Україна
провадження № 2/361/1384/20, cправа № 361/8548/19
05.03.2020
(заочне)
«05» березня 2020 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Телепи Т.А.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін»,
відповідач - ОСОБА_1 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
У грудні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (далі - ТОВ «Веллфін») звернулося до суду із даним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі - 32 414 грн. 70 коп. та судовий збір у розмірі - 1 921 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову зазначається, що ТОВ «Веллфін» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності. 29 жовтня 2016 року між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_2 укладено договір позики № 86673 в електронній формі. Відповідно до пункту 1 вказаного договору позикодавець надає позичальнику грошові кошти в сумі 1 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Пунктами 1.3 та 1.4 договору передбачено, що позика надається строком на 30 днів. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення договору позики між позичальником та позикодавцем.
На виконання умов договору позивачем перераховано на картковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі - 1 000 грн. 00 коп., що підтверджується повідомленням від 30 жовтня 2019 року ТОВ ФК «Вей Фор Пей», що надає для ТОВ «Веллфін» технічну можливість для проведення операції, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів згідно із договором про організацію переказу грошових коштів № ВП-180516-3 від 18 травня 2016 року. Взяті на себе зобов'язання щодо повернення коштів відповідачем не виконано. Станом на 27 листопада
2019 року утворилася заборгованість, що складає 32 414 грн. 70 коп., з яких 900 грн. 00 коп. - основний боргу, 8 131 грн. 05 коп. - заборгованість за відсотками, 23 383 грн. 65 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.
Крім того зазначається, що на момент виникнення спірних правовідносин порядок отримання та надання позики регламентувалося Правилами надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін», що розміщені на офіційному веб-сайті товариства https://creditup.com.ua, які є невід'ємною частиною договору позики. З підстав стягнення заборгованості за договором позики позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду від 24 грудня 2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач ТОВ «Веллфін» представника не направив, у позовній заяві, а також окремій заяві від 05 березня 2020 року, поданій через представника ОСОБА_3 , просив суд розглянути дану справу без участі його представника, також вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. Причини неявки суду неповідомлені.
Дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти й відповідні їм правовідносини.
За нормою статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до положень статті 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей - стаття 1047 ЦК України.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: -електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; -аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.
Наказом директора ТОВ «Веллфін» № 2-1 від 27 жовтня 2015 року, затвердженні Правила надання грошових коштів у вигляді позики, які розміщені на офіційному веб-сайті товариства https://creditup.com.ua. (а.с.8-14).
Згідно із пунктами 4.1., 4.2. Правил заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в особистому кабінеті на сайті товариства, оформлює заявку на сайті шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов'язкові для заповнення.
Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. Правил у разі прийняття товариством позитивного рішення про надання позики, товариство направляє заявнику на підписання договір про отримання позики. Договір направляється шляхом надсилання електронного повідомлення на електрону адресу зазначену заявником у заяві. Договір позики із заявником укладається на умовах та в порядку визначеному цими Правилами.
У разі прийняття позитивного рішення товариство інформує заявника шляхом відправлення СМС- повідомлення на телефонний номер зазначений в заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в особистому кабінеті шляхом надсилання електронного повідомлення на електрону адресу зазначену в заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню заявник отримує електронну копію договору позики - пункт 6.3. Правил.
У разі отримання договору позики засобами електронного зв'язку, заявник укладає договір позики з товариством в особистому кабінеті - пункт 6.4. Правил. Для підписання електронної форми договору позики заявник здійснює вхід на сайт товариства та за допомогою логіну та паролю входить до особистого кабінету - пункт 6.7. Правил.
За пунктами 6.10., 6.11., 6.12. Правил визначено, що товариство надає позику у порядку одночасного перерахування суми, зазначеної в договорі позики на рахунок банківської платіжної картки зазначено в заявці, перерахування грошових коштів здійснюється в строки не пізніше 1 (одного) робочого дня з дати підписання договору позики сторонами; датою укладення договору позики між товариством і позичальником є дата перерахування суми позики на банківський рахунок.
