Справа № 240/9376/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Г.В.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
12 березня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновити на посаді,
в липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Житомирській області, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника ГУНП в Житомирській області від 13.06.2019 року № 711 про звільнення з посади підполковника поліції ОСОБА_1 (0071033);
- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 (0071033) на посаді заступника начальника слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 13.06.2019;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь підполковника поліції ОСОБА_1 (0071033) суму середнього грошового забезпечення на посаді заступника начальника слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області (посадовий оклад) за період з 13.06.2019 по 05.08.2019.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №711 від 13 червня 2019 року в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади;
- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №125о/с від 12.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 13.07.2019;
- зобов'язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 13.07.2019 по 06.12.2019;
- постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області допусщено до негайного виконання.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано ті обставини, що в ході проведення службового розслідування зібрані матеріали є достатніми для підтвердження правомірності висновку про наявність в діях позивача вчинку, який слугує підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади як безпосереднього керівника в обов'язки якого входить контроль за дисципліною підлеглих, проведення занять в системі службової підготовки щодо недопущення порушень службової дисципліни та дотримання норм законодавства.
Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, 12.06.2019 т.в.о. начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Житомирській області подано начальнику ГУНП в Житомирській області рапорт про надання дозволу на призначення службового розслідування, зареєстрований за №3053/12/03-2019, за фактом затримання слідчого слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу пліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 та внесенням щодо нього військовою прокуратурою 22.03.2019 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019060360000087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (вимагання та одержання неправомірної вигоди).
Наказом Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 12.06.2019 №730 призначено службове розслідування стосовно слідчого слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 за фактом внесення відомостей до ЄРДР за №42019060360000087 від 22.03.2019.
За результатами службового розслідування, начальником ГУНП в Житомирській області полковником поліції В. Печененком затверджено висновок "Про результати службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР за №42019060360000087 від 22.03.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України", згідно з яким, за порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1,2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» та абзацу 6, 7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилося у недостатньому керівному впливі на зміцнення дисципліни та законності серед особового складу підпорядкованого підрозділу, низькій вимогливості до них, невжитті заходів щодо вивчення підлеглими нормативно-правових актів, які регулюють діяльність Національної поліції України, недопущення вчинення підлеглими правопорушень, неналежне проведення виховної та профілактичної роботи, вирішено застосувати до заступника начальника слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 13.06.2019 №711 на підставі висновку службового розслідування застосовано до заступника начальника слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Зазначений наказ реалізований наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №125 о/с від 12.07.2019, яким призначено ОСОБА_1 слідчим слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП, звільнивши з посади заступника начальника слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 12.07.2019.
Вважаючи, що наказ від 13.06.2019 №711 є протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Так, сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента країни і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 11 Статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Так, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1)зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що звільнення із служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Відповідно до ч.6 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Так, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Відповідно до частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення стали результати службового розслідування, проведеного за фактом внесення відомостей до ЄРДР №42019060360000087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) щодо слідчого слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП капітана поліції Ткачука А.С.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначено, що до УКЗ ГУНП в Житомирській області надійшла інформація про те, що цього ж дня прокурорами військової прокуратури Житомирського гарнізону Центрального регіону України спільно зі слідчими слідчого відділу УСБУ в Житомирської області, за оперативного супроводження Житомирського управління ДВБ НП України, в приміщенні Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП після отримання частини неправомірної вигоди затримано слідчого слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП капітана поліції Ткачука Артема Степановича. 22.03.2019 військовою прокуратурою Житомирського гарнізону Центрального регіону України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019060360000087 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) КК України.
Слідчий слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП капітан поліції Ткачук А.С. здійснюючи досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019060170000247, вимагав від особи, у якої вилучив транспортний засіб марки «Peuget206СС», номерний знак НОМЕР_1 , 500 доларів США, за не призначення експертизи, повернення вилученого транспортного засобу та закриття кримінального провадження за вказаним фактом. За результатами проведення комплексу заходів та слідчих (розшукових) дій, працівниками військової прокуратури Житомирського гарнізону Центрального регіону України, спільно зі слідчими слідчого відділу УСБУ в Житомирської області, за оперативного супроводженняЖитомирського управління ДВБ НП України, задокументовано факт вимагання та отримання частини неправомірної вигоди на особисту банківську картку у сумі 2000 гривень капітаном поліції Ткачуком А.С. Цього ж дня, з метою виявлення і вилучення документів щодо здійснення професійної діяльності капітана поліції ОСОБА_2 , слідчим слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області, на підставі постанови про проникнення до житла та іншого домоволодіння особи з метою проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді, проведено невідкладний обшук у службовому кабінеті останнього, у ході якого вилучено 15 матеріалів кримінальних проваджень, службову документацію, 4 банківські картки, ноутбук та його мобільний телефон. Крім того, капітана поліції ОСОБА_2 у цей же день, о 18.10, затримано у порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину. Прокурором військової прокуратури Житомирського гарнізону старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_3 капітану поліції ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України.
