Справа №263/3015/20
Провадження № 2/263/1424/2020
про залишення позовної заяви без руху
12 березня 2020 року м. Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Хараджа Н.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, треті особи: Перша Маріупольська державна нотаріальна контора, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради ,
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 10 березня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, в якій позивач просить суд визнати за ним право власності на 31/50 частку жилого будинку з належними до цієї частки побудовами подвір'я , що розташований за АДРЕСА_1 , яке належало його батьку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ознайомившись з вказаним позовом, приходжу до висновку, що він підлягає залишенню без руху на підставі наступного.
Позовна заява -це офіційний документ, що відноситься до основного виду ділового мовлення. Крім чітко визначеного переліку необхідних відомостей, які мають бути в ній зазначені, вона має бути належним чином оформленою, мати доступний, зрозумілий та логічно послідовний виклад.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України (в редакції від 15.12.2017 року) позовна заява повинна містити зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №726/02-31 від 30.03.2017 року : «За даними Маріупольського БТІ від 28.03.2017 за вих. №б/н 31/50 частки житлового будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.1986 за реєстровим №1-7149, зареєстрованого у Маріупольському БТІ від 04.11.1986 №9562. Згідно інвентаризації 04.01.2014 житловий будинок за вказаною адресою вважається знесеним.» З позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається будь-яких доказів, що спірне домоволодіння існує на теперішній час.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 1.1. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви фізичною особою або фізичною особою-підприємцем майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року у розмірі 2102 гривень.
Згідно ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Таким чином, враховуючи те, що даний позов підлягає грошовій оцінці, позивачем в порушення ст. 175 ЦПК України на зазначено дійсну вартість на день подання позову 31/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , тому суд попередньо визначає судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі, а саме 5000,00 грн., у зв'язку з чим, враховуючи вже сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн., позивачу слід доплатити судовий збір до вказаного розміру (4159,20 грн.) та квитанцію або інший документ, що підтверджує доплату судового збору, надати до суду, або ж у разі обґрунтованих підстав для визначення ціни позову в іншому розмірі надати суду документ, підтверджуючий дійсну вартість вказаного домоволодіння на день подання позову.
Відповідно до ст. 185 ЦК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, дану позовну заяву необхідно залишити без руху і надати позивачці строк для усунення зазначених недоліків, інакше позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Керуючись ст.ст. 175,185 ЦПК України, суддя,
Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, треті особи: Перша Маріупольська державна нотаріальна контора, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради - залишити без руху.
Надати позивачці строк протягом 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині.
У випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Хараджа