проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"03" березня 2020 р. Справа № 922/2337/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Бєлєвцова О.С.- адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 17.01.2018 №2185) - на підставі довіреності від 17.12.2019 №2-542д;
від відповідача: Савві Л.Є.- адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.03.2005 №1275) - на підставі довіреності від 20.08.2019;
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Акціонерного товариства «Укргазвидобування», м.Красноград, Харківська область,
на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2019 (суддя Шарко Л.В.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м.Харкові о 17 год. 33хв., повний текст якого складений 05.12.2019,
у справі 922/2337/19
за позовом: Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Акціонерного товариства «Укргазвидобування», м.Красноград, Харківська область,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмашіндустрія», м.Харків,
про стягнення 599094,22грн,
23.07.2019 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства «Укргазвидобування» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до з ТОВ "Укрмашіндустрія" про стягнення пені у розмірі 308129,39грн та штрафу у розмірі 290964,83грн за неналежне виконання договору поставки від 24.05.2018 №УБГ 302/015-18 (а.с. 4-48).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.11.2019 у справі №922/2337/19 у задоволенні позову відмовлено повністю (а.с. 189-195).
Рішення місцевого господарського суду з посиланням на статті 11, 14, 509, 525, 530, 598, 612, 629 ЦК України, статті 173, 179, 193, 267 ГК України мотивоване недоведеністю позивачем підстав для нарахування штрафу у відповідності до умов договору поставки від 24.05.2018 №302/015-18. Також суд зазначив, що умови договору поставки та додатків до нього не містять положень про те, що строк поставки товару має відліковуватись саме від дати підписання договору поставки. Суд дійшов висновку, що оскільки договором поставки не визначено початку перебігу строку виконання зобов'язань, то відповідач діяв відповідно до звичаїв ділового обороту та з урахуванням настання події, яка визначена п.7.5 договору поставки, а саме: отримання відповідного документа - рознарядки, «дозволу на поставку», задля уникнення в подальшому нарахування позивачем відповідачу штрафу за відвантаження товару без рознарядки.
Акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» із рішенням місцевого господарського суду не погодилось та 26.12.2019 звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2019 у справі №922/2337/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що умови поставки товару сторонами врегульовано п.5.1 договору поставки від 24.05.2018 №УБГ 302/015-18, яким встановлено, що строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправника та вантажоотримувачів вказується в специфікації та графіку поставки до цього договору. В графіку поставки від 24.05.2018 №1 (додаток №2 до договору) строк поставки обумовлений календарними днями у 60 та 90 днів, які відраховуються від дати укладання договору, інших прив'язок строку сторонами не обумовлено. Крім того, скаржник зазначає, що в графіку поставки відсутня вимога щодо обов'язковості поставки товару після отримання рознарядки, а лише визначені строки поставки 60 і 90 днів. Скаржник зазначає, що умови договору передбачають регулювання відносин як з резидентами, так і з нерезидентами, а отже обов'язковість отримання постачальником погодження покупця на поставку розповсюджується лише на постачальників-нерезидентів.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначає, що ним у повному обсязі виконана поставка товару за договором від 24.05.2018 №УБГ 302/015-18 згідно видаткових накладних, визначених позивачем. Також вказує на те, що у графіку поставки №1 (додаток №2 до договору) відсутня інформація про строк поставки товару. Крім того, умови договору поставки від 24.05.2018 № УБГ 302/015-18, у тому числі і специфікація не містять формулювання, що строк поставки товару починає відлік з дати укладення договору. Разом з тим, у п.7.5 цього договору зазначено, що за відсутності рознарядки постачальник сплачує штраф у розмірі 10% від суми товару, відвантаженого без рознарядки. У зв'язку з цим постачальник виконував поставку товару виключно після отримання рознарядки - дозволу на поставку товару, задня дотримання умов договору та уникнення нарахування штрафних санкцій. Також вказує на те, що оскільки договором не було визначено ані самого строку виконання зобов'язань з поставки товару, ані початку перебігу виконання зобов'язань, відповідач діяв відповідно до звичаїв ділового обороту та з урахуванням настання події, яка визначена п.7.5 договору - отримання дозволу на поставку.
