Справа №295/2381/20
Категорія 62
2/295/1335/20
06.03.2020 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Слюсарчук Н.Ф., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 )до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, -
21.02.2020 року позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.
З позовної заяви вбачається, що позивачем не дотримані норми цивільного процесуального права України, а саме: ч. 2 ст. 174 ЦПК України передбачено, що заявами по суті справи є: позовна заява.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України зазначено, що позовна заява повинна містити:
- п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини справи.
?не вірно визначено коло осіб по справі, оскільки стоїть питання про зняття з реєстраційного обліку, що не є компетенцією суду.
Відповідно до позовних вимог не всі сторони по справі зазначені, оскільки питання про зняття з реєстраційного обліку, не є компетенцією суду, а Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради, у зв'язку з чим необхідно уточнити коло осіб, що приймають участь по справі та надати копії позовної заяви до їх кількості та додатки.
Зі змісту позовної заяви та доданих додатків вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.06.1999 року по 26.01.2018 року. В період шлюбу сторін в 2010 році було зареєстровано право власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
З системи діловодства вбачається, що в провадженні суду знаходиться справа 295/12895/17 між тими самими сторонами про поділ майна, яка перебуває на розгляді в іншого судді Богунського районного суду м. Житомира, зокрема щодо поділу будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Чинним законодавством статею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений власності.
Відповідно до ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник має право вільно володіти, користуватись та розпоряджатись належною йому власністю, власник не може бути протиправно позбавлений права власності на своє майно. На зміст права власності не випливають місце проживання та місцезнаходження майна власника.
Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції «Про захист прав та основоположних свобод», кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном.
В матеріалах справи відсутні посилання на докази щодо правового статусу будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Положеннями п. 8, 9 ч. 3, ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити: зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
Крім того, в порушення п. п. 6,10 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; не надано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За змістом ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленихпорядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Оплата судового збору за подання до суду позовної заяви здійснюється у розмірах визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VIII, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року та яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 4 якого за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510,00 грн.).
Позивачем не сплачено судовий збір відповідно до кількості заявлених позовних вимог (наявні 2 вимоги немайнового характеру).
Отже, як вбачається з матеріалів справи позивачем не дотримано вищезазначених норми ЦПК України.
Виходячи з вищезазначеного і відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. В разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації- залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення копії ухвали суду для усунення зазначених в ній недоліків.
Роз'яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н. Ф. Слюсарчук