Також у висновку про результати службового розслідування зазначено, що у всесвітній мережі Інтернет на ряді сайтів розміщено інформацію, у якій повідомляється про те, що слідчий слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції вимагав та отримав неправомірну вигоду у сумі 2000 грн. за не призначення експертизи, повернення вилученого транспортного засобу та закриття кримінального провадження.
Аналізуючи висновок службового розслідування колегія суддів вбачає, що у ньому не наведено вчинення позивачем взагалі будь-яких порушень. Службове розслідування та викладені в ньому досліджені обставини стосуються виключно слідчого ОСОБА_2 , який перебував в підпорядкуванні ОСОБА_1 як заступника начальника слідчого відділення, щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 ККУ, відомості про що внесені до ЄРДР №42019060360000087 від 22.03.2019.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа №819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Так, в наказі про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення від 13.06.2019 № 711 відповідач вказує, що останнє полягає у порушенні службової дисципліни, невиконанні вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» та абзацу 6, 7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилося у недостатньому керівному впливі на зміцнення дисципліни та законності серед особового складу підпорядкованого підрозділу, низькій вимогливості до них, невжитті заходів щодо вивчення підлеглими нормативно-правових актів, які регулюють діяльність Національної поліції України, недопущення вчинення підлеглими правопорушень, неналежне проведення виховної та профілактичної роботи.
Проте, в чому саме полягало порушення позивачем наведених норм, що призвело до вчинення слідчим ОСОБА_2 правопорушення, відповідач в ході службового розслідування не встановив.
У частині 1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов'язки поліцейського зокрема:
- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1);
- професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (п.2).
Частиною 1 статті 3 Дисциплінарного статуту передбачено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:
- забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними (п.6);
- контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень (п.7).
Відповідно до посадових обов'язків заступника начальника слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, затверджених начальником Житомирського РВП Житомирського ВП ГУНП України в Житомирській облсті С.О.Крошко, заступник здійснює контроль за:
своєчасністю та повнотою внесення відомостей до ЄРДР, відповідністю даних про попередню правову кваліфікацію кримінальних правопорушень матеріалам кримінального провадження;
станом розслідування кримінальних правопорушень в розумні строки;
достовірністю даних про розслідування кримінальних правопорушень, їх рух та об'єктивністю відображення відомостей в ЄРДР і звітах;
своєчасністю здачі до архіву підрозділів інформаційно-аналітичного забезпечення закритих кримінальних проваджень.
Крім того, що стосується підлеглих слідчих:
- заслуховує слідчих, інших службових осіб, уповноважених на проведення досудового розслідування, з питань розслідування кримінальних правопорушень.
- запобігає фактам утручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, що не мають на те законних повноважень. Про їх виявлення негайно доповідає заступнику начальника - начальнику слідчого управління ГУ НП в Житомирській області та прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.
- веде облік роботи слідчого відділення та кожного слідчого окремо, за якими визначає результати їх діяльності;
- перевіряє якість і своєчасність виконання письмових доручень слідчих про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій працівниками відповідних оперативних підрозділів, узагальнює результати цієї роботи. У разі неналежного виконання доручення слідчого вносить пропозиції начальнику Житомирського РВП щодо вжиття заходів впливу до винних у цьому службових осіб;
- надає письмові вказівки слідчим в кримінальних провадженнях, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора;
- щомісяця разом зі звітом про результати роботи слідчого відділу подає (за необхідності) до слідчого управління ГУНП в Житомирській області подання про заохочення слідчих та накладення на них дисциплінарних стягнень;
- щомісяця складає в установленому порядку звіт про роботу органу досудового розслідування. Забезпечує відображення в ньому об'єктивних даних про облік кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, рух кримінальних проваджень та інших зазначених відомостей;
- забезпечує впровадження в практичну діяльність слідчих передового досвіду і нових методів розслідування;
- особисто проводить зі слідчими заняття в системі службової підготовки, забезпечує своєчасне внесення змін та доповнень до контрольних примірників Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України і вивчення кожним працівником змін до чинного законодавства з питань діяльності органів досудового розслідування та наявної судової практики.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, відповідачем не зазначено ані в матеріалах службового розслідування, ані в оскаржуваному наказі та не надано підтверджуючих доказів стосовно наступного:
- в чому полягає порушення ОСОБА_1 положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- які саме службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва позивачем не виконувались, що призвело до службового розлідування стосовно внесення щодо ОСОБА_2 військовою прокуратурою 22.03.2019 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019060360000087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України;
- яким чином позивач мав забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі з метою запобігання вчиненню ОСОБА_2 кримінального правопорушення, які дії із запобігання порушенню службової дисципліни не вжив ОСОБА_1 стосовно слідчого ОСОБА_2 та як це пов'язано із вчиненням ним кримінального правопорушення;