В судовому засіданні апеляційної інстанції, 20.02.2020, оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 03.03.2020.
В судовому засіданні, 03.03.2020, представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2019 у справі №922/2337/19 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача заперечила проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а вимоги апеляційної скарги безпідставними. При цьому зазначила, що договором та графіком поставки, який є додатком до цього договору не визначений строк поставки, а отже відповідач діяв добросовісно та здійснював поставку після отримання від позивача дозволу на здійснення поставки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
24.05.2018 між ТОВ «Укрмашіндустрія» (постачальником) та ПАТ «Укргазвидобування» (покупцем) укладений договір поставки № УБГ 302/015-18, п. 1.1 якого встановлено, що постачальник зобов'язується поставити покупцеві запасні частини до бурового обладнання (далі - товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар (а.с.12-27).
Пунктом 1.2 цього договору встановлено, що найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується в специфікації, яка є додатком №1 до договору та є її невід'ємною частиною.
У п.3.1 цього договору встановлено, що ціна договору вказується в специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо постачальник є резидентом, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом).
Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаною в специфікації до цього договору (п.3.2 договору).
Відповідно до п.5.1 цього договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації та графіку поставки до цього договору.
Згідно з п.5.2 цього договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якої наведена в додатку №4 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (для нерезидентів) або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дня підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).
У п.5.8 цього договору зазначено, що по прибуттю товару в кінцевий пункт призначення його приймання проводиться безпосередньо вантажоотримувачем покупця.
Передача та отримання товару проводитися шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту/актів приймання-передачі товару або видаткової накладної/накладних (п. 5.9 договору).
Пунктом 6.3.1 цього договору встановлено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та графіком поставки.
Згідно з п.6.4.2 цього договору постачальник має право на дострокову поставку товару за письмовим погодженням покупця.
Відповідно до п.7.5 цього договору за відвантаження товару без отримання рознарядки, постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми товару, відвантаженого без рознарядки.
При цьому у вказаному пункті договору відсутні застереження про те, що він застосовується виключно до постачальників нерезидентів.
Згідно з п.7.10 цього договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строк, зазначений у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасного поставленого товару.
У додатку 1 до договору поставки від 24.05.2018 №УБГ 302/015-18 «Специфікація №1 від 24.05.2018» сторони визначили найменування товару, ДЕСТ/ТУ, УКТ ЗЕД, одиниці виміру, кількість товару, ціну за одну одиницю товару, загальну вартість товару з та без ПДВ. Встановили, що загальна вартість товару, що поставляється за цією специфікацією, складає 8480000,00грн, у тому числі ПДВ 1413333,33грн. Вартість товару за цією специфікацією включає витрати на пакування, завантаження, монтажні матеріали для транспортування, транспортні витрати, витрати отримання сертифікату походження товару, митні витрати, понесені продавцем при митному оформленні товару, а також усі мита, податки та інші обов'язкові платежі, які оплачуються постачальником при експорті товару (а.с.28,29).
У п.3 цього додатку встановлено, що строк поставки товару: згідно графіку поставки.
У додатку №2 до договору від 24.05.2018 №УБГ 302/015-18 «Графік поставки №1 від 24.05.2018» сторони погодили найменування товару, його кількість та пункт приймання товару.
Також у вказаному графіку поставки №1 сторони визначили таку графу як: «ТО-календарні дні», яка поділяється на дві колонки 60 і 90 (а.с.30).
29.05.2018 відповідач звернувся до позивача з листом від 29.05.2018 №35, в якому зазначив, що планує поставку першої партії запасних частин з 04.06.2018 по 08.06.2018 згідно договору поставки від 24.05.2018 №УБГ 302/015-18, специфікації №1 та графіку поставки №1, а саме: вал трансмісійний 4062.16.150Сб - 4 комплекти; вал трансмісійний 4062.16.100Сб - 1 комплект, та просив підтвердити готовність прийому зазначеного обладнання (а.с.118).
