2/130/215/2020
130/2621/19
"12" березня 2020 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Шепеля К.А.,
за участю секретаря судового засідання Бондар С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження по суті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення штрафу, - приходить до такого.
Позиція позивача
Позивач 17 грудня 2019 року звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача на його користь 20000 грн штрафу (а.с.1-2).
Позов обґрунтовано тим, що 29 травня 2019 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг. Відповідно до пунктів 6.3-6.4 цього договору договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін. У випадку неповідомлення виконавцем замовника про неможливість виконання своїх обов'язків та/або залишення свого робочого місця без попередження замовника виконавець сплачує замовнику штраф в розмірі 20000 грн за кожен раз такого порушення. За домовленістю сторін 26 листопада 2019 року виконавець - відповідач прибула за адресою АДРЕСА_1 , де мала надавати послуги за вищевказаним договором до 10 грудня 2019 року. Однак 1 грудня 2019 року без повідомлення про неможливість виконання своїх обов'язків та залишивши своє робоче місце, відповідач взагалі припинила надання послуг за договором. При цьому жодного повідомлення про розірвання договору від неї на адресу позивача не надходило.
На підтвердження позовних вимог позивач надав копію паспорту відповідача та копію договору про надання послуг від 29 травня 2019 року.
Позиція відповідача.
У своєму відзиві на позов, який надійшов до суду 19 лютого 2020 року, відповідач позов не визнала. Вказала, що дійсно договір про надання послуг був нею укладений, проте ним не передбачений режим роботи і відпочинку та не складено жодного графіку, також не вівся облік робочого часу. Між сторонами існувала усна домовленість про періоди виконання відповідачем робіт, визначених договором. Відповідач викликалась господарями на тиждень або два, після чого приблизно на такий самий період часу їздила додому відпочивати. Господарі зателефонували відповідачу та викликали її для виконання робіт на період з 26 листопада 2019 року по 1 грудня 2019 року, а не по 10 грудня 2019 року. Відповідач сумлінно відпрацювала призначений їй тиждень та 1 грудня 2019 року доповіла дружині позивача ОСОБА_3 про виконану роботу і свої наміри їхати на відпочинок до наступного виклику. На це дружина позивача почала принижувати на ображати відповідача. Відповідач запропонувала розірвати договірні відносини. ОСОБА_3 погодилась на розірвання договору, однак відмовилась оплатити відповідачу 7000 грн за відпрацьований нею тиждень. Відповідач вирішила розірвати договір навіть за таких обставин та повідомила позивачу про розірвання договору. На це позивач погодився. Тож в подальшому відповідача ніхто не викликав для виконання робіт, а на початку лютого 2020 року відповідач отримала копію цього позову.
Відповідач вважає, що у зв'язку із вищевикладеним, дія договору про надання послуг продовжується, однак до робіт її не залучають, а виконану в період з 26 листопада 2019 року по 1 грудня 2019 року до сих пір позивачем не оплачено. Разом із відзивом відповідач надіслала позивачу пропозицію про розірвання договору про надання послуг. Відповідач просила суд повністю відмовити в задоволенні позову як безпідставного (а.с.27).
Заяви (клопотання) учасників справи.
Заяв та клопотань, пов'язаних із розглядом справи, від учасників справи не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 29 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк до 24 лютого 2020 року відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачу строк до 12 березня 2020 року для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с.22).
Станом на 12 березня 2020 року відповідь на відзив та заперечення до суду не надходили.
Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення сторін про розгляд справи та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
У судовому засіданні установлено, що 29 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг, відповідно до якого ОСОБА_2 як виконавець надає ОСОБА_1 як замовнику послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Пунктом 1.2 договору визначено перелік послуг, які надаються виконавцем за договором, які за своїм характером є послугами щодо прибирання в будинку та доглядом за речами замовника. Вартість послуг становить 14000 грн на місяць з урахуванням усіх податкових та інших зборів, які виконавець зобов'язаний сплачувати згідно чинного законодавства (пункт 4.1 договору). Факт надання послуг посвідчується актом про надані послуги. Акт про надані послуги підписується сторонами до числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги (пункт 4.2 договору). Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 29 червня 2020 року. Будь-яка із сторін має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, попередньо письмово повідомивши про це другу сторону за 14 днів. У випадку не повідомлення працівником роботодавця про неможливість виконання своїх обов'язків або залишення свого робочого місця без попередження роботодавця, працівник сплачує роботодавцю штраф в розмірі 20000 грн за кожен раз такого порушення (а.с.13-14).
Отже, між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов'язків, здійснення яких неможливо без судового втручання, тобто такий стан відносин характеризується спором про право.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Обставина, що між сторонами дійсно був укладений договір про надання послуг від 29 травня 2019 року, визнається сторонами.
Згідно з частиною першою статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В даному випадку сторони узгодили, що штраф у сумі 20000 грн є забезпеченням виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором про надання послуг.
Згідно з частинами першою та другою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Враховуючи, що матеріалах справи відсутні відомості про розірвання договору про надання послуг за взаємною згодою чи в односторонньому порядку в грудні 2019 року, суд вважає, що договір наразі є чинним та не припинив свою дію на момент подання позову до суду.
Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Наданий позивачем на підтвердження позовних вимог договір про надання послуг не містить жодного графіку робіт як додатку. Це в свою чергу унеможливлює підтвердження обставин, що відповідач повинна була працювати з 26 листопада 2019 року по 10 грудня 2019 року. Те, що відповідач надавала послуги позивачу в період з 26 листопада 2019 року по 1 грудня 2019 не оспорюється жодною із сторін. Однак про те, що існувала домовленість про надання позивачу послуг з 1 грудня 2019 року по 10 грудня 2019 року, не свідчить жодний доданий до позову доказ. Зокрема, до матеріалів справи не додано акт про надані послуги, підписаний сторонами чи підтвердження сплати обов'язкових платежів відповідачем у відповідний період.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В даному випадку порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, в частині неповідомлення позивача про неможливість виконання своїх обов'язків та залишення свого робочого місця без попередження позивача, не підтверджено жодним належним та допустимим доказом.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Висновки суду
Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з їх недоведенням.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судові витрати у виді судового збору у сумі 768,40 грн слід залишити за позивачем.
Суд звертає увагу на те, що витрати позивача на правничу допомогу в сумі 1000 грн не підтверджені жодним належним та допустимим доказом, а тому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 259, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, на підставі статей 509, 526, 546, 598, 610, 627, 629, 901 ЦК України, статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 89 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення штрафу відмовити.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша та друга статті 273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин(частина третя статті 354 ЦПК України).
Ім'я (найменування) сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, ід. № НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, ід. № НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_3 .
Рішення складено і підписано головуючим суддею 12 березня 2020 року.
Головуючий суддя Костянтин Шепель