02 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2477/19 пров. № А/857/423/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Пліша М.А.,
Коваля Р.Й.,
секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Денисюк Р.С.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку о 14 год. 28 хв. 27 листопада 2019 року, повне судове рішення складено 09 грудня 2019 року, у справі №140/2477/19 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
13.08.2019 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, просив визнати протиправними дії щодо виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторної довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), від 19.03.2019 №7/100, зобов'язати Ліквідаційну комісію УМВС України у Волинській області відкликати з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, від 19.03.2019 № 7/100 та лист №7/107 від 19.03.2019, яким раніше видані довідки визнані недійсними, зазначивши, що чинною є первинна довідка від 21.03.2018 за №1129, згідно з якою позивачу нараховувалась пенсія з 01.01.2016 за посадою на день звільнення зі служби «старший оперуповноважений в особливо важливих справах 2-го відділення відділу внутрішньої безпеки з оперативного обслуговування органів і підрозділів внутрішніх справ у Волинській області Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України» та прирівняною до неї посадою начальницького складу апарату МВС та посадою поліцейського апарату Національної поліції, без обмеження граничного розміру. Позивач просив встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у двотижневий строк з моменту набрання законної сили рішенням суду звіт про виконання рішення суду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що із прийняттям Постанови № 103 перерахунок пенсії згідно Порядку № 45 здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України щодо перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі якого Пенсійний фонд України повідомляє своїм головним управлінням про підстави перерахунку пенсій. Суд першої інстанції врахував, що відповідно до листа Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності від 28.02.2019 № 22/6-1020 при прирівнюванні посад в управліннях (відділах) внутрішньої безпеки в ГУМВС (УМВС) України в областях до посад поліцейських - ліквідаційні комісії мають керуватися розділами VII Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсії на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та наказу МВС України від 17.02.2017 № 138. Суд першої інстанції дійшов висновку, що виготовляючи та направляючи нову довідку про грошове забезпечення позивача в березні 2019 року, де його посада прирівняна до відповідних посад на рівні ГУНП в областях, відповідач діяв у відповідності до норм законодавства та його дії є правомірними. Суд першої інстанції вказав, що підрозділи ГУБОЗ, внутрішньої безпеки діяли як самостійні підрозділи в структурі МВС, однак вони не належали ні до центральних апаратів МВС, ні до апаратів чи структур ГУ МВС в областях, функціонували на окремому штаті і безпосередньо підпорядковувались своєму управлінню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідач протиправно, без належного обґрунтування прирівняв останню займану позивачем посаду до посади «старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу, що не входить до складу управління апарату головних управлінь Національної поліції». Скаржник вказує, що суд першої інстанції не врахував, що лист-роз'яснення Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України №22/6-1020 від 28.02.2019 не є нормативно-правовим актом, який давав би право вносити зміни у законодавчо призначену і протягом тривалого часу отримувану пенсію, зменшуючи розмір такої, а лише пояснює позицію згаданого підрозділу МВС України і носить рекомендаційний характер. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції зробив необґрунтований висновок про те, що відділ внутрішньої безпеки у Волинській області функціонував у структурному підрозділі підпорядкованому МВС, а не в структурі апарату МВС. Вказує, що суд першої інстанції помилково ототожнив поняття юрисдикції органу та функціональні повноваження за посадою. Зазначає, що департамент внутрішньої безпеки входив у структуру центрального апарату Міністерства внутрішніх справ на правах управління. Вважає, що посада, на якій він перебував на момент виходу на пенсію, відноситься до посади в структурі центрального апарату МВС.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, явку повноважних представників не забезпечили, належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України та статті 230 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, секретарем забезпечено ведення протоколу судового засідання.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з лютого 1995 року по липень 2004 року проходив службу у відділі внутрішньої безпеки у Волинській області Управління внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України.
Наказом МВС України від 22.07.2004 №380 о/с підполковник міліції ОСОБА_1 звільнений у відставку за п.65 «а» (за віком) з посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 2-го відділення відділу внутрішньої безпеки з оперативного обслуговування органів і підрозділів внутрішніх справ у Волинській області Департаменту внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України з 01.08.2004.
