Справа № 826/2864/18
12 березня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.
За участю секретаря: Гайворонського В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року, суддя Качур І.А., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Міністерство оборони України, в якому просив:
- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненаправлення до Міністерства оборони України заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з доданими до неї документами для прийняття рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності - протиправною;
- зобов'язати Київський міський військовий комісаріат відповідно до п. 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів Міністерства оборони України висновок з доданими до нього заявою та документами для прийняття рішення про виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплачених сум у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що останній має всі передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25 грудня 2013 року №975 підстави для отримання одноразової грошової допомоги.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 11.05.1983 року по 12.05.1985 року проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України колишньої УРСР, що підтверджується військовим квитком № НОМЕР_2 .
Згідно з довідкою від 24.04.1985 року №165 позивач отримав травму під час участі у бойових діях в республіці Афганістан.
18.08.2015 року спеціалістом у галузі судово-медичної експертизи ОСОБА_2 складено висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №1518/ж, згідно якого позивач отримав осколкові поранення голови.
Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №0432676 позивачу вперше встановлено третю групу інвалідності з 20.10.2015 року у зв'язку з пораненням (контузією) і захворюванням, що “так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії”.
На підставі акту огляду МСЕК позивачу видано посвідчення інваліда війни 3 групи серії НОМЕР_3 .
17.10.2015 року під час повторного огляду позивачу встановлено 2 групу інвалідності у зв'язку з пораненням (контузією) і захворюванням, що “так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії”, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ №0643937, та як наслідок видано посвідчення інваліда війни 2 групи серії НОМЕР_4 .
08.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності з урахуванням раніше виплаченої суми.
Листом Київського міського військового комісаріату від 15.12.2017 року №13с3/2391 позивачу повідомлено, що підстав для направлення документів на комісію Міністерства обороно України для прийняття рішення щодо виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №975 законних підстав немає.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія судді зазначає наступне.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У силу приписів ч. 1 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон) він поширюється, зокрема на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.
Згідно пп. 4 п. 2 ст. 16 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
У відповідності до п. 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно п. 6 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.
Положеннями п. 11 Порядку № 975 визначено, що вiйськовослужбовець, вiйськовозобов'язаний та резервiст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разi настання iнвалiдностi чи втрати працездатностi без встановлення йому iнвалiдностi, подає уповноваженому органу такi документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням iнвалiдностi чи часткової втрати працездатностi без встановлення iнвалiдностi; довiдку медико-соцiальної експертної комiсiї про встановлення групи iнвалiдностi або вiдсотка втрати працездатностi iз зазначенням причинного зв'язку iнвалiдностi чи втрати працездатностi.
До заяви додаються копiї: постанови вiдповiдної вiйськово-лiкарської комiсiї щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузiї, травми або калiцтва), захворювання; документа, що свiдчить про причини та обставини поранення (контузiї, травми або калiцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане iз вчиненням особою кримiнального чи адмiнiстративного правопорушення або не є ОСОБА_3 вчинення нею дiй у станi алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'янiння, або навмисного спричинення собi тiлесного ушкодження; сторiнок паспорта з даними про прiзвище , iм'я та по батьковi i мiсце реєстрацiї; документа, що засвiдчує реєстрацiю фiзичної особи у Державному реєстрi фiзичних осiб - платникiв податкiв, виданого органом доходiв i зборiв (для фiзичної особи, яка через свої релiгiйнi переконання вiдмовляється вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв, офiцiйно повiдомила про це вiдповiдний орган доходiв i зборiв та має вiдмiтку в паспортi громадянина України, - копiю сторiнки паспорта з такою НОМЕР_5 ).
У силу приписів п.п. 12-13 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
З аналізу зазначений вище приписів вбачається, що законодавством регламентовано чітку та послідовну процедуру вирішення питання щодо призначення особі одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.
До компетенції військового комісаріату належить прийняття від заявника документів, формування відповідного пакету документів, складання висновку та направлення їх до Міноборони України для прийняття рішення з приводу призначення вказаної допомоги. Питання про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги вирішується Міноборони України лише після отримання від військового комісаріату передбаченого законодавством пакету документів та висновку. При цьому, безпосередньо військовий комісаріат не наділений повноваженнями щодо прийняття рішення з даного питання.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Київським міським військовим комісаріатом не було виконано покладеного на нього обов'язку щодо формування та направлення до Міноборони України документів ОСОБА_1 для вирішення питання щодо призначення останньому одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, з відповідним висновком, а натомість - фактично відмовлено позивачу у призначенні такої допомоги, що виходить за межі наданих військовому комісаріату повноважень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненаправлення до Міністерства оборони України заяви ОСОБА_1 з доданими до неї документами для прийняття рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності та зобов'язання відповідача оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів Міністерства оборони України висновок з доданими до нього заявою та документами для прийняття рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплачених сум у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верхового Суду від 19.12.2019 року у справі № 825/9458/16 та від 15.01.2020 року у справі №825/987/16.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Судя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Кобаль М.І.
Костюк Л.О.