБА_3 . Завідувача вантажним двором немає по штату.
За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.
Аналогічна правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 23.11.2018р. у справі №916/2450/17.
За висновками суду, комерційні акти №484809/263 від 02.07.2019р., №4484809/9 від 02.07.2019р., №484809/265 від 02.07.2019р. підписані належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Згідно ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Статтею 23 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення.
Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.
Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційними актами №484809/263 від 02.07.2019р., №4484809/9 від 02.07.2019р., №484809/265 від 02.07.2019р.
Вказані акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаються судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.
Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Згідно наданих позивач рахунку фактури №92641531 від 01.02.2016р. та довідки від 14.01.2020р. №02.03/160 постачальником здійснено оплату кредиторської заборгованості за кокс доменний за договором №107/16Сб від 01.02.2016р. на адресу ПРАТ «АКХЗ» на суму 20493697,43 грн. з ПДВ.
Вартість 1т вантажу відповідно до акту прийому-передачі від 30.06.2019р. складає:
- у вагоні №56192164 - 8960,30грн.;
- у вагоні №56443187 - 9017,39грн.;
- у вагоні №62965710 - 9017.39грн.
Норми природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції №862/5083 від 24.11.2000р., у яких закріплено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження для визначення маси нетто) для коксу доменного у вологому стані становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах.
Недостача згідно вищезазначених комерційних актів у вагоні №56192164 складає 1750кг., у вагоні №56443187 складає 1150 кг., у вагоні №62965710 становить 1200кг.
Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі, та заявлена у розмірі 14769,15 грн.
Суд, перевіривши розрахунок позовних вимог встановив, що розрахунок є арифметично вірним.
За висновками суду, своїх зобов'язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу.
Відповідач відзиву не надав.
Враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 14769,15грн. підлягають задоволенню.
Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 129, 236-241 Перехідними положеннями Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь до Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця”,, м.Лиман про стягнення збитків в сумі 14769,15 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м.Київ, вул.Тверська 5, ЄДРПОУ 40045815) в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (84400, Донецька обл., місто Лиман, вул.Привокзальна, 22 ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” (85043, Донецька обл., м.Добропілля, м.Білецьке, вул.Красноармійська, 1а, ЄДРПОУ 37014600) збитки в сумі 14769,15 грн., судовий збір у сумі 2102,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 12.03.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 12.03.2020р.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Г.В. Левшина