Справа № 369/2319/20
Провадження №2/369/2610/20
про залишення без руху
21.02.2020 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В вирішуючи питання про відкриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Розглянувши матеріали позовної заяви вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;
Згідно зі ст.5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" за результатами проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.
Позивачем в позовній заяві не визначено ринкової вартості квартири та об'єкту незавершеного будівництва у вигляді двоповерхового дачного будинку з допоміжними (господарськими) будівлями та спорудами, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Зокрема, не подано звіт про оцінку ринкової вартості квартири та об'єкту незавершеного будівництва у вигляді двоповерхового дачного будинку з допоміжними (господарськими) будівлями та спорудами.
Тому позивачу необхідно надати суду звіт про оцінку спірного майна у відповідності до якого позивачу необхідно встановити ціну позову та сплатить судовий збір.
Наведений у позовній заяві розрахунок ціни позову, який складає 1 124 037 грн., не може бути прийнятий судом, оскільки на підтвердження дійсної вартості квартири та об'єкту незавершеного будівництва у вигляді двоповерхового дачного будинку з допоміжними (господарськими) будівлями та спорудами не представлено жодного доказу, а тому встановити точну ціну позову на момент подання позову до суду не можливо.
Також, згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» фізичною особою сплачується судовий збір за подачу до суду позовної заяви з майновою вимогою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, визначена позивачем ціна позову становить 1 124 037 грн.
Позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 6306 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №8897 від 14.02.2020 року.
За ставкою судового збору, визначеною для позовів про поділ майна при розірванні шлюбу. Однак, вказана ставка судового збору застосовується у випадках одночасного пред'явлення вимог про розірвання шлюбу та поділу майна подружжя.
З огляду на те, що у вказаній справі не вирішується вимоги про розірвання шлюбу, приходжу до висновку, що спір, який виник між сторонами є майновим, а тому судовий збір має бути сплачений за такою ставкою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем зазначена сума 1 124 037 грн., тобто сума сплаченого судового збору, має становити - 10510 гривень. Тобто позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі різниці 10510 гривень (необхідно) - 6306 гривень (вже сплачено) = 4204 гривень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 та 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута.
Керуючись ст. 175, 185, ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Повідомити позивачів про необхідність усунення недоліків шляхом направлення їм копії даної ухвали та роз'яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде їм повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Дубас