Справа № 226/708/20
Провадження №2/226/364/2020
про залишення позовної заяви без руху
11.03.2020 місто Мирноград
Суддя Димитровського міського суду Донецької області Салькова В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «Мирноградвугілля» (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, 1), треті особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5) та Головне управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, 82), про встановлення факту нещасного випадку,
10.03.2020 до суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач ОСОБА_1 просить суд встановити факт нещасного випадку, пов'язаного із виробництвом, який стався 26.04.2017 з ним у відокремленому підрозділі «Шахта «Капітальна» Державного підприємства «Мирноградвугілля».
За положеннями п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві зазначається, серед іншого, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності. В позовній заяві ОСОБА_1 не вказано власний РНОКПП, як само й не зауважено про його відсутність з будь-яких підстав.
Також позивачем не посвідчені належним чином додані до позову докази - копії документів, за допомогою яких він обґрунтовує свої вимоги, а саме, копії таких документів: пояснювальної записки, протоколу опитування свідків, паспорту позивача, його трудової книжки, медичної карти та всіх інших медичних документів (висновків, протоколів, виписок тощо), довідки до акту огляду МСЕК, заяв до відповідача.
Відповідно до ч.5 ст.95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
За вимогами ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем в наданій позовній заяві заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке в мотивувальній частині позову обґрунтоване посиланням на п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з цією нормою закону з урахуванням майнового стану сторони суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, клопотання позивача фактично є клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору з огляду на майновий стан ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Слід зауважити, що обґрунтування обставин та подання доказів, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на позивача.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Пунктом 29 Постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК (нині цій статті відповідає ст.136 ЦПК України) єдиною підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У зв'язку з цим сама лише наявність посилання позивача на норму п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» та те, що предметом пред'явленого позову є захист соціальних та трудових прав, не може вважатися підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору. ОСОБА_1 не додано до клопотання будь-яких даних, які б давали розуміння його поточного майнового стану і підтверджували відсутність можливості сплатити судовий збір.
Оскільки відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку позивачем не доведено, підстав для задоволення заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», немає.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2102 гривні.
Розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»), що становить 840,80 грн.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху для усунення зазначених недоліків - зазначення позивачем власного РНОКПП за його наявності або відомостей про його відсутність, надання належним чином засвідчених копій документів, що додані до позову, та надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору або звільняє від його сплати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.95,175,177,185,260,261,353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «Мирноградвугілля» (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, 1), треті особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5) та Головне управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, 82), про встановлення факту нещасного випадку - залишити без руху для виправлення зазначених недоліків.
Надати позивачеві строк 7 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме, зазначення позивачем власного РНОКПП за його наявності або відомостей про його відсутність, надання належним чином засвідчених копій документів, що додані до позову, та надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору або звільняє від його сплати.
Роз'яснити позивачеві, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернена.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dmm.dn.court.gov.ua/sud0513/
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 11.03.2020 та щодо визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Суддя: В.С. Салькова