Таким чином, Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні статей 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
29 жовтня 2016 року ОСОБА_1 у встановленому пунктами 4.1, 4.2. Правил надання грошових коштів у вигляді позики оформила на сайті ТОВ «Веллфін» заявку для отримання позики у розмірі - 1 000 грн. 00 коп. шляхом заповнення всіх полів заявки із зазначенням даних банківської картки, на яку просить перерахувати кошти, що підтверджується роздруківкою заявки з офіційного веб-сайті товариства https://creditup.com.ua. ТОВ «Веллфін» прийнято позитивне рішення та 29 жовтня 2016 року через ТОВ ФК «Вей Фор Пей», з яким у позивача укладено договір про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3, здійснено переказ грошовий коштів у розмірі - 1 000 грн. 00 коп. на платіжну картку відповідача.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до укладеного між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 договору позики
№ 86673 від 29 жовтня 2016 року, остання отримала грошові кошти у розмірі - 1 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності строком на 30 днів - пункт 1.1-1.3 договору позики.
Доказом підтвердження отримання коштів є лист від ТОВ ФК «Вей Фор Пей» від
30 жовтня 2019 року, копія якого міститься в матеріалах справи, в якому зазначається сума коштів, власник картки, маска картки, код авторизації, номер транзакції в системі (а.с.25).
Пунктом 1.5 договору передбачено, що нарахування процентів за користування позикою проводиться наступним чином: розмір основних процентів складає: 1,9 процента від суми позики, але не менше ніж 30 грн. за перший день користування позикою; 1,9 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.2. цього договору; 3,8 проценти від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк, зазначений в п. 1.2. цього договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань. Сума процентів за користування позикою нараховується в день погашення позики.
Сторони досягли згоди, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до графіку розрахунків - пункт 3.1. договору.
Згідно із визначеним сторонами графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною договору позики, повернення позики здійснюється позичальником одним платежем 28 листопада 2016 року в сумі 1 325 грн. 50 коп., з яких 1 000 грн. 00 коп. сума позики та 325 грн. 50 коп. сплата процентів за користування позикою за період з 29 жовтня по 28 листопада 2016 року.
Відповідно до довідки щодо заборгованості за договором № 86673 від 29 жовтня
2016 року, виданої ТОВ «Веллфін», станом на 27 листопада 2019 року загальна сума заборгованості позичальника перед позикодавцем за вищевказаним договором позики та всіма нарахованими відсотками становить 34 414 грн. 70 коп., з яких заборгованість за основною сумою позики - 900 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками - 8 131 грн. 05 коп., заборгованість за простроченими відсотками - 23 383 грн. 65 коп. Загальна кількість днів прострочення позики становить - 921 (а.с.24).
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов'язанням, яка складається із суми позики у розмірі - 1 000 грн. 00 коп. та процентів за користування позикою в межах строку кредитування за період з 29 жовтня по 28 листопада 2016 року у розмірі - 325 грн. 50 коп.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплати суму боргу кредитору.
Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов'язанням, яка складається із суми позики - 1 000 грн. 00 коп. та процентів за користування позикою в межах строку кредитування за період з 29 жовтня по 28 листопада
2016 року у розмірі - 325 грн. 50 коп. є доведеною та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками та заборгованості за простроченими відсотками, то суд керується наступним.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня
2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами договору позики № 86673 від 29 жовтня 2016 року ТОВ «Веллфін», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а остання зобов'язувалася її повернути у повному обсязі 28 листопада 2016 року.
Таким чином, позикодавець ТОВ «Веллфін» відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто по 28 листопада 2016 року. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти. Визначена позивачем до стягнення заборгованість по відсоткам, а також заборгованість за простроченими відсотками виходить за межі строку кредитування. Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то вимога щодо їх стягнення задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов ТОВ «Веллфін» підлягає частковому задоволенню (4,08 %), тому за положеннями частини третьої статті 141 ЦПК України понесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати (судовий збір) підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 78 грн. 38 коп.
На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,
Позов - задовольнити частково.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» із ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 29 жовтня 2016 року № 86673 у загальній сумі - 1 325 (одна тисяча триста двадцять п'ять) грн. 50 коп., а також судові витрати в сумі - 78 (сімдесят вісім) грн. 38 коп.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Сторони справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Героїв Севастополя, будинок № 48; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39952398);
відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.О.Василишин