Справа № 357/8365/18
2-др/357/7/20
Категорія
12 березня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Дубановська І. Д. ,
за участю секретаря судового засідання - Огер О. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - державне підприємство «Білоцерківське лісове господарство»,
представник відповідача - Кудлацька-Тишко Валентина Валентинівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква заяву державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» про визнання протиправним наказів, установив:
згідно заяви державне підприємство «Білоцерківське лісове господарство» просило стягнути із ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 гривень.
Обґрунтовувало її тим, що ним понесені витрати на залучення адвоката, що підтверджується наданими договором про надання правничої допомоги, додатковими угодами до нього, актами виконаних робіт, квитанціями та детальним описом виконаних робіт.
В судовому засіданні ОСОБА_1 проти задоволення заяви державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» заперечував, посилаючись на те, що вона є безпідставною та необґрунтованою, не підтверджена належними доказами, оскільки державне підприємство «Білоцерківське лісове господарство» не надало документів, що підтверджують наявність у особи, яка укладала договір про правничу допомогу, повноважень на це, відсутня касова книга.
Відповідач свого представника не направив, про час та місце розгляду повідомлявся.
За правилами ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд розглянув заяву державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» без участі його представника, оскільки його явка є необов'язковою.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» про визнання протиправним наказів, питання щодо судових витрат не вирішувалось.
Таким чином, у даній справі наявні умови визначені ч. 1 ст. 270 ЦПК України для ухвалення додаткового рішення.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що заява державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» про визнання протиправним наказів, разом із доказами на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу подана у межах строку установленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Про намір її подати, державне підприємство «Білоцерківське лісове господарство» заявило у строк установлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Згідно ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що для відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу учасник справи має надати: попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у першій заяві по суті спору (ч. 1 ст. 134 ЦПК України); договір про надання правничої допомоги; інші докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості; докази сплати гонорару, якщо він був вже сплачений; детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Всупереч зазначеному, у відзиві наданому державним підприємством «Білоцерківське лісове господарство» попередній (орієнтовний) розрахунок відсутній.
Також, такого розрахунку не було надано і до Заяви про вирішення питання щодо судових витрат після ухвалення рішення суду поданою 24 квітня 2019 року (т. 2 а.с. 1-2).
Таким чином, державне підприємство «Білоцерківське лісове господарство» не виконало імперативний припис ч. 1 ст. 134 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЦПК України відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку у першій заяві по суті спору має наслідком відмову у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого судового збору.
Судовий збір державним підприємством «Білоцерківське лісове господарство» не сплачувався.
Отже, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» про визнання протиправним наказів, яким у стягненні витрат на правову допомогу відмовити.
Керуючись ст.ст. 259-261, 270, 274, 352-354 ЦПК України, суд
ухвалив:
ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» про визнання протиправним наказів.
Відмовити державному підприємству «Білоцерківське лісове господарство» у стягненні витрат на правничу допомогу понесених у зв'язку із розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» про визнання протиправним наказів.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження додаткового рішення суду поновлюється на підставах визначених ч. ч. 2, 3 ст. 354 ЦПК України.
Додаткове рішення суду набирає законної сили у порядку визначеному ст. 273 ЦПК України.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області І. Д. Дубановська