Листом від 01.06.2018 №015-015-6400-1 позивачем наданий відповідачеві дозвіл поставити запасні частини до бурового обладнання згідно специфікації №1, а саме: вали трансмісійні 4062.16.150Сб у кількості 4 одиниць та вал трансмісійний 4062.16.100Сб у кількості однієї одиниці. У цьому ж листі встановлено начальнику Красноградської БВТЗіК організувати отримання цього товару в установленому порядку та в зазначеній кількості (а.с.87).
Також, 14.08.2018, 27.09.2018, 08.10.2018, 18.10.2018, 15.11.2018 позивач отримав від відповідача листи від 14.08.2018 №50, від 27.09.2018 №60, від 08.10.2018 №59, від 18.10.2018 №60, від 14.11.2018 №64, відповідно, в яких відповідач зазначав про планування поставки партії запасних частин на виконання умов договору від 24.05.2018 №УБГ 302/015-18, згідно специфікації №1 та графіку поставки №1, а саме: з 15.08.2018 по 24.08.2018 - вали привідні ротора Р-700 - 2 одиниці; вали швидкохідні ротора Р-560 - 2 одиниці; з 28.09.2018 по 01.10.2018 - вали привідні ротора Р-700 - 5 одиниць; з 09.10.2018 по 12.10.2018 - вали привідні ротора Р-700 - 4 одиниці; з 22.08.2018 по 26.10.2018 вал швидкохідний ротора Р-560 - 5 одиниць; з 20.11.2018 по 23.11.2018 - вал швидкохідний ротора Р-560 - 4 одиниці (а.с.119-123).
З матеріалів справи вбачається, що позивач надавав відповідачеві дозволи на поставку товару, визначеного у договорі поставки від 24.05.2018 №УБГ 302/015-18. Так, листом від 14.08.2018 №015-03-9445-1 надано дозвіл на поставку двох валів привідних ротора Р-700 та двох валів швидкохідних ротора Р-560 та встановлено організувати отримання вищенаведеної продукції в установленому порядку в зазначеній кількості (а.с.89);
листом від 18.09.2018 №015-015-10965-1 надано дозвіл на поставку п'яти валів привідних ротора Р-700 та встановлено організувати їх отримання (а.с.93);
листом від 27.09.2018 №015-015-11382-1 наданий дозвіл на поставку п'яти валів привідних ротора Р-700 та встановлено організувати їх отримання(а.с.95);
листом від 08.10.2018 №015-03-11871-1 наданий дозвіл на поставку валів привідних ротора Р-700 у кількості 4 одиниць та встановлено організувати отримання цієї продукції в установленому порядку в зазначеній кількості (а.с.97);
листом від 18.10.2018 №015-015-12347-1 наданий дозвіл на поставку запасних частин до бурового обладнання, а саме: п'яти валів швидкохідних ротора Р-560 та встановлено організувати отримання цієї продукції в установленому порядку в зазначеній кількості (а.с.99);
листом від 19.11.2018 наданий дозвіл на поставку запасних частин до бурового обладнання, а саме 4-х валів швидкохідних ротора Р-560 та встановлено начальнику Красноградської БВТЗіК організувати отримання продукції в установленому порядку в зазначеній кількості (а.с.101).
На виконання умов договору поставки від 24.05.2018 №УБГ 302/015-18 та відповідно до наданих позивачем дозволів на поставку відповідачем здійснено позивачеві поставку товару, визначеного у додатку №1 до договору поставки від 24.05.2018, на загальну суму 8480000,00грн, що підтверджується видатковими накладними:
від 14.06.2018 №22 на суму 1918605,20грн, за якою поставлені вали трансмісійні в загальній кількості 5 штук, які визначені у п.п. 3,4 додатку №1 до договору поставки від 24.05.2018 «Специфікація №1», у п.п.3,4 додатку №2 до цього договору «Графік поставки» та у дозволі на поставку від 01.06.2018 (а.с.86);
від 21.08.2018 №27 на суму 534000,00грн, за якою поставлені 2 вали привідних ротора Р-700, які визначені у п.1 додатку №1 до договору поставки від 24.05.2018 «Специфікація №1», у п. 1 додатку 2 до цього договору «Графік поставки» та у дозволі від 14.08.2018 (а.с.88);
від 22.08.2018 №31 на суму 508754,40грн, за якою поставлені 2 вали швидкохідні ротора Р-560, визначені у п. 2 додатку 1 до договору поставки від 24.05.2018 «Специфікація №1», у п.2 додатку №2 «Графік поставки» до цього договору та у дозволі на поставку від 14.08.2018 (а.с.90);
від 19.09.2018 №33 на суму 1335000,00грн, за якою поставлені вали привідні ротора Р-700 у кількості 5 штук, які визначені у п. 1 додатку 1 до договору поставки від 24.05.2018 «Специфікація №1», у п.1 додатку №2 до цього договору «Графік поставки» та у дозволі на поставку від 18.09.2018 (а.с.92);
від 28.09.2018 №34 на суму 1335000,00грн, за якою поставлені вали привідні ротора Р-700 в кількості 5 штук, які визначені у п. 1 додатку 1 «Специфікація №1» до договору поставки від 24.05.2018, у п.1 додатку №2 «Графік поставки» цього договору та у дозволі на поставку від 27.09.2018 (а.с.94);
від 09.10.2018 №36 на суму 1068000,00грн, за якою поставлено чотири вали привідних ротора Р-700, визначених у п. 1 додатку 1 «Специфікація №1» до договору поставки від 24.05.2018, п. 1 додатку №2 до цього договору «Графік поставки» та дозволі на поставку від 08.10.2018 (а.с.96);
від 01.11.2018 №41 на суму 763131,60грн, за якою поставлені вали швидкохідні ротора Р-560 в загальній кількості 3 одиниці, які визначені у п. 2 додатку 1 «Специфікація №1» до договору поставки від 24.05.2018, у п. 2 додатку №2 до цього договору «Графік поставки» та у дозволі на поставку від 18.10.2018 (а.с.98);
від 22.11.2018 №44 на суму 1017508,60грн, за якою поставлені вали швидкохідні ротора Р-560 в загальній кількості 4 одиниці, визначені у п. 2 додатку 1 до договору поставки від 24.05.2018 «Специфікація №1», п. 2 додатку №2 до цього договору «Графік поставки» та у дозволі на поставку від 19.11.2018 (а.с.100).
02.01.2019 АТ «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» АТ «Укргазвидобування» звернулося до ТОВ «Укрмашіндустрія» з претензією від 29.12.2018, в якій зазначило, що між сторонами укладений договір поставки від 24.05.2018 №УБГ 302/015-18, за умовами якого постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строк, встановлений договором та графіком поставки. Строк поставки частини товару згідно графіку становить 60 календарних днів з дати укладання договору, тобто до 23.07.2018. Постачальник прострочив виконання зобов'язань за договором в частині поставки товару на суму 534000,00грн на 28 днів, в частині поставки товару на суму 508754,40грн - на 29 днів, в частині поставки товару на суму 1335000,00грн - на 27 днів, в частині поставки товару на суму 1335000,00грн - на 36 днів, в частині поставки товару на суму 1068000,00грн - на 47 днів, в частині поставки товару на суму 763131,60грн - на 70 днів та в частині поставки товару на суму 1017508,80грн - на 91 днів, чим порушив п.п.5.1 та 6.3.1 договору поставки, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій у сумі 599094,22грн, з яких 308129,39грн - пеня та 290964,83грн - штраф, які позивач просив перерахувати на свій рахунок (а.с.44-46).