Відповідно до посвідчення №4305 від 16.12.2004 з 01.08.2004 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років. З 2007 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області.
03.04.2019 Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило ОСОБА_1 про те, що з 01.04.2019 проведено перерахунок пенсії на підставі нової довідки про грошове забезпечення від 19.03.2019 №7/100, виданої ліквідаційною комісією УМВС України у Волинській області на заміну попередньої довідки від 21.03.2018 №1129. Розмір пенсії до виплати становить 5645,64 грн.
Листом Управління МВС України у Волинській області від 08.05.2019 №7/154 повідомлено, що під час формування довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій у березні 2018 року ліквідаційною комісією УМВС України у Волинській області використано назви посад, що були зазначені у списках пенсіонерів, наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області. Розрахунок грошового забезпечення для перерахунку пенсій сформований за аналогічними посадами в апараті МВС України, які відповідно до наказу МВС України №138 від 17.02.2017 прирівняні до аналогічних посад в складі апарату Національної поліції. В подальшому до Ліквідаційної комісії надійшов лист Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України №22/6-1020 віл 28.02.2019, в якому повідомлялось, що регіональні підрозділи внутрішньої безпеки функціонували на окремому штаті і безпосередньо підпорядковувались Управлінню внутрішньої безпеки і розслідувань ГУБОЗ МВС України, посадові оклади працівникам зазначеного підрозділу встановлені на рівні посадових окладів осіб начальницького складу органів внутрішніх справ для апарату управління МВС України в областях та прирівняні до аналогічних посад поліцейських ГУНП в області. Вказане стало підставою для виготовлення та направлення нових довідок у березні 2019 року до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Відповідь аналогічного змісту ОСОБА_1 надано листом Управління МВС України у Волинській області від 11.05.2019 №7/159.
Листом Міністерства внутрішніх справ України від 16.05.2019 №22/6-2628 повідомлено, що управління (відділи) внутрішньої безпеки в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі (підпорядковані Департаменту внутрішньої безпеки) функціонували в структурі підрозділів, підпорядкованих МВС, а не в структурі апарату МВС.
Вважаючи виготовлення довідки від 19.03.2019 №7/100 протиправною, здійсненою без належного обґрунтування, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Преамбулою Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон №2262-XII) встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII як підставу для проведення перерахунку пенсії визначено підвищення розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Частину 4 статті 63 Закону №2262-XII викладено в такій редакції Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2017 року, та прийнятий з метою створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.
Таким чином, стаття 63 Закону №2262-XII визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Вказана норма є чинною, не конституційною не визнавалась.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 №900-VIII, з метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей, статтю 63 Закону №2262-XII після частини другої доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Також, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII доповнено абзацом 2 такого змісту: «За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.»
Вищевказані зміни набрали чинності 29.12.2015.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка набирала чинності з дня її опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» (07.11.2015), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що грошове забезпечення поліцейських, складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а також затверджено: схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1; схему посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах згідно з додатком 2; схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.
Отже, у зв'язку із змінами в грошовому забезпеченні поліцейських позивач, як колишній працівник органів внутрішніх справ (міліції) та пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 з 01 січня 2016 року. При цьому збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичне складовим грошового забезпечення колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції.
Вказане відповідачем у справі не заперечується.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №45).
Положеннями пунктів 2 та 3 Порядку №45 передбачено наступний порядок дій для здійснення перерахунку пенсій: 1) Мінсоцполітики повідомляє Пенсійний фонду України про наявність рішення Кабінету Міністрів України щодо перерахунку пенсій; 2) Пенсійний фонд України повідомляє головні управління Пенсійного фонду України про підстави проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС; 3) Головні управління Пенсійного фонду України складають відповідні списки та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, які готують відповідні довідки. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 5 Порядку №45 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 р. проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Форми довідок затверджені додатками 2 і 3 Порядку №45.
Пункт 5 Порядку №45 викладено у такі редакції Постановою Кабінет Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 (далі - Постанова №103), яка набрала чинності 24.02.2018, та якою врегульовано питання саме виплати перерахованих пенсій.
При цьому положення зазначеної Постанови не змінюють регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону №2262-XII та Постанови КМУ №988.
