Справа № 135/1594/19
Провадження № 2/135/77/20
іменем України
26.02.2020 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Волошиної Т.В.,
за участі секретаря судових засідань Басараб О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
05 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що відповідач ухиляється від сплати аліментів на дитину, які йому було присуджено рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 21.02.2014 у розмірі 700 грн щомісячно, починаючи з 21.01.2014 і до досягнення сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття.
Заборгованість відповідача по аліментах на утримання сина станом на 01.07.2018 складає 37 800 грн. Станом на 01.11.2019 заборгованість по аліментах збільшилась та складає 54 857 грн.
Виходячи з наведених обставин позивач ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 54 857 (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн, а також покласти на відповідача всі судові витрати по справі.
Відповідач відзиву на позов не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали, не заперечували проти заочного розгляду справи.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з'явився без поважних причин, а позивач ОСОБА_1 не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
На підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Ухвалою суду (а.с. 23) було постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 21.02.2014 по справі №147/110/14-ц було задоволено позовні вимоги позивача ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн щомісячно починаючи з 21.01.2014 і до досягнення сином повноліття. На підставі рішення суду 21.02.2014 Тростянецьким районним судом було видано виконавчий лист (а.с. 10).
У відповідача утворилась заборгованість по сплаті аліментів ВП № 42542544 станом на 01.07.2018 становить - 37 800 грн, станом на 01.09.2019 - 52 739 грн, всього станом на 01.11.2019 розмір заборгованості складає - 54 857 грн, що підтверджується розрахунками головного державного виконавця (а.с. 12-13).
V. Оцінка Суду.
Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК) встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Так, згідно з частиною першою статті 196 СК у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а, отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Зокрема, законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць помножена на кількість днів заборгованості помножена на 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
Якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18), який суд враховує відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Отже, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК.
Так, в даних правовідносинах матеріалами справи підтверджено, що у відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів за період з січня 2018 року по жовтень 2019 року включно, що є підставою для застосування до нього відповідальності за прострочення їх сплати.
Наданий позивачем розрахунок відповідає обставинам справи, відповідачем не спростований і приймається судом при визначенні розміру заборгованості.
Таким чином надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки (пені) за період з січня 2018 року по жовтень 2019 року включно, відповідно до якого пеня за прострочення сплати аліментів за вказаний період становить 54 857 грн.
У свою чергу відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги в частині стягнення неустойки (пені) взагалі.
В ситуації, що розглядається докази про матеріальний та сімейний стан відповідача не подавались, а тому відсутні підстави для зменшення розміру неустойки відповідно до частини другої статті 196 СК.
Враховуючи зазначене вище, а також, враховуючи права дитини на достатнє матеріальне забезпечення, функцію майнової відповідальності пені, а також матеріальне та сімейне становище платника, з відповідача підлягає стягненню сума пені в розмірі 54 857 грн.
VІ. Щодо судових витрат.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При зверненні до суду позивачем судовий збір сплачений не був, а тому, відповідно до розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню 768 грн 40 коп. судового збору на користь держави.
Разом з тим, позивачем ОСОБА_1 було проведено оплату витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 800 (вісімсот) грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 04 лютого 2020 року (а.с. 14-15), квитанцією від 29.11.2019 (а.с. 16) та розрахунком суми гонорару за надання професійної правничої (правової) допомоги та акту приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги (а.с. 18).
Виходячи з чого, суд для цілей розподілу вказаного виду витрат пов'язаних з розглядом справи, враховує обставини зазначені в статті 137 ЦПК, зокрема, складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а саме, по справі судові засідання за участі сторін не проводились, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, категорію справи та її значення для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони.
У зв'язку із чим, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 800 (вісімсот) грн.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини за період з січня 2018 року по жовтень 2019 року включно у розмірі 54 857 (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 768 грн 40 коп. судового збору на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати понесені нею на професійну правничу допомогу в розмірі 800 (вісімсот) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення складено та підписано суддею 26 лютого 2020 року.
Суддя