Справа № 296/33/20
1-кп/296/6/20
Іменем України
11 березня 2020 року Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
представника потерпілого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12019060020004958 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець м.Житомира, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
встановив:
03 січня 2020 р. до Корольовського районного суду м. Житомира надійшло кримінальне провадження №12019060020004958 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження дії запобіжного заходу тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів, оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 13 березня 2020 року, вказавши про наявність визначених в ст. 177 КПК України ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті.
Обвинувачений та захисник обвинуваченого прохали застосувати до обвинуваченого більш м'який вид запобіжного заходу, а саме домашній арешт за місцем проживання, посилаючись на те, що підстав для клопотання прокурора немає, оскільки відсутні ризики визначені кримінально-процесуальним законом, зазначили, що обвинувачений визнає вину в інкримінованому йому злочині, має постійне місце проживання, має можливість працевлаштуватися та відшкодувати шкоду потерпілому.
Представник потерпілого ОСОБА_6 при вирішені питання про продовження строку тримання під вартою поклалася на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді триманні під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно вимог ст.ст. 176, 177 КПК України, законодавець дав вичерпний перелік загальних положень про запобіжні заходи та визначив мету і підстави їх застосування за наявності ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, згідно з п.1, п.4, п.5 ч.1, ч.2 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню та продовжити кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити ці дії.
За п.2, п.4 та п.5 ст.178 цього Кодексу суд зобов'язаний оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність або відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи.
З огляду на викладене, судом враховується наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та беручи до уваги відношення обвинуваченого до кримінального провадження, тривалий строк перебування його під вартою, а також відсутність даних, які б свідчили про намагання обвинуваченого перешкоджати встановленню істини по справі або ухилитися від суду, чи продовжити свою злочинну діяльність або перешкоджати виконанню процесуальних рішень, а також спроб ухилення від досудового слідства чи впливу на потерпілого чи свідків не здійснював. Також, суд бере до ували тяжкість злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення, розмір заподіяної шкоди, потерпілим заявлений цивільний позов про відшкодування шкоди, який обвинувачений визнав та зазначив, що має намір відшкодувати шкоду, але перебуваючи під вартою немає можливості, також береться до уваги особа обвинуваченого, який раніше не судимий, його молодий вік, має постійне місце проживання, має можливість працювати, тому суд приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 слід змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
При цьому, суд переконаний, що даний запобіжний захід, як і тримання під вартою, забезпечить запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_4 , передбаченим ст. 177 КПК України.
Враховуючи наведене, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України та враховуючи матеріали справи та те, що підстав вважати, що обвинувачений на волі не буде перешкоджати проведенню розгляду справи та не буде уникати виконання процесуальних обов'язків, тому суд вважає, що зміна запобіжного заходу щодо обвинуваченого з утримання під вартою на домашній арешт є можливим і це не зашкодить успішному проведенню судового розгляду справи в подальшому.
З огляду на ці обставини суд вважає, що ризики, які слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу відпали і у суду є можливість застосувати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 181, 331, 372, ч. 2 ст. 392 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою, залишити без задоволення.
Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу задовільнити.
Змінити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з утримання під вартою в СІЗО Житомирської УВП №8 на домашній арешт, звільнивши його з під варти негайно.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту встановити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком дії на 60 днів, із забороною обвинуваченому залишати місце свого проживання: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду в період часу з 21:00 години до 06:00 години.
В порядку ч.1 ст.181, п.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки:
1. Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2. Не залишати місце проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду в період часу з 21:00 години до 06:00 години.
3. Носити електронний засіб контролю, в разі його застосування слідчим чи органом поліції;
4. Утримуватися від спілкування за межами судового засідання з потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати свій закордонний паспорт на зберігання слідчому або прокурору, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Контроль за виконанням ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_4 покласти на органи поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Працівники поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на обвинуваченого зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження та СІЗО Житомирської УВП №8.
Ухвала може бути оскаржена в частині обрання запобіжного заходу до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.
Суддя ОСОБА_1