05 березня 2020 року м. Дніпросправа № 212/10377/19 (2-а/212/20/20)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Найденка Олександра Олександровича на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2020 року в адміністративній справі №212/10377/19 (2-а/212/20/20) (головуючий суддя першої інстанції Власенко М.Д.) за позовом ОСОБА_1 до Сержанта поліції першої роти другого батальйону Управління патрульної поліції в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області Найденка Олександра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, -
Позивач 11.12.2019 року звернувся до Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до cержанта поліції першої роти другого батальйону УПП в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області Найденка О.О., в якому просив скасувати постанову серії ЕАК №1836762 про накладення штрафу в сумі 425 грн. та закрити провадження у справі за відсутністю в діях складу правопорушення.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2020 року позов задоволено.
Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1836762 від 08 грудня 2019 року, прийняту сержантом поліції першої роти другого батальйону УПП в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області Найденко Олександром Олександровичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у сумі 425 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Учасники справи не заявили клопотань про розгляд справи за їх участю.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК №1836762 від 08.12.2019 року, ОСОБА_1 08.12.2019 року о 01:02 год., керував транспортним засобом Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Лермонтова, 25 в м.Кривий Ріг, у якого в темну пору доби не були ввімкнені фари ближнього світла, чим порушено п.п.19.1 «а» ПДР та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення (а.с.6).
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративний штраф в розмірі 425,00 грн..
Не погодившись з постановою інспектора, ОСОБА_1 оскаржив її до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що до повноважень інспектора патрульної поліції входить виявлення, фіксування та винесення санкції за адміністративне правопорушення, вчинене водіями при керуванні транспортним засобом. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що під час її складання було застосовано прилад - «бодікамера ае00256», проте результати технічної фіксації вчиненого правопорушення, зокрема відеозапис, відповідачем суду не надано. Вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена належними та допустимими доказами, відсутні будь-які зафіксовані технічними засобами докази про порушення позивачем правил дорожнього руху.
При вирішенні справи суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначалось вище, згідно оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 08.12.2019 року о 01:02 год. по вул. Лермонтова, 25 в м.Кривий Ріг керував транспортним засобом Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого в темну пору доби не були ввімкнені фари ближнього світла, чим порушено п.п.19.1 «а» ПДР України.
17.01.2020 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов з доданим DVD диском, на якому, крім іншого, міститься відеозапис «IMG_0315».
З вказаного відеозапису вбачається, що автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , дійсно рухався 08.12.2019 року о 01:02 год. в темну пору доби та у нього не були ввімкнені фари ближнього світла (а.с.37).
Також на вказаному диску містяться відеозаписи спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими та процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З вказаних відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу поліцейськими не заперечував ту обставину, що у транспортного засобу, яким він керував, не були ввімкнені фари ближнього світла та на запитання інспектора чому не включено ближній світ фар, ОСОБА_1 відповів, що вулиця гарно освітлена (відеозапис 20191208082310000377, час відеозапису 03:37; відеозапис 20191208082701000411, час відеозапису 02:09).
Відповідно до п.19.1 (а) ПДР, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла. При цьому, відповідно до ПДР, темна пора доби частина доби від заходу до сходу сонця, а недостатня видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.
Частиною другою статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення Правил, в тому числі за порушення водіями транспортних засобів правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та інше.
Таким чином, зазначеним вище відеоматеріалом підтверджується факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Доказів на підтвердження іншого позивачем судам першої та апеляційної інстанції не надано.
Також у позовній заяві позивач зазначає, що відповідач виніс оскаржувану постанову без будь-якої підготовки до розгляду справи. Також не було оголошено посадову особу, яка розглядає справу, не були вирішені клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи.
Оцінюючи правомірність дій відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається з відеозаписів розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , перед початком розгляду справи йому було оголошено посадову особу, яка буде розглядати справу, та роз'яснено права особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Також ОСОБА_1 було надано для перегляду відеозапис вчинення адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 просив обмежитись усним попередженням, проте, інспектором було роз'яснено, що санкція статті не передбачає усне попередження.
Інших пояснень чи клопотань під час фіксації правопорушення, складання постанови та розгляду справи, позивачем не заявлялось.
Судом апеляційної інстанції не виявлено будь-яких порушень відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 280 КУпАП, форма та зміст постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача в повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема нормам КУпАП.
Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, відсутні підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за частиною другою статті 122 КУпАП, оскільки останній порушив вимоги п.19.1 Правил дорожнього руху, що підтверджується матеріалами справи, а тому на позивача відповідачем правомірно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., тобто в межах санкції зазначеної норми КУпАП.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що у відповідності до вимог статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову в задоволені позовних вимог.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспектора полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Найденка Олександра Олександровича на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2020 року в адміністративній справі №212/10377/19 (2-а/212/20/20) задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2020 року в адміністративній справі № 212/10377/19 (2-а/212/20/20) скасувати.
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сержанта поліції першої роти другого батальйону Управління патрульної поліції в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області Найденка Олександра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак