проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про закриття апеляційного провадження
"11" березня 2020 р. Справа № 922/6658/15
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мартюхіної Н.О., судді Бородіної Л.І., судді Геза Т.Д.,
Секретар судового засідання: Семенов О.Є.
За участю представників:
від апелянта: не з'явились;
від ПАТ "Креді Агріколь Банк": Тіхоміров О.Б. - довіреність №10200/13 від 14.01.2016;
від ПАТ АБ "Південний": Цогоєва О.А. - ордер серія АХ №1011500 від 11.03.2020;
від інших кредиторів: не з'явились;
ліквідатор: арбітражний керуючий Сасіна К.О. - свідоцтво №126 від 06.02.2013;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лісовця Дениса Сергійовича, м. Харків (вх. № 426 Х/2)
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.12.2019 (повний текст складено та підписано 16.12.2019) (суддя Усатий В.О.)
у справі №922/6658/15
за заявою боржника Фізичної особи-підприємця Мкртчяна Сергія Артушевича, м. Харків
про банкрутство, -
12.07.2019 до Господарського суду Харківської області в межах справи про банкрутство №922/6658/15 від ліквідатора Фізичної особи-підприємця Мкртчяна С.А. надійшла заява про витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. №16930 від 12.07.2019), в якій арбітражний керуючий Сасіна К.О. просила суд витребувати з чужого незаконного володіння:
- нежитлові приміщення підвалу № ХХIІI, XXVI; 1-го поверху № 34, 35, 36, 63 в літ. "Б-2", загальною площею 234,2 кв. м., об'єкт нежилої нерухомості, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-14 в літ. "А-4", загальною площею 291,3 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлові приміщення 1-го поверху № 2-5-:-2-12, 2-14-:-2-20;
- антресолі 1-го поверху № 2-21-:-2-24 в літ. "А-3", загальною площею 460,00 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлові приміщення підвалу № 13, 14, 15, 15а в літ. "А-3", загальною площею 72,5 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.12.2019 у справі №922/6658/15 відмовлено ліквідатору ФОП Мкртчяна С.А. - арбітражному керуючому Сасіній К.О. у задоволенні заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 16930 від 12.07.2019).
Не погодившись з постановленою ухвалою, до Східного апеляційного господарського суду звернулась Фізична особа-підприємець Лісовець Д.С. з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.12.2019 у справі № 922/6658/15.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилається на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків суду, обставинам справи. В обґрунтування своїх доводів, скаржник зазначає наступне:
- судом першої інстанції залишено поза увагою, що в постанові Господарського суду Харківської області від 28.01.2016, якою визнано боржника - ФОП Мкртчяна С.А. банкрутом, встановлено обставини перебування у власності боржника спірного нерухомого майна за адресою: м. Харків , майдан Конституції, буд. 14 та буд. 16;
- судом безпідставно не застосовано положення ч. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, якою передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до ліквідаційної маси;
- з урахуванням встановлених в постанові суду першої інстанції від 28.01.2016 обставин перебування у власності банкрута вищевказаного майна, а також приписів ч. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, апелянт вважає, що спірна нерухомість підлягає включенню до ліквідаційної маси та повинна реалізовуватись в загальному порядку відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2020 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Геза Т.Д.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 апеляційну скаргу ФОП Лісовця Д.С. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.12.2019 у справі №922/6658/15 залишено без руху у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору у розмірі 3661,00 грн. та вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
05.02.2020 на виконання вимог ухвали апеляційного суду від ФОП Лісовця Д.С. надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 10.12.2019 у справі №922/6658/15, а також платіжне доручення №10 від 05.02.2020, як доказ на підтвердження сплати судового збору в сумі 3661,00 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 поновлено ФОП Лісовцю Д.С. строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 10.12.2019 у справі №922/6658/15; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Лісовця Д.С. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.12.2019 у справі №922/6658/15; встановлено учасникам справи строк до 25.02.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; призначено справу до розгляду на 11.03.2020 о 12:15 год.
