06 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 340/2186/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 в адміністративній справі №340/2186/19, ухвалене суддею Хилько Л.І., по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо проведення в квітні 2018 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 із заниженням її розмірів з 80 до 70 відсотків грошового забезпечення та не виплати йому різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою після перерахунку нарахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року із розрахунку 80% грошового забезпечення; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області перерахувати та щомісячно виплачувати, починаючи з 01.01.2018 року пенсію ОСОБА_1 із розрахунку 80% його грошового забезпечення, а також виплатити заборгованість, яка виникає у зв'язку з її перерахунком, однією загальною сумою у повному обсязі у плановий виплатний період із урахуванням раніше виплачених сум, без відстрочення за постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та нарахуванням і виплатою згідно з частиною другою статті 55 Закону №2262 компенсації втрати частини доходів; встановити у відповідності до статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням рішення суду.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо проведення в квітні 2018 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 із заниженням її розмірів з 80 до 70 відсотків грошового забезпечення та не виплати йому різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою після перерахунку нарахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року із розрахунку 80% грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області перерахувати та щомісячно виплачувати, починаючи з 01.01.2018 року пенсію ОСОБА_1 із розрахунку 80% його грошового забезпечення, а також виплатити заборгованість, яка виникає у зв'язку з її перерахунком, однією загальною сумою у повному обсязі у плановий виплатний період із урахуванням раніше виплачених сум, без відстрочення за постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України в Кіровоградській області; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судові витрати з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код за ЄДРПОУ - 20632802) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. Допущено до негайного виконання суду в межах стягнення платежу у розмірі за один місяць пенсійного забезпечення ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив прийняти нове рішення , про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки на момент проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (а саме на січень 2016 року та січень 2018 року) Законом визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, в органів Пенсійного фонду немає правових підстав для здійснення перерахунку пенсій виходячи із розміру, вищому ніж 70% грошового забезпечення.
Пенсія призначена позивачу відповідно до статті 13 Закону, а отже на час здійснення перерахунку пенсії застосуванню підлягає саме ця стаття в редакції, яка є чинною.
Положень, які б закріплювали можливість перерахунку раніше призначених пенсій у відсотках, встановлених на час первинного призначення пенсії, жодна стаття Закону не містить.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.08.2019 року позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду у Кіровоградській області із інформаційним запитом щодо проведення перерахунку його пенсії після прийняття урядом постанов Кабінету міністрів України від 30.08.2017 року №704 та від 21.02.2018 року №103, у зв'язку із виникненням права на зміну грошового забезпечення .
На такий запит Головне управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області листом від 30.08.2019 року №180/ІЗ/П-11 надало позивачу відповідь, за змістом якої вказано, що з посиланням на рішення Конституційного суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/9 наголошено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.
Внаслідок проведеного перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 розмір призначених пенсій не зменшується. При цьому, відповідна норма закріплена також у статті 63 Закону та пункті 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45, яким передбачено, зокрема, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій їхні розміри є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Тому, оскільки на момент проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям (січень 2018 року) Законом визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, в органі Пенсійного фонду немає правових підстав для здійснення перерахунку пенсій виходячи із розміру вищому ніж 70% грошового забезпечення.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
В подальшому Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VІІ від 27.03.2014 внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Згідно з п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 3 квітня 2018 року у справі №175/1665/17(2-а/175/41/17; провадження №К9901/9950/18) і від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17)
Згідно з частиною 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
На виконання наведених вимог процесуального закону судом враховано правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у рішенні від 04 лютого 2019 року за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.
Так, Верховний Суд у зразковому рішенні від 04 лютого 2019 року (справа №Пз/9901/58/18, 240/5401/18) та у постанові від 16 жовтня 2019 року зазначив таке.
При перерахунку пенсії позивача відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст.13 вказаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення. Натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років позивачеві відповідно до Постанови №103 протиправно зменшено розмір процентної складової грошового забезпечення із 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії у розмірі 80 % від грошового забезпечення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова