Справа № 569/3691/20
1-кс/569/1307/20
10 березня 2020 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні залі суду клопотання слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020180010000048 від 03.01.2020, -
Слідчий Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , у якому просить накласти арешт на майно, чке було вилучено в ході проведення обшук затриманого ОСОБА_5 .
З клопотання вбачається, що в провадженні Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження №12020180010000048 від 03.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 303, ч. 2 ст. 303 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , точної дати, часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо моральних засад суспільства в частині задоволення статевих потреб, втягнув ОСОБА_6 у зайняття проституцією, з метою отриманням прибутку від надання нею сексуальних послуг особі чоловічої статі, узгодивши умови надання послуг сексуального характеру, гарантуючи здійснення нагляду і опіки, у відверненні насильства чи обману з боку клієнтів та інших діях, організував та забезпечив незаконне надання сексуальних послуг останньою.
Так, ОСОБА_6 будучи втягнутою у зайняття проституцією, 21.02.2020, перебуваючи у готелі «Нірвана», що за адресою: АДРЕСА_1 , надала ОСОБА_7 послуги сексуального характеру за 1300 гривень, які останній попередньо передав ОСОБА_5 .
Крім того, ОСОБА_5 , діючи повторно, з корисливих мотивів, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо моральних засад суспільства в частині задоволення статевих потреб, з метою отримання прибутку від надання ОСОБА_6 сексуальних послуг особі чоловічої статі, узгодивши умови надання послуг сексуального характеру, гарантуючи здійснення нагляду і опіки у відверненні насильства чи обману з боку клієнтів та інших діях, організував та забезпечив незаконне надання 05.03.2020сексуальних послуг ОСОБА_6 у готелі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 за 1300 гривень, які останній попередньо передав ОСОБА_5 .
На підставі ч.3 ст.208 КПК України було проведений обшук затриманого ОСОБА_5 , в ході проведення якого було виявлено п'ять купюр номіналом по 200 гривень: ХИ2955116, УБ8165996, КИ3067713, УБ1541143, СЕ1345021, три купюри номіналом по 100 гривень: КИ1250355, УВ0423987, УТ8126982, три купюри номіналом по 50 гривень: ТГ6114727, СМ1069342, ТГ7268451, одну купюру номіналом 100 доларів США LF02282085L, які вилучено та поміщено до паперового конверту білого кольору, який заклеєно на липку стрічку до якого унеможливлюється доступ з коротким роз'яснювальним написом, підписами понятих та слідчого.
Окрім того в ході проведення обшуку автомобіля марки «Шевроле Авео», н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон марки «TECNO» із сім картою мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером - НОМЕР_2 , який поміщено до паперового конверту білого кольору, який заклеєно на липку стрічку до якого унеможливлюється доступ з коротким роз'яснювальним написом, підписами понятих та слідчого.
Слідчий у своєму клопотанні доводить, що з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, оскільки незастосування вказаних заходів може призвести до знищення, відчуження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
З урахуванням заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Згідно ч. 2 ст.172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження №12020180010000048 від 03.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 303, ч. 2 ст. 303 КК України.
В ході проведення обшуку 05.03.2020 затриманого ОСОБА_5 та обшуку автомобіля марки «Шевроле Авео», яким користується затриманий було вилучено майно, яке в подальшому визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно вимог ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.. 171 КПК України з клопотанням пор арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
При цьому тільки у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, а решт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючий, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час обшуку гр. ОСОБА_5 , і є доказом та предметом злочину, з метою збереження речових доказів, так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження предмету, що було об'єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,395 КПК України, суд -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на вилучений в ході проведення обшуку мобільний телефон марки «TECNO» із сім картою мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером - НОМЕР_2 та п'ять купюр номіналом по 200 гривень: ХИ2955116, УБ8165996, КИ3067713, УБ1541143, СЕ1345021, три купюри номіналом по 100 гривень: КИ1250355, УВ0423987, УТ8126982, три купюри номіналом по 50 гривень: ТГ6114727, СМ1069342, ТГ7268451, одну купюру номіналом 100 доларів США LF02282085L, встановивши заборону власнику ОСОБА_5 та будь-якій іншій особі користуватися та розпоряджатися зазначеним майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
Передати вказане вище майно до камери зберігання речових доказів Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1