Справа № 296/5445/19
2-а/296/77/20
"13" лютого 2020 р. м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді Рожкової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Могилевець В.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Сергійчук С.Й.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
І. СУТЬ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ
1.1. 04.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, в якому просив:
- поновити строк на оскарження постанови №172-ф від 17.12.2015 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч.7 ст.96 КУпАП;
- визнати незаконною та скасувати постанову № 172-ф від 17.12.2015 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч.7 ст.96 КУпАП;
- провадження по адміністративній справі закрити відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
1.2. Позов обґрунтовувався тим, що жодних вимог чинного законодавства позивач не порушував, початок будівництва не був самочинним. Питання про відновлення веранди, що відносилась до квартири АДРЕСА_1 , вирішувалось ще у 2011 році, а саме КВЖРЕП № 3 не заперечувало проти реконструкції вказаної прибудови. При цьому, у 2014 управління житлового господарства Житомирської міської ради листом повідомило позивача, що управління не заперечує щодо добудови до квартири кухні та санвузла, а тому оскаржувана постанова незаконною, винесеною з порушенням вимог ст.33 КУпАП. Водночас, зазначив, що про існування оскаржуваної постанови дізнався після надіслання йому постанови про відкриття виконавчого провадження, винесеної головним державним виконавцем 23.05.2019 при примусовому виконанні постанови № 172-ф від 17.12.2015.
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 05.06.2019 (суддя Галасюк Р.А.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.21).
2.2. 03.07.2019 представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Так, на підставі звернення ОСОБА_2 від 18.09.2015 щодо здійснення ОСОБА_1 самочинного будівництва та направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 41/15-к від 15.10.2015 в період з 15.10.2015-21.10.2015 головним інспектором будівельного нагляду Управління із залученням головного спеціаліста відділу планування та забудови управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради Магдюка С.А. та за участі позивача проведено позапланову перевірку щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 . Під час проведення позапланової перевірки встановлено, що ОСОБА_1 у період з 2013 по 2015 рік самочинно виконав будівельні роботи з будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_1 . На час проведення перевірки у позивача був відсутній документ, який дає право на виконання будівельних робіт, а саме декларація про початок виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст. 34, 36 Закону № 3038-УІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), п. 5, 26 Порядку № 553 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Категорія складності об'єкта-II. Відповідно до вимог містобудівного законодавства погодження (згода) КВЖРЕП № 3 та управління житлового господарства Житомирської міської ради не є належними дозвільними документами, які дають право позивачу виконувати будівельні роботи з реконструкції квартири, зі зміною її геометричних розмірів, шляхом здійснення прибудови. Разом з тим, відповідно до вимог ст. 244-6 КУпАП головний інспектор будівельного нагляду Управління Коровченко С.М. наділений повноваженнями розглядати справи про адміністративні правопорушенні, передбачені ч. 7 ст. 96 КУпАП. Тому постанова по справі про адміністративне правопорушення № 172-ф від 17.12.2015 винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, тобто в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак є законною (а.с.22-24).
2.3. 08.07.2019 представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що у вересні 2016 року ОСОБА_1 звертався до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до Управління про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 149-ф від 04.08.2016 (справа № 296/7835/16-а). Не погоджуючись з вказаним позовом 14.12.2017 Управлінням подано до суду заперечення на вказаний позов, до якого у якості доказу, долучено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 172-ф від 17.12.2015, яка підтверджує правомірність прийнятого Управлінням рішення. А тому, позивачу з 2017 року відомо про існування постанови № 172-ф від 17.12.2015. Таким чином, позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду з вказаним позовом, будь-яких обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду ним не наведено та не доведено, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог ч.4 ст.123 КАС України. (а.с.37-38).
2.4. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №296/5445/19 передано судді Рожковій О.С. для розгляду (а.с.44).
2.5. 15.10.2019 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира справу №296/5445/19 прийнято до провадження судді Рожкової О.С., відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.46).
2.6. Позивач у судовому засіданні 13.02.2020 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. Наголосив, що оскаржувану постанову не отримував, з матеріалами цивільної справи та додатками до заперечень, у яких містилася оскаржувана постанова так і не ознайомився, а про її існування дізнався після надіслання йому постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому просив поновити строк на оскарження постанови №172-ф від 17.12.2015.
2.7. Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, вказала, що позивачу про існування оскаржуваної постанови було відомо у 2017 році, а тому ним пропущений строк звернення до суду з вказаним позовом.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
3.1. Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 147893683 від 04.12.2018 (а.с.14).
3.2. КВЖРЕП № 3 на звернення ОСОБА_1 вх. №143 від 15.06.2011 надав відповідь вих. № 532 від 16.06.2011, що не заперечує проти можливості реконструкції з прибудовою власної квартири АДРЕСА_2 , при дотриманні вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкцій приміщень (а.с.10).
