Справа № 361/1708/19
Провадження № 1-кп/361/397/20
11.03.2020
11 березня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі :
головуючого, судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
з участю прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110130002008 від 08.05.2018, по обвинуваченню: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта вища, одруженого, зареєстрований АДРЕСА_1 , та проживає АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України
11.01.2020 до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 , яке ухвалою суду від 14.01.2020 призначене до підготовчого судового засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_7 вважає не можливим призначення справи до судового розгляду.
Захисник ОСОБА_6 вказав про неможливість призначення даного обвинувального акту до судового розгляду та заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, в зв'язку із закінчення строку досудового розслідування.
Суд, заслухавши думки учасників підготовчого судового розгляду, приходить до висновку про повернення обвинувального акту прокурору з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України повідомлення про підозру повинно містити стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрююється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Згідно ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити зокрема анкетні відомості кожного з обвинувачених, виклад фактичних обставин кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до вимог ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається з повного обсягу в якому зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, яке прокурор вважає встановленим, а потім викладається конкретне обвинувачення з вказівкою на кваліфікацію дій згідно КК України, кожному з обвинувачених.
Обвинувальний акт, направлений до суду, щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , як того вимагає ст. 291 ч. 2 п. 5 КПК України, не відповідає вищенаведеним вимогам. На думку суду в обвинувальному акті слід викласти фактичні обставини провадження, які були встановлені в ході досудового розслідування, а потім зазначити конкретне обвинувачення щодо обвинуваченого, тобто вказати в чому він обвинувачується і вказати кваліфікацію його протиправних дій, згідно з статтею КК України, які діяли на час вчинення інкримінованого їм злочину.
На думку суду, органом досудового розслідування, в направленому обвинувальному акті, не конкретно зазначені дані про правову кваліфікацію кримінального правопорушення (об'єктивна сторона кримінального правопорушення) обвинуваченого, а саме, вказано, що обвинуваченим було вчинено 14 епізодів кримінальних правопорушень, ч. 1 ст, 366 КК України., однак як вбачається з обвинувального акту в жодному епізоді з не вказано конкретного часу місця та способу їх вчинення, при цьому фактичні обставини кримінального правопорушень викладено неконкретно, поверхово, вони не розкривають об'активну сторону правопорушень і містять суперечності щодо мети та предмету злочину.
Зокрема прокурором не зазначено в обвинувальному акті, коли саме (час), де саме (місце), ким саме та за яких обставин розроблялись акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2 в разом з довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3,
Крім того, в обвинувальному акті не зазначено, відомості щодо яких конкретно будівельних матеріалів» які начебто не були використані, а також будівельних робіт» які начебто не були виконані, були внесені до актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.
Тобто, в обвинувальному акті не вказано, які. ж саме неправдиві, як на думку сторони обвинувачення, відомості внесені ОСОБА_8 до офіційних документів.
Обставини вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, взагалі не вказані в обвинувальному акті (ні час, ні місце, ні спосіб). Лише- зазначено про факт перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Будгарант плюс» грошових коштів за договором підряду № 15-16 від 12.08.2016 в загальній сумі 15 917 121 грн., з яких 1 530 489,97 грн,, начебто незаконно отримано ОСОБА_7 в якості оплати будівельних робіт та матеріалів, які фактично виконаними та використаними не були.
Склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, є матеріальним та воно вважається закінченим з моменту настання у винної особи можливості розпорядитися майном на свій власний розсуд. Коли саме настала така можливість у ОСОБА_7 , в обвинувальному акті не зазначено.
Вищевиявлені судом обставини є порушенням вимог, при складанні обвинувального акту, щодо форми та змісту обвинувального акту.
Залишивши поза увагою відсутність висунутого конкретного обвинувачення щодо ОСОБА_7 прокурор порушив вимоги чинного законодавства, оскільки відсутність висунутого обвинувачення порушує гарантовані законом процесуальні права обвинувачених, в тому числі і право на захист.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а'п.3ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», п. 79). Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», п.58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п.34).
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п.47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п.3 ст.6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.54, а також «Даллос проти Угорщини», п.47).
Із урахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що розгляд кримінального провадження за відсутності висунутого конкретного обвинувачення, суттєво утруднює з'ясування судом обставин і робить неможливим здійснення ОСОБА_7 захисту своїх прав.
Таким чином, на думку суду, неналежне виконання уповноваженими особами вимог ст.291 КПК України унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду, в зв'язку з чим обвинувальний акт слід повернути прокурору для усунення виявлених недоліків при його складанні.
Клопотання захисника ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження містить критику процесуальних дій, передбачає дослідження доказів по справі, що на даній стадії процесу суд здійснювати не вправі а тому не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 369 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110130002008 від 08.05.2018, по обвинуваченню: ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України - повернути прокурору, для виконання вимог ст. 291 КПК України, зокрема складання належного обвинувального акта з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення і формулюванням обвинувачення, які прокурор вважає встановленим.
Зобов'язати прокурора усунути вказані недоліки протягом 30 діб з дня проголошення ухвали.
Ухвала може бути оскаржена, учасниками процесу, до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд, протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3