Так, пунктом 3 Постанови №103, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, постановлено, перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Відповідно до пункту 5 Постанови №103 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Комплексний аналіз вказаних норм законодавства дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що перерахунок пенсій призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством головними управліннями Пенсійного фонду України в областях здійснюються на підставі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, які видаються уповноваженими органами за формою встановленою Порядком №45.
У відзиві відповідача на позовну заяву зазначено, що на підставі листа від 12.03.2018 №3261/05/22-2018 Ліквідаційною комісією УМВС України у Волинській області сформовано та подано до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), за прирівняною посадою поліцейського - старший оперуповноважений в ОВС від 21.03.2018 №1129. На підставі вказаної довідки позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2018.
Після надходження листа-роз'яснення Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України №22/6-1020 від 28.02.2019 Ліквідаційною комісією УМВС України у Волинській області видана позивачу довідка від 19.03.2019 №7/100 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), за прирівняною посадою поліцейського - старший оперуповноважений в ОВС Апарату головних управлінь Національної поліції.
Так, листом Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності від 28.02.2019 № 22/6-1020 повідомлено Ліквідаційну комісію УМВС України у Волинській області, що регіональні підрозділи внутрішньої безпеки не належали ні до центрального апарату МВС, ні до апаратів чи структур ГУМВС (УМВС) України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, а функціонували на окремому штаті і безпосередньо підпорядковувались Управлінню внутрішньої безпеки і розслідувань ГУБОЗ МВС України. Посадові оклади працівникам зазначеного підрозділу були встановлені на рівні посадових окладів осіб начальницького складу органів внутрішніх справ для апарату ГУМВС (УМВС) України в областях, які згідно з діючою на той час структурою також підпорядковувались Міністерству внутрішніх справ України. При прирівнюванні посад зазначених підрозділів, посади начальника 2-го відділення відділу внутрішньої безпеки з оперативного обслуговування органів і підрозділів внутрішніх справ у Волинській області Департаменту внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України до посад поліцейських необхідно керуватися розділом VII Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсії на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 17.02.2017 № 138. Рекомендовано Ліквідаційним комісіям розміри грошового забезпечення у довідках про перерахунок пенсій привести у відповідність до вищезазначеного.
Надаючи правову оцінку правильності прирівняння посади, яку займав позивач, до посади старшого оперуповноваженого в ОВС Апарату головних управлінь Національної поліції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 № 3341-XII, в редакції чинній на час звільнення позивача із служби, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ є Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, управління, відділи і відділення по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ Республіки Крим, головного управління внутрішніх справ міста Києва, головних управлінь і управлінь внутрішніх справ областей, міста Севастополя та інших міст, відповідних органів на транспорті, які підпорядковуються відповідно Міністру внутрішніх справ Республіки Крим, начальникам головних управлінь, управлінь внутрішніх справ.
Головне управління, управління, відділи і відділення по боротьбі з організованою злочинністю є юридичними особами, мають самостійні кошториси, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатки із зображенням Державного герба України і з своїм найменуванням.
Пунктом 2.6. Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року №3720- ХІІ «Про затвердження Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення (спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України», чинною на час звільнення позивача із служби, встановлено, що в управліннях, відділах по боротьбі з організованою злочинністю створюються інформаційно-аналітичні та оперативно-розшукові відділи, а також підрозділи швидкого реагування, внутрішньої безпеки, оперативно-технічні, тилові, кадрові, фінансові та інші служби.
До матеріалів справи долучено копію Наказу Міністерства внутрішніх справ України №480 від 07.09.1994 «Про укріплення підрозділів внутрішньої безпеки органів внутрішніх справ» відповідно до пункту 2 якого підрозділи внутрішньої безпеки входять до складу Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України та виконують спеціальні функції.
Безпосереднє керівництво управлінням внутрішньої безпеки МВС України здійснює міністр внутрішніх справ України, управліннями, відділами, групами УВБ МВС України в Криму, областях, містах Києві та Севастополі та по обслуговуванню органів внутрішніх справ на транспорті - Управління внутрішньої безпеки МВС України.
Відповідно до пункту 4.2 вказаного Наказу призначення на посаду та увільнення від посади старших груп УВБ МВС України по обслуговуванню органів внутрішніх справ в областях здійснюється наказом міністра внутрішніх справ України.