12.02.2020 на адресу апеляційного суду від ФОП Мкртчяна С.А. надійшла заява про закриття апеляційного провадження, яка мотивована наступним:
- ФОП Лісовець Д.С. у встановленому законом порядку не набув статусу кредитора у справі про банкрутство та не є її учасником, а тому не має права на апеляційне оскарження судових рішень, що також встановлено в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 у даній справі;
- апелянт не має права оскаржувати спірну ухвалу також через те, що цим судовим рішенням не вирішувалось питання про його права, інтереси та обов'язки;
- нерухоме майно боржника, щодо якого подана апеляційна скарга, обґрунтовано не було включене до ліквідаційної маси.
25.02.2020 на адресу апеляційного суду від ПАТ АБ "Південний" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Банк зазначає про відсутність доказів на підтвердження того, що нерухоме майно, яке знаходилось під обтяженням Банку для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ фірми "Аіко-інвест" використовувалось ФОП Мкртчян С.А. (Іпотекодавцем) для здійснення ним підприємницької діяльності, Іпотечні договори таких умов не містять і в матеріалах справи відповідні докази відсутні. З урахуванням викладеного, Банк просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
03.03.2020 на адресу апеляційного суду від ліквідатора ФОП Мкртчяна С.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому арбітражний керуючий Сасіна К.О. просила суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зазначила, що спірне нерухоме майно не входило до складу ліквідаційної маси боржника та не впливало на права інших кредиторів ФОП Мкртчяна С.А.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 11.03.2020 присутні представники кредиторів ПАТ "Креді Агріколь Банк", ПАТ АБ "Південний" та ліквідатор Сасіна К.О. зазначили, що ФОП Лісовець Д.С. не є учасником справи про банкрутство, а також, не є особою, стосовно якої місцевим господарським судом вирішено питання про її права, інтереси та обов'язки, тому просили суд закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
Уповноважені представники апелянта у судове засідання апеляційної інстанції, призначене на 11.03.2020 не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи всі сторони були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
У грудні 2015 Фізична особа-підприємець Мкртчян Сергій Артушевич звернулась до Господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст.ст. 90, 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", посилаючись на неможливість виконання грошових вимог перед кредиторами після настання встановленого строку для їх сплати.
У вищезазначеній заяві Мкртчян С.А. посилався на те, що він не виконав взяті на себе зобов'язання перед ФОП Лісовець Д.С. на загальну суму 80000,00 грн., яка виникла на підставі Договору про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 19.02.2013 та перед ФОП Бобро В.В. у розмірі 395820,00 грн., яка виникла на підставі Договору суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2014.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.01.2016 порушено провадження у справі №922/6658/15 про банкрутство ФОП Мкртчяна С.А.
Постановою Господарського суду Харківської області від 28.01.2016 у справі №922/6658/15 ФОП Мкртчян С.А. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сасіну К.О.
12.07.2019 до Господарського суду Харківської області від ліквідатора ФОП Мкртчяна С.А. надійшла заява про витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 16930 від 12.07.2019). Заява ліквідатора мотивована з посиланням на обставини, відповідно до яких заставодержатель ПАТ АБ "Південний", будучи обізнаним про розгляд справи про банкрутство ФОП Мкртчяна С.А. в Господарському суді Харківської області, з порушенням процедури реалізації майна у відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернув стягнення на предмет іпотеки, а саме вищевказане нерухоме майно. За твердженням арбітражного керуючого Сасіної К.О., Банк вчинив дії, які унеможливлюють виконання постанови Господарського суду Харківської області від 28.01.2016 у справі №922/6658/15, що є підставою для звернення ліквідатора до суду із відповідною заявою.
Як вже зазначалось, Господарським судом Харківської області 10.12.2019 постановлено ухвалу, якою відмовлено ліквідатору у задоволенні заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Приймаючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що спірне нерухоме майно забезпечувало виконання грошових зобов'язань третіх осіб (ТОВ фірми "Аіко-інвест") та не було включено до ліквідаційної маси банкрута, що підтверджено ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.07.2016 у даній справі. Разом з тим, Банком було звернено стягнення на вказану нерухомість на підставі рішення Київського районного суду у м. Харкові від 11.04.2018 у справі №640/3500/18, в якому також встановлено, що имоги АБ "Південний" до Мкртчян С.А. виникли за його цивільними зобов'язаннями, які не пов'язані з підприємницькою діяльністю.