- в чому виявилось порушення в частині обов'язку ОСОБА_1 контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень та як це вплинуло на те, що відносно ОСОБА_2 військовою прокуратурою 22.03.2019 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019060360000087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Тобто, відповідач, притягуючи ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення, взагалі не обгрунтував жодну нормативно-правову підставу, на яку послався, вказавши про допущені порушення позивачем вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» та абзацу 6, 7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Водночас відповідачем не доведено яким чином наведені порушення позивачем вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» та абзацу 6, 7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України призвели до вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано ті обставини, що в ході проведення службового розслідування зібрані матеріали є достатніми для підтвердження правомірності висновку про наявність в діях позивача вчинку, який слугує підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади як безпосереднього керівника в обовязки якого входить контроль за дисципліною підлеглих, проведення занять в системі службової підготовки щодо недопущення порушень службової дисципліни та дотримання норм законодавства, колегія суддів відхиляє, оскільки матеріали службового розслідування містять пояснення ряду працівників Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, які пояснили, що працівникам Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП неодноразово доводилися накази, розпорядження, вказівки керівництва МВС, НПУ та ГУНП в Житомирській області, вимоги відомчих нормативних актів, огляди дисципліни та законності щодо недопущення будь-яких корупційних дій з боку працівників поліції, відомості про ознайомлення яких зберігаються у відповідних папках накопичувачах.
Від особового складу підрозділу відібрано зобов'язання щодо дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», у яких поліцейські ознайомлені про заборону використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди. Указані зобов'язання долучені до особових справ поліцейських. Наведене доводилось до відома також і ОСОБА_2 .
Вказане також спростовує твердження відповідача про невжиття позивачем заходів щодо вивчення підлеглими нормативно-правових актів, які регулюють діяльність Національної поліції України, невжиття заходів з недопущення вчинення підлеглими правопорушень, неналежне проведення виховної та профілактичної роботи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що фактично за профілактичні заходи щодо недопущення порушення службової дисципліни, виховні заходи, доведення антикорупційного законодавства та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність Національної поліції України, до відома працівників Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП безпосередньо відповідальна ОСОБА_4 , а не ОСОБА_1 , оскільки у висновку службового розслідування зазначено, що згідно з посадовими інструкціями майор поліції ОСОБА_4 закріплена у якості відповідальної особи за кадрову роботу у Житомирському районному відділенні поліції Житомирського ВП ГУНП, у тому числі за здійснення заходів щодо недопущення порушення службової дисципліни та вона є відповідальною за реалізацію антикорупційних заходів у Житомирському районному відділенні поліції Житомирського ВП ГУНП.
Таким чином, визначаючи вид дисциплінарного стягнення, відповідачем необґрунтовано застосовано захід у вигляді звільнення зі служби в поліції, тому колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області №711 від 13 червня 2019 року в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади заступника начальника слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області зазначений наказ реалізований наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №125 о/с від 12.07.2019, яким призначено ОСОБА_1 слідчим слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП, звільнивши з посади заступника начальника слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 12.07.2019.
Отже, підставою винесення вказаного наказу слугував наказ №711 від 13 червня 2019 року та подання заступника начальника ГУНП в Житомирській області.
Таким чином, враховуючи підставу винесення наказу №125 о/с від 12.07.2019 та з метою ефективного захисту прав позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування і наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №125 о/с від 12.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення його на посаді, з якої був звільнений.
Щодо доводів про те, що наказ від 12.07.2019 №125о/с позивачем не оскаржувався, із цим наказом він був ознайомлений 15.07.2019, тобто не був позбавлений права на оскарження вказаного наказу, то колегія суддів зазначає, що згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Оскільки підставою винесення наказу від 12.07.2019 №125о/с слугував наказ №711 від 13 червня 2019 року, який визнаний судом протиправним та скасований, тому і наказ від 12.07.2019 №125о/с підлягає скасуванню.
При цьому, позивач підлягає поновленню його на посаді з 13.07.2019, оскільки ОСОБА_1 згідно наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №125 о/с від 12.07.2019 звільнено саме з 12.07.2019.
Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У пункті 6 Розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок № 260) зазначено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Отже, на підставі вищевказаного колегія суддів погоджуються з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу починаючи з 13.07.2019 по день постановлення рішення.(06.12.2019).
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.