Згідно з додатками 1, 2 до Наказу №480 від 07.09.1994 в графі «Найменування апаратів і посад» вказані Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю, відділ внутрішньої безпеки (Волинська область), а в графі «Спеціальне звання (категорія персоналу» - МВС України.
Зазначений наказ скасовано наказом МВС України № 1932 від 13.11.2012.
Зміст вищезазначеного наказу, який був чинним станом на день звільнення позивача - 01.08.2004, дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що на момент звільнення позивача з органів МВС останній проходив службу на посаді у відділі внутрішньої безпеки у Волинській області Департаменту внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України, який не підпорядковувався УМВС України у Волинській області.
Призначення на посаду, яку обіймав позивач, та звільнення з такої наказами УМВС України у Волинській області не проводилися.
Окрім того, відповідно до Положення про Департамент внутрішньої безпеки МВС України, затвердженого наказом МВС України від 28.09.2003 №1111, Департамент є самостійним оперативним підрозділом у складі ГУБОЗ МВС України, який підпорядкований безпосередньо Міністерству внутрішніх справ України. Управління, відділи та відділення по оперативному обслуговуванню головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі, навчальних закладів та на транспорті підпорядковані безпосередньо керівництву Департаменту і входять до його структури.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Положення про службу внутрішньої безпеки органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 25.12.1992 №061 «Про додаткові заходи щодо зміцнення безпеки та законності в діяльності органів внутрішніх справ України», управління, відділи та групи внутрішньої безпеки органів внутрішніх справ є самостійними структурними підрозділами кримінальної міліції органів внутрішніх справ. В апараті МВС України управління внутрішньої безпеки підпорядковується безпосередньо міністру внутрішніх справ, а відділи, групи в ГУВС, УВС, УВСТ - начальникам управлінь (а.с.139-147).
В свою чергу, лист Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності від 28.02.2019 № 22/6-1020 не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а тому не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 6 Порядку №45 зазначено, що відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.
Таким чином, позивач фактично проходив службу на посаді, яка відносилась до посад апарату МВС України, з огляду на виконувані функції, фактичне підпорядкування та місце вказаного підрозділу в структурі МВС України.
Займані позивачем посаді відповідає посада «старший оперуповноважений в особливо важливих справах ГУБОЗ України» апарату Національної поліції (пункт 28 розділу І Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських, затвердженого Наказом МВС України від 17.02.2017 №138), що й було фактично визнано і зроблено відповідачем у довідці про розмір грошового забезпечення від 21.03.2018 № 1129.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
В прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини особливу важливість надано принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (п.70 Рішення «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04) від 20 жовтня 2011 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
У п.71 Рішення «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04) від 20 жовтня 2011 року зазначено, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
За таких обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що виготовлення відповідачем нової довідки №7/100 від 19.03.2019 про розмір грошового забезпечення, а також направлення її до Головного Управління пенсійного фонду України у Волинській області відбулося без належних на це правових підстав, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 19.03.2019 № 7/100, та зобов'язання відкликати вказану довідку підлягають задоволенню.
Водночас, позовна вимога про зобов'язання відповідача відкликати лист №7/107 від 19.03.2019, яким раніше видані довідки визнані недійсними, зазначивши, що чинною є первинна довідка від 21.03.2018 за №1129 задоволенню не підлягає, оскільки такий лист є лише носієм інформації та не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не породжує для позивача юридичних наслідків.
Згідно з положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Так, у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, прецедентну практику ЄСПЛ, враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 230, 241, 243, 308, 310, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі №140/2477/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області щодо виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 19.03.2019 № 7/100.
Зобов'язати Ліквідаційну комісію УМВС України у Волинській області відкликати з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ від 19.03.2019 № 7/100 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (місцезнаходження: вул.Винниченка, 11, м.Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 08592112) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 768,40грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви відповідно до квитанції №27825796-1 від 13.08.2019, та 1152,60 грн. (тисячу сто п'ятдесят дві гривні шістдесят копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до квитанції №29473431-1 від 27.12.2019.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді М. А. Пліш
Р. Й. Коваль
Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 11.03.2020 згідно з ч.3 ст.321 КАС України