264/5108/18
6/264/50/2020
04 березня 2020 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя під головуванням судді Пустовойт Т.В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі подання державного виконавця Кальміуського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) Чиркової Н.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, -
В провадження Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшло подання державного виконавця Кальміуського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) Чиркової Н.О. про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України при наявності невиконаних зобов'язань за рішенням суду, вказуючи, що В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні державного виконавця перебуває виконавче провадження ВП №59240791 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 55595,00 грн. Боржниця у добровільному порядку рішення суду не виконує, станом на 27.02.2020 року нею не вчинено жодних дій, спрямованих на його виконання. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 належить 1/1 частка житлового будинку АДРЕСА_1 та земельна ділянка за цією ж адресою. 26.02.2020 року державним виконавцем разом з представником стягувача здійснено вихід за адресою боржниці, проте провести виконавчі дії не вдалося, оскільки ОСОБА_1 виїхала у Польщу на заробітки, в будинок здається в оренду. На підставі чого, державний виконавець Кальміуського ВДВС м.Маріуполя просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 до виконання нею зобов'язання за виконавчим документом.
У судове засідання державний виконавець не з'явилася, в поданні зазначила про розгляд справи у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що зазначене подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання рішення суду.
Так, відповідно до п.2 ч.1 ст 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов'язання, то до виконання зобов'язань або розв'язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.
Згідно з ч.ч.2,4 ст.6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п.1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.
Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій, як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.
Крім того, слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
За результатами розгляду подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яке розглядається в порядку ст.441 ЦПК України, судом виноситься ухвала. При цьому, порядок тимчасового обмеження у праві виїзду, за межі України регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», відповідно до якого не передбачено обмеження в праві виїзду за межі України за ухвалою суду.
За таких обставин, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд не знаходить підстав для задоволення подання.
Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», ст.33 Конституції України, ст.441 ЦПК України, -
В державного виконавця Кальміуського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) Чиркової Н.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т. В. Пустовойт