11 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 522/213/20
Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
при секретарі Жигайлової О.Е.,
за участю представника апелянта Лобової Л.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни, 3-тя особа Акціоонерне товариство "ПУМБ" , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання незаконними дій, скасування постанов
08 січня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Київа Клітченко Оксани Анатоліївни щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни за №16846 від 25.07.2019 року, скасування постанови від 23.08.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника та постанови про відкриття виконавчого провадження №ВП 597824 від 23.08.2019 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для розгляду по суті в суд першої інстанції. Доводами апеляційної скарги зазначено, що суд помилково прийшов до висновку про те, що позивач подала позовну заяву з пропуском строку на звернення до суду.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки дії приватного виконавця були вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 січня 2020 року позивач звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до відповідача про визнання незаконними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Київа Клітченко Оксани Анатоліївни щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни за №16846 від 25.07.2019 року, скасування постанови від 23.08.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника та постанови про відкриття виконавчого провадження №ВП 597824 від 23.08.2019 року.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 10.01.2020 року справу №522/213/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Київа Клітченко Оксани Анатоліївни, треті особи - Акціонерне товариство «ПУМБ», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталя Станіславівна про визнання незаконними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Київа Клітченко Оксани Анатоліївни щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни за №16846 від 25.07.2019 року, скасування постанови від 23.08.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника та постанови про відкриття виконавчого провадження №ВП 597824 від 23.08.2019 року передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року вказаний позов залишено без руху та позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом направлення до Одеського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням поважності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та належним чином оформленої заяви про усунення недоліків позовної заяви для суду та відповідно до кількості учасників справи із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою від 13.02.2020 року суд першої інстанції повернув позовну заяву позивачу з підстав п.1 ч.4 ст.169 КАС України у зв'язку з тим, що позивач не усунула недоліки позовної заяви. Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд зазначив про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом та про те, що вказані позивачем підстави для поновлення строку є не поважними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не усунула недоліки позовної заяви, що стало підставою для повернення позову на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, п. 1 ч. 2 якої передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Конституційний Суд України у Рішенні від 07.07.1998 № 11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: «Термін «дні», якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.
З огляду на встановлений ст.120 КАС України порядок обчислення процесуальних строків, зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм КАС України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Разом з цим, матеріалами справи встановлено, що 18.09.2019 року позивач за місцем її роботи була ознайомлена із копією постанови від 23.08.2019 року про накладення стягнення з її заробітної плати, пенсії та інші доходи боржника.
Таким чином саме 18.09.2019 року ОСОБА_1 дізналася про існування виконавчого провадження №ВП 597824.
Доводи апелянта про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з посиланням на те, що позивач не отримувала оскаржуваних постанов та не булла сповіщена приватним нотаріусом про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, те що вона приймала знеболюючі ліки, які негативно впливають на її стан колегія суддів не приймає до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що про існування виконавчого провадження позивач дізналась 18.09.2019 р., чого вона і не заперечує. При цьому, позивач відразу у жовтні 2019 року звернулась до АТ «ПУМБ» з заявою здійснити реструктуризацію її заборгованості за кредитним договором, а згодом у листопаді 2019 року просила відстрочити виконання зобов'язань.
Таким чином, колегія суддів встановила, що позивачка намагалась врегулювати фінансові зобов'язання, однак до суду про оскарження постанов приватного виконавця звернулась лише 08.01.2020 року.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Разом з тим, слід звернути увагу, що в апеляційній скарзі апелянтом звертається увага суду апеляційної інстанції на те, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції формально підійшов до вирішення питання про обгрунтованість пропуску строку для звернення до суду та не надав належної оцінки кожному факту та аргументу позивача.
Однак, колегія суддів звертає увагу, що підставою повернення позовної заяви є п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Так, згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно п. 1 ч. 4 вказаної статті, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Разом з тим, у відповідності до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається, у випадках передбачених ч.2 ст. 123 КАС України.
Так, згідно ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладені обставини, судова колегія зазначає, що підставою повернення позовної заяви слугувало, зокрема, не лише пропуск строку звернення до суду з позовною заявою, а також не усунення усіх недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року, якою позов було залишено без руху.
Так, судом апеляційної інстанції втановлено, що в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху від 04 лютого 2020 року зазначено також про необхідність направлення позивачем до Одеського окружного адміністративного суду належним чином оформленої заяви про усунення недоліків позовної заяви для суду та відповідно до кількості учасників справи із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання вимог ухвали суду булл надана заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, однак належним чином оформлена заява про усунення інших недоліків позивачем надано не було.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянтом доводів щодо цієї частини оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не наведено
Таким чином, враховуючи те, що позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 04 лютого 2020 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 287, 308, 310, 312, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року - без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 12.03.2020 року
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик