Справа №263/18682/19
Провадження №2-а/263/103/2020
10 березня 2020 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії НК № 505777 від 01.12.2019,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови серії НК № 505777, винесеної інспектором взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Донецькій області ДПП сержантом поліції Ковальовою Т.В. від 01.12.2019, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. В обґрунтування заявлених вимог вказує, що згідно з оскаржуваною постановою він 01.12.2019 о 14:54 год. в м. Маріуполі по пр. Миру, 80, керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_1 , проїхав на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушив вимоги п.п. 8.7.3 г ПДР України. Вважає постанову незаконною з наступних підстав. 01.12.2019 позивач, керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer» в районі Центрального ринку по пр. Миру, 80, під час зеленого сигналу світлофору перетнув «стоп-лінію», переконавшись у безпеці дорожнього руху для себе та інших учасників дорожнього руху, з метою запобігання екстреному гальмуванню, завершив проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофору. Зазначив, що діяв у відповідності до п.п. 8.10 та 8.11 ПДР України. Ніяких доказів порушення ПДР України працівниками поліції надано не було. Вважає постанову необґрунтованою та просить суд скасувати зазначену постанову.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 грудня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження, визначено строк для відповідача для подання відзиву на позов та позивачу для надання відповіді на відзив, роз'яснено строки та порядок надання суду доказів.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що факт вчинення правопорушення було зафіксовано на реєстратор, розташований у патрульному автомобілі та ознайомлено з ним позивача під час розгляду справи. Вважає постанову обґрунтованою та законною. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач у судове засідання не з'явився надавши клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просили справу розглянути за його відсутності.
Ухвалою суду від 10.03.2020 клопотання представника відповідача про заміну неналежного відповідача, а саме про заміну відповідача Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції на поліцейського взводу №2 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Ковальову Тетяну Анатоліївну, відмовлено.
У зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін у спрощеному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом досліджуються саме представлені сторонами письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилається кожна з них, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 9, 244 КАС України, виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з підпунктом «ґ» пункту 8.7.3. Правил дорожнього руху жовтий сигнал світлофору забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
За проїзд на заборонений сигнал світлофора передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 статті 122 КУпАП.
Судом встановлено, що постановою серії НК №505777, винесеною 01.12.2019 поліцейським взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Донецькій області ДПП сержантом поліції Ковальовою Т.В., було притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме: за те, що він 01.12.2019 о 14:54 год., у Центральному районі м. Маріуполя по пр. Миру, 80, керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_1 , проїхав на заборонний жовтий сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3. ґ ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, за що накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Поліцейський в своїй діяльності керується «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395.
Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Згідно з пунктом 9, 10 зазначеної Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом були вивчені та переглянуті надані представником відповідача відеозаписи з відеореєстратора, з яких вбачається, що ОСОБА_1 з самого початку зупинки його працівниками поліції не визнавав своєї вини, заперечував, що порушив ПДР України. Також на відеозаписі зафіксовано лише спілкування інспекторів поліції з водієм Ігнатьєвим Ю.А. вже після зупинки транспортного засобу та розгляд справи про адміністративне правопорушення, однак, відеозапис з фіксацією вчинення правопорушення суду не надано.
Відсутність доказів порушення позивачем ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, пояснення позивача після зупинки транспортного засобу, що зафіксовані на відеокамеру, закріплену на форменному одязі інспектора поліції, та відеореєстартор, у своїй сукупності свідчать про відсутність обґрунтованих підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП
За приписами ч. 2 ст. 72 КАС України довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Таким чином постанова у справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 70 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У ході розгляду справи відповідачем не надано достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку із цим зазначена постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 94, 160-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії НК № 505777 від 01.12.2019 - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 01 грудня 2019 року серії НК № 505777, винесену поліцейським взводу № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Ковальовою Тетяною Вікторівною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень за вчинення порушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Томілін