3.3. У квітні 2011 року на звернення позивача до КВЖРЕП № 3 було отримано відповідь з порадою оформити право користування земельною ділянкою, об'єднавшись зі співвласниками багатоквартирного житлового будинку (а.с.11).
3.4. У липні 2014 року КП «ВЖРЕП-3» ЖМР надіслав до Управління житлового господарства Житомирської міської ради листа, яким повідомив, що не заперечує щодо прибудови кухні і санвузла до квартири АДРЕСА_1 , вказавши, що позивач є інвалідом 2 групи з числа учасників ліквідації на ЧАЕС, потерпілим І категорії (а.с.12).
3.5. 24.07.2014 від Управління житлового господарства Житомирської міської ради ОСОБА_1 отримав листа, яким йому було повідомлено, що управління не заперечує щодо добудови до квартири кухні та санвузла, без втручання в несучі конструкції будинку, при умові оформлення повного пакета дозвільної документації відповідно до діючого законодавства України (а.с.13).
3.6. ОСОБА_2 18.09.2015 звернулась до начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області з заявою для здійснення перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт по АДРЕСА_2 (а.с.25).
3.7. 15.10.2015 Управлінням видано направлення для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері мостобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, на об'єкті будівництва за адресою АДРЕСА_2 (а.с.26).
3.8. За результатами позапланової перевірки, яка проводилась в період з 15.10.2015 по 21.10.2015, за участі позивача, встановлено, що на момент (час) перевірки за адресою: АДРЕСА_2 , будівельні роботи не проводились. Однак, за участю представника органу місцевого самоврядування, головного спеціаліста відділу планування та забудови управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради Магдюка С.А . , встановлено, що ОСОБА_1 господарським способом виконано будівельні роботи з будівництва прибудови до АДРЕСА_1 . Відповідні дозвільні документи на початок виконання будівельних робіт ОСОБА_1 не надано. Станом на 15.10.2015 виконано наступні будівельні роботи: влаштовано буто-бетонний стрічковий фундамент, кладку зовнішніх стін, дерев'яну кроквяну систему та покрівлю даху зазначеної прибудови. Вказані обставини підтверджуються актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 21.10.2015 (а.с.27).
3.9. 14.12.2015 головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Коровченком С.М. складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 , всупереч ст.34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI та всупереч п.5, п.26 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (зі змінами), виконав будівельні роботи з будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_1 (влаштовано буто-бетонний стрічковий фундамент, кладку зовнішніх стін, дерев'яну кроквяну систему та покрівлю даху зазначеної прибудови) без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Категорія складності об'єкта - ІІ (друга). Роботи виконувались у 2013-2015 (а.с.28).
3.10. 21.10.2015 головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Коровченком С.М. видано ОСОБА_1 припис № 21/15-к про зупинення будівельних робіт з 21.10.2015 та усунення виявлених порушень у відповідності до діючого містобудівного законодавства в термін до 21.04.2016 (а.с.29).
3.11. Постановою №172-ф по справі про адміністративне правопорушення від 17.12.2015, винесеною головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Коровченком С.М., до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП (а.с.33). В постанові зазначено, що ОСОБА_1 виконав будівельні роботи з будівництві прибудови до квартири АДРЕСА_1 (влаштовано буто - бетонний стрічковий фундамент, влаштовано кладку зовнішніх стін, влаштовано дерев'яну кроквяну систему та покрівлю даху зазначеної прибудови) без реєстрації декларації про початої виконання будівельних робіт. Категорія складності об'єкта - ІІ (друга). Роботи виконувались з 2013-2015, чим порушено вимоги містобудівного законодавства: ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI та вимоги п.5, п.26 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (зі змінами). Відповідальність за встановлені правопорушення, передбачена ч.7 ст.96 КУпАП.
IV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТО
(а) КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ (в редакції Закону № 27-IX від 01.01.2020)
Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору. […]
(b) АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ
Стаття 2. Завдання та основні засади адміністративного судочинства
[…] 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. […]
Стаття 5. Право на звернення до суду та способи судового захисту
1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси […]
Стаття 9. Змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі
1. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
2. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. […]
Стаття 19. Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів
1. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. […]
Стаття 242. Законність і обґрунтованість судового рішення
1. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
4. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
5. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. […]
Стаття 286. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності
[…] 2. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
3. За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. […]
(с) ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ (станом на час виникнення спірних правовідносин)
Стаття 96. Порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва
[…] ч.6. Виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів I категорії складності, -
тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот п'ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[…] ч.7. Діяння, передбачені частиною шостою цієї статті, вчинені щодо об'єктів II категорії складності, -
тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 244-6. Органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду
Органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: […]
головні інспектори будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, або щодо об'єктів будівництва I, II, III, IV та V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), або щодо об'єктів будівництва III та IV категорій складності, розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), або щодо об'єктів будівництва V категорії складності, розташованих у межах населених пунктів, а також щодо об'єктів, розташованих у межах населених пунктів, в яких не утворено органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42). […]
Стаття 245. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251. Докази
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 289. Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови […] В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
(d) ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ»
Стаття 11. Застосування будівельних норм
1. Застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів містобудування. […]
(e) ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОСНОВИ МІСТОБУДУВАННЯ»
Стаття 25. Відповідальність за порушення містобудівного законодавства
Особи, винні у:
недотриманні державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві;
проектуванні об'єктів з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації;
виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього;
самовільній зміні архітектурного вигляду споруди в процесі експлуатації;
недотриманні екологічних і санітарно-гігієнічних вимог, встановлених законодавством при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів;
прийнятті в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, державних стандартів, норм і правил;
наданні інформації, що не відповідає дійсності, про умови проектування і будівництва чи у необґрунтованій відмові надати таку інформацію, -
несуть відповідальність, передбачену законом.
