Справа № 361/463/20
Провадження № 3/361/513/20
11.03.2020
Іменем України
11 березня 2020 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Білик Г.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Шостаківка, Шаргородського району, Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді головного бухгалтера на ДР «Резиденція Залісся», ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
21 січня 2020 року до Броварського міськрайонного суду Київської області від інспектора СРПП Броварського ВП ГУ НП в Київській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 075669 від 28.12.2019 року, ОСОБА_1 , 28 грудня 2019 року о 19 год. 10 хв., по А/Д «Київ-Чернігів» М-01 49 км, на території Броварського району, Київської області, у напрямку м. Чернігів, керував автомобілем «Fiat Ducato», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, хитка хода. Від проходження огляду на місці, або у лікаря-нарколога, водій відмовився, у присутності 2 свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. При цьому, ОСОБА_1 повідомив, що 28.12.2019 року він разом з водієм ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «Fiat Ducato», державний номерний знак НОМЕР_2 , виїхавши на автодорогу «Київ-Чернігів», вони потрапили у дорожньо-транспортну пригоду. ОСОБА_3 вимкнув двигун автомобіля та направився до ДР «Резиденція Залісся» для того, щоб покликати іншого водія на допомогу та витягнути автомобіль «Fiat Ducato». В той час як, ОСОБА_1 перебував у автомобілі та чекав на допомогу, приїхали працівники поліції.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Столяр О.А. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомив, що 28.12.2020 року, він був зупинений працівниками поліції на автодорозі «Київ-Чернігів». При цьому, свідок повідомив, що не бачив, як ОСОБА_1 керував транспортним засобом або перебував на водійському сидінні.
Суддя, ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та свідка, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарський препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції,проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Аналізуючи зазначені положення Кодексу у взаємозв'язку між собою, а також з положеннями відомчих інструкцій, які регулюють питання проходження огляду на стан сп'яніння та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення в даних випадках (Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року; Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року), можна прийти до висновку, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, повинен проводитися співробітниками поліції у певній послідовності, що встановлена в Законі, а саме починатися з відсторонення водія, щодо якого є підстави вважати, що він знаходиться в стані сп'яніння, після, запропонування проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу і, тільки в разі відмови особи від освідчення на місці або незгоди з результатами такого огляду, направлення правопорушника в заклад охорони здоров'я.
Вказані норми закону мають імперативний характер, а тому порушення зазначеного порядку, зокрема, послідовності його проведення або непроведення у точній відповідності з законом, тягне за собою недійсність результатів такого огляду.
Як зазначено у п. 6 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі.
Зазначене повністю зіставляється з положеннями п. 1 Розділу ІІ зазначеної Інструкції, у відповідності з якими, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
У ст. 272 КУпАП вказується, що свідок зобов'язаний дати правдиві пояснення щодо обставин, які їм відомі та підлягають установленню по даній справі, тобто в даному випадку на інспекторів патрульної поліції покладається обов'язок документування відомостей про адміністративне правопорушення шляхом належного процесуального закріплення пояснень свідків щодо обставин справи, зокрема з приводу часу, місця, способу та інших відомостей вчинення адміністративного правопорушення.
Однак, пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення та які повідомили, що стали очевидцями відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, суд не може прийняти як достовірні, оскільки з їх змісту вбачається, що даних свідків було запрошено співробітниками поліції лише формально з метою придання законності процедурі складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Такі пояснення свідків не були написані ними власноруч, обидва пояснення однакові та заповнені по шаблону, пояснення заповнені одним і тим же почерком, що робить їх ідентичними між собою, а тому суддя не може визнати такі доказі допустимими, оскільки в поясненнях повинні бути зафіксовані обставини, очевидцям яких стали запрошені свідки.
Крім того, у ході судового розгляду, судом досліджено відео запис з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого не вбачається, що ОСОБА_1 28.12.2019 року керував транспортним засобом «Fiat Ducato», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Судом враховано, що матеріали справи не містять відомостей про номер та серію відеокамери, дату його виробництва та назви камери, на яку здійснювався відеозапис. У матеріалах справи відсутній оригінал відеозапису з нагрудної камери, а лише міститься СД диск, що є копією відеозапису. Тобто в матеріалах справи відсутнє джерело походження відеозапису. Не долучені до справи працівниками поліції свідоцтва, що стосується технічного приладу "відеокамери", не дають можливості встановити той факт, що відеозапис на камеру у відношенні ОСОБА_1 була проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Ці обставини в свою чергу позбавляють можливості перевірити та зробити висновок про те, чи були інспектором поліції, під час складання даного протоколу, дотримані вимоги законодавства щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, та чи не було порушено прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час його складання. На думку захисн6ика, зазначені вище недоліки не дають можливості встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність правопорушника та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, суд звертає увагу, що диск, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, не опечатаний та не містить відповідних ідентифікуючих позначень.
Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а вихід за вказані межі є недопустимим, суд приходить до висновку, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
Враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки обставини викладені в протоколі не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі його достатності, що є підставою для закриття провадження.
Виходячи із вищезазначеного, суддя, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись ч.3 ст.62 Конституції України, ст.ст. 247, 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Білик Г.О.