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог претензії позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ «Укрмашіндустрія» про стягнення штрафних санкцій за порушення термінів поставки за цим договором у сумі 599094,22грн (а.с.4-48).
25.11.2018 місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище ( а.с. 189-195).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Предметом спору у даній справі є стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну поставку за договором поставки від 24.05.2018 №УБГ 302/015-18.
Спірні правовідносини сторін виникли у зв'язку з простроченням поставки товару і регулюються нормами ЦК України з урахуванням особливостей, встановлених ГК України, та умовами договору поставки від 24.05.2018 №УБГ 302/015-18.
Відповідно до частини 2 статті 2 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Підпунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України визначено, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
За приписами статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 180 ГК України передбачає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
24.05.2018 між ТОВ «Укрмашіндустрія» (постачальником) та ПАТ "Укргазвидобування" (покупцем) укладений договір поставки № УБГ 302/015-18, п. 1.1 якого встановлено, постачальник зобов'язується поставити покупцеві запасні частини до бурового обладнання (далі - товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар (а.с.12-27).
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами частини 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у замовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частинами 2,5 статті 267 ГК України встановлено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У пункті 5.1 договору поставки від 24.05.2018 № УБГ 302/015-18 встановлено, що строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації та графіку поставки до цього договору.
У додатку 1 до договору поставки від 24.05.2018 №УБГ302/015-18 «Специфікація №1 від 24.05.2018» сторони визначили найменування товару, ДЕСТ/ТУ, УКТ ЗЕД, одиниці виміру, кількість товару, ціну за одну одиницю, загальну вартість товару з та без ПДВ. Встановили, що загальна вартість товару, що поставляється за цією специфікацією складає 8480000,00грн, у тому числі ПДВ 1413333,33грн. Вартість товару за цією специфікацією включає витрати на пакування, завантаження, монтажні матеріали для транспортування, транспортні витрати, витрати отримання сертифікату походження товару, митні витрати, понесені покупцем при митному оформленні товару, а також усі мита, податки та інші обов'язкові платежі, які оплачуються постачальником при експорті товару (а.с.28,29).
У пункті 3 цього додатку до договору поставки встановлено, що строк поставки товару: згідно графіку поставки.
Тобто зі змісту пункту 3 додатку 1 до договору поставки вбачається, що він не містить строків поставки товару але містить відсилочний пункт (норму) до графіку поставки.
У додатку №2 до договору поставки від 24.05.2018 №УБГ 302/015-18 «Графік поставки №1 від 24.05.2018» сторони погодили найменування товару, одиницю виміру його кількість та пункт приймання товару і все це відобразили у таблиці.
Також у вказаній таблиці графіку поставки №1 сторони визначили таку графу як: «ТО-календарні дні», яка поділяється на дві колонки 60 і 90 (а.с.30).
Позивач стверджує, що у цій графі визначні строки поставки товару: 60 календарних днів з дати укладення договору та 90 календарних днів з дати укладення договору.
В судовому засіданні апеляційної інстанції, 20.02.2020, представник позивача зазначив, що «ТО-календарні дні», це скорочення, яке російською мовою означає - «точка отсчета».
У відповіді на відзив від 27.08.2019 позивач зазначив, що графа "ТО (точка « 0» - дата підписання договору) - календарні дні 60 та 90" (а.с.114,115).
Проте, такі твердження позивача суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки: по-перше, договір поставки від 24.05.2018 №УБГ 302/015-18, додаток №1 до цього договору «Специфікація №1 від 24.05.2018», додаток 2 до цього договору «Графік поставки №1 від 24.05.2018» не місять умовних позначень чи скорочень словосполучень, визначення яких надані у цьому договорі чи у додатках до нього; по-друге, таке скорочення як ТО не є усталеним у певній сфері цивільних відносин, зокрема, у договірних; по-третє, договір поставки від 24.05.2018 № УБГ 302/015-18 та додатки до нього складені українською мовою, а отже, умовні позначення чи скорочення у цьому договорі також визначаються українською мовою, а це відповідно - точка відліку (скорочення ТВ, а не ТО). Крім того, зазначення у графі "ТО-календарні дні" цифр 60 та 90 не свідчить про те, що це строк поставки товару, який відраховується від дати укладання договору.