Законами може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень містобудівного законодавства.
(f) ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО РЕГОЛЮВАННЯ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»
Стаття 26. Забудова територій
1. Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
2. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
3. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
4. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
5. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Стаття 34. Право на виконання будівельних робіт
1. Замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; […]
2. Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. […]
Стаття 41. Державний архітектурно-будівельний контроль
1. Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. […]
V. ВИСНОВОК СУДУ
5.1. Як встановлено судом та не заперечується самим позивачем, що на час здійснення будівельних робіт, а саме будівельних робіт з будівництва прибудови до житлового будинку АДРЕСА_2 , у ОСОБА_1 не було жодного дозвільного документа, а відсутність заперечень КВЖРЕП № 3 проти реконструкції прибудови не звільняє позивача від обов'язку отримати відповідні дозволи.
5.2. На запитання суду, чи звертався позивач до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області для отримання дозвільних документів на виконання будівельних робіт, останній зазначив, що не звертався.
5.3. Так, КВЖРЕП № 3 та управління житлового господарства Житомирської міської ради не наділені повноваженнями щодо видачі дозволів на виконання будівельних робіт. Разом з тим, управління житлового господарства Житомирської міської ради у листі від 24.07.2014, на який посилається позивач у позові, зазначає, що не заперечує щодо добудови до квартири кухні та санвузла, без втручання в несучі конструкції будинку, при умові оформлення повного пакета дозвільної документації (в тому числі робочого проекту та декларації про початок виконання будівельних робіт).
5.4. Отже, посилання позивача на пункт 8 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» юридично необґрунтовано, оскільки дозволу на виконання будівельних робіт у позивача не було.
5.5. Таким чином, позивачем були порушені норми ст.34,36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI та п.5, п.26 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (зі змінами).
5.6. Так, позивачем не подано до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що в свою чергу є порушення законодавства в сфері містобудівної діяльності.
5.7. Водночас, ОСОБА_1 на час винесення постанови про накладення штрафу у розмірі 6800 грн., не виконав вимоги припису № 21/15-к від 21.10.2015, а саме не привів об'єкт відповідності до вимог чинного законодавства.
5.8. Посилання позивача на те, що головний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та накладаючи на нього адміністративне стягнення, діяв з перевищенням повноважень, оскільки відповідно до діючих положень ст. 244-6 КУпАП до його повноважень віднесено розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами третьою - п'ятою статті 96-1, частиною третьою статті 188-42, в той час як ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.7 ст. 96 КУпАП є безпідставним та необґрунтованим враховуючи наступне.
5.9. Як встановлено судом, постанову №172-ф від 17.12.2015 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.7 ст. 96 КУпАП прийнято саме головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Коровченком С.М.
5.8 Таким чином, суд дійшов висновку, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення № 172-ф від 17.12.2015 відповідач діяв у спосіб, на підставі, та у межах повноважень, що встановлені законом, правомірно застосував санкції за не виконання суб'єктом містобудування вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що вказує на безпідставність заявлених позовних вимог.
5.9. Строк звернення до суду позивачем не пропущено, оскільки постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності винесена 17.12.2015, а отримана позивачем після 23.05.2019, до суду ж позивач звернувся 04.06.2019. Разом з тим, в матеріалах цивільної справи №296/7835/16-а відсутнє підтвердження отримання позивачем копії постанови від 17.12.2015 під час розгляду або ознайомлення з матеріалами справи, за наслідком оголошеної у судовому засіданні перерви.
5.10. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 19, 241-246, 286 КАС України, суд,
1.Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.
2. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і в порядку передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції Закону №2147- VIIІ) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач:
ОСОБА_1
проживає за адресою:
АДРЕСА_4
РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач:
Управління Державної архітектурно-будівельної
інспекції у Житомирській області
місцезнаходження за адресою:
м.Житомир, м-н Корольова, 12
Суддя О. С. Рожкова