З'ясовуючи процесуальний статус особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов'язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, учасники у справі про банкрутство, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство).
Приписами ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.
Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному порядку.
Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в силу ч. 1 ст. 254 ГПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство).
Разом з тим, необхідною підставою власне їх процесуальної участі у справі як учасника є виключно порушення прав, обов'язків або інтересів судовим рішенням, яке вони оскаржують. За такої умови вони розглядаються не як потенційний, а як реальний учасник провадження у відповідному статусі залежно від характеру порушеного права.
Враховуючи те, що у справах про банкрутство виносяться судові рішення у формі ухвал та постанов, їх оскарження відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство. В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідно до абз. 16 ст. 1 Закону про банкрутство учасники у справі про банкрутство - сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
При цьому вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Крім того, цією ж статтею Закону визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Відповідні норми містяться і в Кодексі України з процедур банкрутства, введеному в дію з 21.10.2019.
Відтак, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника справи про банкрутство, а саме кредитора лише у разі подання у встановленому законом порядку заяви з грошовими вимогами до боржника або за наслідком їх визнання боржником у процедурі досудової ліквідації відповідно до ст. 105, 111 ЦК України.
Особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу конкурсного кредитора з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення та доведення порушення його прав оскаржуваним судовим рішенням (постанова Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 24-7/210-05-8241).
Статтею 90 Закону про банкрутство визначено, що правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності. Підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів.
Відповідно до ч. 8 ст. 91 Закону про банкрутство, офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог до банкрута, який не може перевищувати двох місяців.
Частинами 1, 2, ст. 92 Закону про банкрутство передбачено, що господарський суд розглядає вимоги, заявлені кредиторами або боржником, у строки, передбачені ч. 8 ст. 91 цього Закону. За наслідками розгляду зазначених вимог господарський суд виносить ухвалу про порядок і розмір задоволення вимог кредиторів.
Отже, колегія Східного апеляційного господарського суду зазначає, що правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає господарський суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником (ліквідатором боржника) чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними та достатніми доказами, оскільки відповідно до ст. 23, 92 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори одночасно зі заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України року оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за № 27755. Визначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника.
Отже, строк для пред'явлення кредиторами вимог до банкрута встановлено до 30.03.2016.
19.04.2016 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ФОП Лісовець Д.С. (вх. № 13245) з грошовими вимогами до ФОП Мкртчян С.А. у розмірі 100000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2016 повідомлено ФОП Лісовця Д.С. про допущені недоліки в заяві (вх. №13245 від 19.04.2016) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 100000,00 грн. (відсутність доказів сплати судового збору). Зобов'язано ФОП Лісовця Д.С. в строк до 23.05.2016 усунути допущені недоліки та надати суду докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.06.2016 повернено ФОП Лісовцю Д.С. заяву (вх. №13245 від 19.04.2016) з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство №922/6658/15 та додані до неї документи без розгляду на підставі ч. 2 ст. 24 Закону про банкрутство, у зв'язку з тим, заявник не усунув недоліки у строк, встановлений ухвалою Господарського судуХарківської області від 22.04.2016, а саме - не сплатив судовий збір у встановленому порядку та розмірі.
Судом встановлено, що на дату порушення справи про банкрутство ФОП Мкртчян С.А. та визнання боржника банкрутом до суду першої інстанції не надано доказів безспірності вимог, які визнавалися боржником.
Разом з тим, в порядку та у строк, встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ФОП Лісовець Д.С. не було заявлено кредиторських вимог до ФОП Мкртчян С.А.
Місцевим судом не розглядалось та не досліджувалось питання законності, обґрунтованості, підстави виникнення та розмір грошових вимог ФОП Лісовець Д.С. до ФОП Мкртчян С.А.
При цьому, в поданій до апеляційного суду заяві про закриття апеляційного провадження (вих. б/н від 12.02.2020) ФОП Мкртчян С.А. зазначає про те, що ФОП Лісовець Д.С. не є кредитором у даній справі про банкрутство. Боржник вважає припиненими його зобов'язання щодо виплати заборгованості перед ФОП Лісовець Д.С, оскільки 27.04.2016 ФОП Лісовець Д.С. повідомив про прощення боргу у розмірі 100000,00 грн. за Договором про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 19.02.2013 та заявив про відсутність жодних матеріальних претензій до ФОП Мкртчяна С.А. Копія відповідного повідомлення була надіслана ліквідатору Сасіній К.О. та долучена до матеріалів справи.