З наведеного в сукупності вбачається, що умови договору та додатки до нього не містять положень, які б свідчили про те, що строк поставки починається з наступного дня після укладання договору поставки чи з будь-якої іншої дати та становить 60 та 90 днів щодо кожного з окремих видів товару, визначених у додатку 1 до договору поставки від 24.05.2018 №УБГ 302/015-18.
Пунктом 6.3.1 договору поставки від 24.05.2018 №УБГ 302/015-18 встановлено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та графіком поставки.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Відповідно до п.7.10 договору поставки від 24.05.2018 № УБГ 302/015-18 у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строк, зазначений у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасного поставленого товару.
Зважаючи на те, що у графіку поставки товару, який є додатком 2 до договору поставки від 24.05.2018 № УБГ 302/015-18, не встановлений ані початок перебігу строку поставки товару, ані строк, протягом якого відповідна поставка щодо кожного з товару, визначеного у специфікації (додаток 1 до договору), мала бути здійснена, відсутні правові підстави для застосування п.7.10 цього договору та нарахування відповідачеві штрафних санкцій.
Частиною 1 статті 633 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до п.5.2 договору поставки від 24.05.2018 № УБГ 302/015-18 датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якої наведена в додатку №4 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (для нерезидентів) або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дня підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання умов договору поставки від 24.05.2018 №УБГ 302/015-18 здійснена поставка товару у повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними від 14.06.2018 №22, від 21.08.2018 №27, від 22.08.2018 №31, від 19.09.2018 №33, від 28.09.2018 №34, від 09.10.2018 №36, від 01.11.2018 №41 від 22.11.2018 №44 (а.с.36-43), факт отримання цього товару також підтверджується позивачем.
Відповідно до частини 3 статті 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Відповідно до п.7.5 договору поставки від 24.05.2018 за відвантаження товару без отримання рознарядки, постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми товару, відвантаженого без рознарядки.
Зі змісту вказаного пункту договору вбачається, що для того, щоб постачальник міг поставити товар, він має отримати від покупця погодження на поставку товару, в противному випадку постачальник сплатить штраф.
З матеріалів справи вбачається, що на кожну поставку товару, визначеного у накладних від 14.06.2018 №22, від 21.08.2018 №27, від 22.08.2018 №31, від 19.09.2018 №33, від 28.09.2018 №34, від 09.10.2018 №36, від 01.11.2018 №41, від 22.11.2018 №44, відповідач отримував у позивача погодження на його поставку (рознарядку), що підтверджується листами від 01.06.2018 №015-015-6400-1, від 14.08.2018 №015-03-9445-1, від 18.09.2018 №015-015-10965-1, від 27.09.2018 №015-015-11382-1, від 08.10.2018 №015-03-11871-1, від 18.10.2018 №015-015-12347-1, від 19.11.2018 №015-015-13970-1, в яких надано дозвіл на поставку кожного окремо визначеного товару та встановлено організувати його отримання в установленому порядку в зазначеній кількості.
Після отримання погодження на отримання товару відповідачем виконано поставки у строки, визначені у цих листах погодженнях, та поставлений весь товар, визначений умовами договору поставки від 24.05.2018 № УБГ 302/015-18.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, вказані поставки товару здійснені за попереднім погодженням відповідачем з позивачем факту поставки.
Таким чином, за відсутності встановленого факту прострочення відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару за договором поставки від від 24.05.2018 № УБГ 302/015-18, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв'язку з чим апеляційна скарга АТ «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» не підлягає до задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2019 у справі №922/2337/19 слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2019 у справі №922/2337/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 12.03.2020.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя В.В. Лакіза