Справа № 279/3292/19
Номер рядка звіту 94
номер провадження 1-кп/279/213/20 В И Р О К
"11" березня 2020 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , дистанційно обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Коростені кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019060060000636 по обвинуваченню :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомир, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не працюючого, не інваліда, одруженого, на утриманні осіб не має, раніше судимого: 17.08.2000 року Богунським районним судом м.Житомира за ст.229-6 ч.1 КК України до 8 місяців позбавлення волі; 04.11.2004 року Богунським районним судом м.Житомира за ст.185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 23.12.2004 року Житомирським районним судом Житомирської області за ст.ст.185 ч.3,70 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 24.03.2005 року Чуднівським районним судом Житомирської області за ст.185 ч.3,70 ч.4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 23.10.2008 року Житомирським районним судом Житомирської області за ст.185 ч.3,71 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі; 03.12.2012 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ст.185 ч.3,71,81 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі; 30.03.2016 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ст.185 ч.2,3,70 ч.1,71,81 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 14.12.2016 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ст.309 ч.1,70 ч.4 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі (відповідно до ст.307 ч.4 КК України звільнений від кримінальної відповідальності за скоєння злочину за ч.1 ст.309 КК України), 11.07.2019 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, 19.07.2019 року Подільським районним судом м.Києва за ст.185 ч.2 КК України до 2 років 6 міс. позбавлення волі (ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 16.01.2020 року щодо застосування покарання за наявності кількох вироків - остаточно визначено покарання у виді 3 років позбавлення волі), зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.3, 186 ч.2 КК України,
Повторно, 15.05.2019 року в період часу з 14 години по 17 годину, ОСОБА_4 , проник на територію домогосподарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу, з підсобного приміщення, таємно викрав чуже майно, а саме спортивний велосипед марки «Спринтер» сірого кольору, вартістю 1200 гривень, та з викраденим з місця події зник.
Повторно, 15.05.2019 року близько 17 години 15 хвилин, ОСОБА_4 , через незачинені двері зайшов до середини будинку АДРЕСА_3 , де в присутності неповнолітньої ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відкрито викрав майно ОСОБА_8 , а саме мобільний телефон марки «SAMSUNG GT-C3520» IMEI1 * НОМЕР_1 , вартістю 220 гривень, що перебувало у користуванні неповнолітньої ОСОБА_6 , та тримаючи при собі, місце злочину покинув.
Умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, поєднаними з проникненням до іншого приміщення, ОСОБА_4 , вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України.
Діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненими повторно, ОСОБА_4 ,вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_4 по суті пред'явленого обвинувачення винним себе визнав повністю, розкаявся у скоєному та показав, що все відбувалось саме так, як зазначено в обвинувальному акті. Просив суворо не карати.
Потерпілі просили справу слухати у їх відсутності, вказали, що завдана злочином шкода не відшкодована, при призначенні покарання покладаються на розсуд суду.
У зв'язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і що сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, яка обтяжує покарання є рецидив злочинів.
Як особа ОСОБА_4 працездатного віку, за місцем проживання характеризується задовільно, на спеціалазовних обліках не перебуває, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності (відбуває покарання за попереднім вироком).
Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини справи, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, вид та вартість викраденого майна, що заподіяна злочинами шкода не відшкодована, пом?якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, суд вважає, що виправлення обвинуваченого не можливо без ізоляції від суспільства, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за тяжкий злочин проти власності, після постановлення останнього за часом вироку та звільнення з місць позбавлення волі знову вчинив умисні злочини (проти власності), що свідчить про те, що обвинувачений не став на шлях виправлення.
Вид та розмір покарання обирається в межах санкцій частин статей законів, які передбачають відповідальність за вчинені злочини, у виді позбавлення волі, остаточне покарання призначити за правилами ст.70 ч.1,4 КК України, що буде справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження вчинення ним нових злочинів.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов у справі не заявлений. Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не обирався.
Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання:
за ст.185 ч.3 КК України у виді 3 років позбавлення волі;
за ст.186 ч.2 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
Покарання за сукупністю злочинів призначити на підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 4 років (чотирьох) позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Подільського районного суду м.Києва від 19.07.2019 року (з урахуванням ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 16.01.2020 року), остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_4 у виді - 4 років 1 місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання.
Речові докази: мобільний телефон марки «SAMSUNG GT-C3520», які передано під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_8 - залишити останній, як власнику даного майна.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, засудженим, який перебуває під вартою, з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, може бути отримана в суді учасниками судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1