Крім того, колегією суддів встановлено, що у березні 2019 ФОП Лісовець Д.С. звертався до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.02.2019 у справі №922/6658/15, якою відмовлено ліквідатору в задоволенні заяви про надання згоди на продаж майна банкрута.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 у справі №922/6658/15 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Лісовець Д.С. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.02.2019 у справі № 922/6658/15. У вказаному судовому рішенні встановлено, що ФОП Лісовець Д.С. не є конкурсним кредитором у справі про банкрутство ФОП Мкртчян С.А., тобто не є учасником (стороною) у справі про банкрутство.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи приписи 4 ст. 75 ГПК України, якими передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, колегія суддів вважає, що процесуальний статус особи - ФОП Лісовця Д.С. (зокрема, те, що він не є кредитором у справі про банкрутство ФОП Мкртчян С.А.) встановлено в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019, а тому зазначені обставини не підлягають доказуванню у даному випадку.
Разом з тим, право на апеляційне оскарження у справах про банкрутство мають також інші, окрім кредиторів, юридичні або фізичні особи, державні та інші органи, які не є учасниками провадження у справі, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов'язки, тобто у мотивувальній частині оскаржуваного рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд вказав про права та обов'язки цієї особи.
У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права учасників провадження у справі про банкрутство, а й їх процесуальні права, що витікають із визначеного п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, права кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав та обов'язків.
Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Як свідчить зміст оскаржуваної ухвали від 10.12.2019 суд першої інстанції дійшов висновку про відмову ліквідатору у задоволенні заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння. При цьому, при розгляді даного спору вирішувалось питання про повернення майна, яке знаходиться в забезпеченні ПАТ АБ "Південний", та, за доводами ліквідатора, незаконно вибуло з ліквідаційної маси у зв'язку із зверненням стягненням Банком на предмет іпотеки поза межами ліквідаційної процедури у справі №922/6658/15 про банкрутство ФОП Мкртчян С.А. Тобто, фактично вирішувався спір щодо повернення майна із власності Банку до ліквідаційної маси банкрута за для його реалізації у відповідності до норм Закону про банкрутство.
Проте, скаржником при зверненні з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.12.2019 у справі № 922/6658/15 про відмову ліквідатору у задоволенні заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння не доведено та з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції вирішено питання про права та обов'язки ФОП Лісовець Д.С., з урахуванням того, що останній не являється кредитором боржника. Наявність будь-якого правового зв'язку між ФОП Лісовцем Д.С. та спірним майном або ймовірність задоволення вимог останнього за рахунок реалізації майна в ліквідаційній процедурі (за умови повернення майна до ліквідаційної маси) судом апеляційної інстанції не встановлено.
Враховуючи наведене, судом апеляційної інстанції досліджено та з'ясовано, що ФОП Лісовець Д.С. не є стороною (учасником справи про банкрутство), а також, не є особою, стосовно якої місцевим господарським судом вирішено питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, оскільки не доведено порушення його прав, відтак апелянт позбавлений права на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство ФОП Мкртчян С.А.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов'язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов'язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Тому, оскільки права апелянта ФОП Лісовець Д.С. оскаржуваною ухвалою про відмову ліквідатору у задоволенні заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння не порушені, а рішення стосовно прав та обов'язків ФОП Лісовець Д.С. судом не приймалось, тому скаржник не наділений процесуальним правом на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 10.12.2019 у справі №922/6658/15.
За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП Лісовця Д.С. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.12.2019 у справі №922/6658/15, оскільки ФОП Лісовець Д.С. не є учасником справи про банкрутство ФОП Мкртчян С.А., та оскаржуваним судовим актом не вирішувалося питання щодо прав, інтересів та обов'язків скаржника.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 264, 281 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Лісовця Дениса Сергійовича на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.12.2019 у справі № 922/6658/15 - закрити.
Порядок та строки оскарження ухвали передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Т.Д. Геза